Новий рік майданівець з Черкащини зустріне у СІЗО

З блокпосту – на нари. Ціною власної волі мусить відстоювати свою патріотичну позицію Віктор Печений. Понад сім місяців він перебуває за ґратами. У жовтні минулого року вироком Корсунь-Шевченківського райсуду області Віктора Печеного визнали винним у крадіжках чужого майна та зберіганні мисливських патронів і «частин зів’ялих рослин конопель», які знайшли у нього міліціянти.

Загалом, це чотири злочини середньої тяжкості та один, відповідно до ч.3 ст. 185, – тяжкий. Як покарання за все – 5 років позбавлення волі з відстрочкою 3 роки.

До січня вирок тримав хлопця вдома. Він сумлінно відвідував інспектора для реєстрації. Втім, почуття власної національної гідності взяло гору, і Віктор поїхав на Майдан. Щодня, ризикуючи власним життям, пліч-о-пліч з побратимами 24-річний десятник 37-ї сотні Самооборони Майдану стояв у варті, охороняв, патрулював, допомагав пораненим. Звісно, що під контролем командування сотні та Майдану.

У березні підрозділ передислокували до Одеської області, де він охороняв південні кордони держави.

Саме там, при виконанні обов’язків, на блокпосту Самооборони в кінці квітня, за ухвалою суду, Віктора Печеного затримали співробітники Корсунь-Шевченківського райвідділу міліції Черкаської області.

“Без своєчасного складання з цього приводу процесуальних документів, роз’яснення та забезпечення моїх прав на захист доставили до Корсунь-Шевченківського РВ УМВС, де майже через 6 годин після фактичного затримання склали про це протокол та направили до суду. Того ж дня суд задовольнив подання інспектора про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком, одночасно обравши мені запобіжний захід: тримання під вартою», – пояснює Віктор.

Після цього Печеному почали «приміряти» інші, не розкриті в Корсунь-Шевченківському РВ УМВС, злочини. Не склалося. Тоді його «передали» до Смілянського МРВ УМВС. Там якраз чекали розкриття три кримінальні справи і, за словами Віктора Печеного, тортури. Без можливості на захист адвоката, після побиття він взяв на себе не лише всі три пограбування, які він ніби то вчинив у м.Сміла, Черкаської області 26 січня, 15 та 17 лютого, але і попередню змову з не знайомою йому особою, провадження відносно якої було закрито у зв’язку зі смертю підозрюваного». За всі гріхи суд до його 5-ти невідбутих років покарання додав … ще три місяці.

При цьому, як зауважують юристи, було допущено чимало істотних процесуальних порушень.

«Права на захист мені не забезпечили, мої доводи та пояснення в суді про те, що маю поважні причини, алібі, ніхто не перевіряв і навіть їх не слухав. Тому і в ухвалі суду цього нема. Не сприяло це також і забезпеченню правосуддя, а також перешкодило мені у такий важкий для країни час разом з бійцями моєї сотні продовжувати захищати територію України та її народ від бойовиків та терористів», – обурений обвинувачений.

З часу затримання Віктора Печеного в Одесі протягом п’яти місяців, доки тривали судові розгляди, йому як затриманому, підозрюваному, обвинуваченому та підсудному не дали скористатися правом на безоплатну правову допомогу за рахунок держави. Суд першої інстанції не взяв до уваги, не дослідив та не врахував при винесенні вироку важливі факти та докази, необхідні для підтвердження чи спростування обставин, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного рішення, у тому числі достатні підстави встановити невинуватість п.Печеного в інкримінованому йому злочині.

Справу розглядали в скороченому порядку, без двох потерпілих та дослідження зібраних слідством доказів, незважаючи на подані обвинуваченим клопотання про допит в суді цих потерпілих. Саме тому не з’ясували, де перебував обвинувачений у дні, коли було пограбовано трьох смілян.

Побратими Віктора по Майдану, які наразі перебувають у зоні проведення АТО, засвідчили, що у січні-лютому їхній колега не міг непомітно їздити за майже 200 км від Києва до Сміли. Будь-які відлучки більш, ніж на годину, тоді не схвалювалися. Костянтин Бондаренко, боєць 37-ї сотні Самооборони Майдану: «З грудня 2013 року підрозділи сотні були переведені на казармовий режим. Усі перебували в межах Майдану. Якби йому (Вікторові- авт.) довелося кудись їхати, будь-яка перевірка документів не сприяла би тому, щоб він повернувся – його би затримали. Відлучитися можна було не більш ніж на годину. Так щоб від’їжджав він у січні-лютому – це сто відсотків ні».

Віктор Попович, боєць 37-ї сотні Самооборони Майдану: «17 лютого ми були переведені у підвищену бойову готовність: всім було роздано щити та бронежилети. Всіх зібрали в розташуванні, і ми сиділи як на голках, а потім 18 лютого ми пішли в Маріїнський парк, де, як вже відомо, відбулося побиття мирної демонстрації, і загинуло багