Черкаський громадський люстраційний комітет було створено наприкінці лютого 2014 року. Останнім часом багато людей питають, що ж було зроблено за цей час? Тому комітет вирішив зробити своєрідний «огляд» своєї роботи.
На початку нагадаємо, що комітет, це – громадська ініціатива, члени якої зобов’язувалися збирати та оприлюднювати інформацію щодо тих персон, які на думку черкащан причетні до репресій, порушень прав людини, фальсифікацій, корупційних дій, а тому не гідні займати керівні посади. За цей час склад комітету неодноразово зазнавав змін, однак робота продовжувалася постійно. Отже, черкаським громадським люстрацій ним комітетом було:
1. Розроблено Положення про громадську люстрацію в Черкаській області. Цей документ визначає мету і завдання, а також саму процедуру, за якою працює комітет, і є наслідком вивчення люстраційних процедур, які використовувалися в Польщі. Саме так з’явилося розроблене нами «люстраційне свідчення». Навіщо воно потрібне?
Оксана Колісник: «Люстраційне свідчення - документ, який має кілька призначень. По-перше, це ознака прозорості та коректності самої громадської люстрації, по-друге - це можливість кожній особі, щодо якої прийняте рішення про громадську люстрацію, самостійно висвітлити свою діяльність та пояснити її мотиви. Сьогоднішній брак повноважень та інструментів для перевірки правдивості відомостей, що зазначаються особами в Люстраційному свідченні не означає, що такі повноваження і інструменти не з'являться в майбутньому. В будь-якому випадку, власноруч підписаний документ фіксує ступінь відповідальності та щирості особи перед громадськістю.»
2. Роздано 17, зібрано 14 та опубліковано 9 люстраційних свідчень. Щоправда висновки зроблені лише по 4-х особах, тобто можна сказати, що повністю процедуру громадської люстрації пройшли: Владислав Пустовар, Святослав Вовкодав, Сергій Слинько та Олександр Проценко. Чому так мало?
Вікторія Феофілова: «Чесно скажу, ми свідомо не педалювали цей процес розуміючи, що по-перше, опубліковувати такі речі тільки на Фейсбук буде замало, тому паралельно наповнювали свою сторіночку на сайті «Прес-Центр». Інша проблема – неготовність самої громадськості до громадської люстрації. Адже це означає, що потрібно відкрито і вголос говорити про зловживання певних осіб. А у нас, на жаль, більшість боїться таких кроків. На люстраційній скринці - 212 повідомлень, і лише 20% з них підписані власними іменами. Інше – анонімки, в яких нас закликають «звернути увагу», «встановити справедливість», «прийняти міри». Але ж людоньки, зараз не 37-й рік! Хочете довести чиюсь нечесність – говоріть відверто, наводьте факти! І коли просиш людину самій дати свідчення, вона заявляє: «Зачем тогда нужны вы? Получается моими руками вы хотите сделать люстрацию и занять освободившиеся кресла!». Це цитата одного з останніх повідомлень. Тому скажу відверто: збір інформації іде, як то кажуть «зі скрипом». В наших найближчих планах – розпочати спільний проект із Громадським ТБ: Черкаси: будемо задавати «незручні» питання тим особам, які проходять процедуру громадської люстрації. Хоч так ми зможемо торкнутися тих тем, про які говорять поза очі, але не наводять конкретних фактів».
3. Нині в нашій базі даних 114 осіб, які є кандидатами на громадську люстрацію. З них лише 17 нині вже не займають свої посади. Чому? Тому що частина з них – депутати місцевих рад, тобто посади вибрані, отже «люструвати» їх можна буде лише через вибори. Велика частина – судді. Щодо їх люстрації був прийнятий окремий закон «Про відновлення довіри до судочинства». Він передбачає, зокрема перевибори голів усіх судів. Нажаль, в 90% судді обирають тих самих «колишніх» керівників. І це вочевидь доводить, що люстрації потребують не лише керівники.
Данило Майоров: «Після виходу закону про відновлення довіри до судової системи України, який передбачав нові вибори голів кожного суду, ЧГЛК вирішив відстежити процес цих виборів. Київський люстраційний комітет проконсультував нас про можливість і необхідність контролю ходу виборів і забезпечення прозорої і публічної процедури ознайомлення з кандидатами на голів судів і їх заступників. Але в першому ж випадку - з Апеляційним судом Черкаської області, ми зіштовхнулись зі складнощами доступу до процесу виборів, перед нами просто зачинили двері і не допускали в залу, де відбувалось обговорення кандидатур. Саме цей суд на чолі з головою Бабенком затягував розгляд апеляцій черкаських активістів Майдану на міру запобіжного заходу в вигляді утримання під вартою, а двох автомайданівців залишив під вартою. І в результаті Бабенка знову обрали головою. На відміну від своїх колег Черкаський районний суд з розумінням поставився до прохань ЧГЛК і провів вибори максимально прозоро і відкрито для громадськості. Нині новобраний голова суду Суходольський проходить процес громадської люстрації».
На другому етапі закон передбачає перевірку суддів, які одноособово або в складі колегії суддів приймали рішення відносно учасників мирних протестів у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, або припустилися порушень, які були встановлені рішенням Європейського суду з прав людини. Перевірка суддів має бути проведена Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Ця комісія повідомила про своє утворення на сайті Вищої ради юстиції тільки 4 червня 2014 року, наразі ми чекаємо офіційного оголошення у газеті «Голос України». Заяви від юридичних та фізичних осіб прийматимуться у письмовій формі протягом шести місяців з дня цього оголошення. Черкаський громадський люстраційний комітет допомагатиме громадянам, потерпілим від незаконних дій суддів, готувати та подавати заяви до комісії. Важка ситуація і з правоохоронцями та прокурорами. На сьогоднішній день лише четверо працівників УМВС із списку звільнено з органів внутрішніх справ, шестеро звільнено із займаних посад. Голова УМВС Владислав Пустовар пройшов процедуру громадської люстрації, однак залишається ще багато питань по його заступникам, керівникам підрозділів, тощо. Також Члени Люстраційного комітету беруть участь у розробці положення про діяльність консультативної ради при Прокурорі області.
4. Загалом, усіх кандидатів на люстрацію ми вносимо в загальну базу Всеукраїнського люстраційного комітету. І коли нарешті в країні буде прийнято закон про люстрацію, ці списки стануть надзвичайно важливими! Однак ми слідкуємо за кар’єрою цих людей, і там, де можна вплинути – обов’язково робимо це. Так під час виборів ректора ЧДТУ громадський люстраційний комітет активно долучився до збору інформації про кандидатів на цю посаду. Юрій Лега, як видний член Партії Регіонів, з самого початку знаходився в списках кандидатів на люстрацію. Незважаючи на численні факти корупції, про які нам стало відомо, кілька відкритих кримінальних проваджень, колектив знову обрав своїм очільником колишнього керівника. Щоправда, до іншої претендентки на посаду – Тамари Качали – теж надійшло чимало негативної інформації. Усі ці дані, а також документи були надіслані Міністру освіти Сергію Квіту, який з ними особисто ознайомився сам та ознайомив кадрову комісію. В результаті комісія не підтримала вибір колективу, затвердивши ректором Тамару Качалу. Однак ми звертаємо увагу, що ми пильно стежимо за розвитком ситуації в цьому внз, оскільки кримінальні провадження не закриті, а пані Качала ще не пройшла процедуру громадської люстрації.
5. Створена сторінка у Facebook, через яку ми ведемо інформування громадськості про свою діяльність, а також хід люстрації в Україні. Там викладені люстраційні свідчення, декларації, заяви нашого комітету. Ми намагаємося висвітлювати хід своїх спостережень за процесами призначень, робити відкритою інформацію щодо вакансій, тощо. На даний час цю сторінку уподобали 392 особи. Наталка Ридванецька – адміністратор сторінки – підрахувала, що сторінку читають користувачі не лише з Черкас, але й з 24-х інших міст України та 9 країн світу – Італії, США, Росії, Канади, Німеччини, Чехії, Грузії та навіть Перу. Найпопулярніші дописи охоплювали аудиторію у тисячу користувачів.
6. Членами комітету проведено зустрічі з усіма керівниками основних державних структур: обласної ради, ОДА, Управління МВС, ДПІ, прокуратури. Налагоджено контакти, отримано принципове погодження у сприянні роботи комітету і загалом прозорості та демократичності у спілкуванні з громадськими об’єднаннями.
7. Також члени комітету контролюють створення нової громадської ради при ОДА, яка має стати реальним важелем впливу громадськості на політику в області. Докладаємо зусиль, щоб в дане об’єднання увійшло якомога більше активних і дієвих організацій.
8. Проведена певна робота, що стосувалася виборчого процесу.
Максим Михлик: «Звичайно, що ЧГЛК не міг стояти осторонь виборів Президента та ряду місцевих виборів на Черкащині і в структурі комітету було виділено окремий напрямок по виявленню осіб причетних до фальсифікацій і махінацій на минулих виборах, з тим щоб не допустити їх до участі у виборчій кампанії 2014 року. Спільно з Черкаським осередками КВУ і Опори було проведено моніторинг участі осіб причетних до фальсифікацій в окружних і дільничних виборчих комісіях і проаналізовано партійні списки кандидатів в депутати до Черкаської міської ради. В результаті було виявлено більше 20 осіб, замішаних у виборчих махінаціях, які претендували на членство у виборчих комісіях. Також, увагу громадськості було привернуто до осіб, які були задіяні в заходах, направлених проти учасників Євромайданів взимку 2013-2014 років і які намагались потрапити в Черкаську міську раду. Таких як, наприклад, Володимир Веретільник, який в січні називав майданівців фашистами, а вже у травні очолив виборчий список СПУ в Черкаську міську раду. В планах комітету на найближчий час провести детальний моніторинг всіх новобраних депутатів Черкаської міської ради і продовжувати виявляти фальсифікаторів минулих виборів.»
9. Велику увагу ми приділяємо саме новообраним посадовцям. Недарма майже всі зібрані свідчення стосуються саме нових керівників. Однак основне наше завдання в цьому плані – домогтися створення на рівні області та міста прозорих процедур призначень на конкурсній основі. Ще наприкінці березня ми зробили відповідне звернення до Юрія Ткаченка. Нажаль, тоді до нас не прислухалися. Тепер вже через декілька публічних дискусій ми при підтримці інших домоглися рішення Юрія Ткаченка про винесення 6-ти вакансій керівників управлінь та департаментів ОДА на конкурс.
Анатолій Рекун: «Вимога проведення прозорих і публічних конкурсних процедур при призначенні на вакантні посади до державних органів влади є одним з головних факторів, що має сьогодні забезпечити оновлення влади. В частині 2 ст. 38 Конституції України зазначено «Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування». Можновладці ігнорують це основоположне право громадян. Не маючи інформації про кадрові вакансії громадяни позбавлені права подати свої документи, що призводить до кумівства та корупції. Тому неприпустимо коли сьогодні окремі новопризначені керівники, посилаючись на терміновість нових кадрових призначень, починають ігнорувати основні положення Конституції України. Їм можна слова академіка Корольова «Якщо керівник певну роботу зробити швидко але неякісно, люди забудуть, що роботу було зроблено швидко, але довго будуть пам`ятати, що вона була зроблена неякісно.»
10. Членами комітету було розроблено проект Порядку проведення конкурсів та подано його на розгляд голові ОДА. До пропонованого Порядку у постанові КМУ ми додали свої пропозиції по введенню представників громадських організацій у склад конкурсних комісій та висвітлення усього ходу конкурсу у ЗМІ. Впевнені, що без цих доповнень проведення конкурсів не буде визнано громадою області як відкрите та демократичне. Це для нас принципова позиція, тому продовжуватимемо свою боротьбу далі. Будемо заручатися підтримкою інших об’єднань.
Ось таку роботу провели ми за весь цей час. Той, кому здається, що це мало, нехай долучається і пропонує свої ідеї та допомогу – ми завжди відкриті до нових пропозицій. Але просимо не забувати, що вся ця робота – громадське навантаження, яке ми виконуємо наряду з нашими основними обов’язками, не маючи жодних «особливих» повноважень, як судячи з усього багато хто думає. Ми також не маємо ні окремого офісу, ні коштів – всі витрати покриваються за рахунок власних коштів членів комітету та ресурсів організацій, які вони представляють. Окрім того, вся ця діяльність проходила на фоні виборчого процесу, в якому були в різних якостях задіяні більшість членів комітету. Тому, відверто кажучи, працювалося важко. Разом з тим, хочемо подякувати тим громадянам, які не лишаються осторонь: підтримують роботу по громадській люстрації, надсилаючи нам інформацію, просто теплі слова підтримки, а також журналістам, які допомагають висвітлювати нашу роботу у ЗМІ. Лише спільними зусиллями ми з вами можемо зробити переформатування влади! Які ж перспективи?
Назар Обідзінський: «Позаяк країна ще не має Закону про люстрацію, а громадянське суспільство вимагає повної люстрації керівних ланок держави, громадська люстрація – єдиний механізм, який може хоча б опосередковано вплинути на якісний склад як державного, так і місцевого керівництва. І навіть, з прийняттям відповідного закону, існування громадської люстрації вважаю за необхідне, адже хто, як не представники громадськості, оцінять якісний склад державних «люстраторів»? Тож, перспективи є і роль громадської люстрації ще дуже не скоро знівелюється».
А закінчити хочеться словами зі сторінки Люстраційного комітету України: «Останнім часом спостерігаємо деяку зневіру у перспективах люстрації. Друзі, хто вам сказав, що цей процес буде швидким? Як ви думаєте, якщо система формувалась десятиліттями, чи можна її змінити за кілька місяців? Особливо в умовах, коли територіальна цілісність і безпека людей знаходяться під прямою загрозою? Так, хотілося б швидше, але треба набратися терпіння».
Про це йдеться на сторінці Черкаського громадського люстраційного комітету у «Фейсбуці»
реклама
Коментарі
***
Припоминаю, как пани Оксана сокрушалась, что Тулуб не взял ее с собой в поезду в США. А у нее и виза была открыта... и не взял.. Ни это ли сподвигло ее влиться в ряды люстраторов? Может еще включить ее в контрольные органы облавтодора? Она так изощренно расписывала составы ЩМА и правила их укладки на дорогах
Зачем изобретать велосипед, можно взять на вооружение опыт прибалтийских государств, пример как это делалось при объединении Германии... А так лет 5 будут "изобретать" методологию люстрации... а потом как всегда ни результату и оправдания в виде "нам не хватило времени".
А так почитал мысли членов... все вроде правильно...НО !!! Прошу граждан взять все эту балаканыну на КОНТРОЛЬ, спросите их через 2 года, что сделано ими конкретно из озвученого.
Хто такі, кажещ? Представниця хору камерної музики, "ультрас", два КВУшники і двоє з ГО, в яких "самі собі директори".
Стрічка RSS коментарів цього запису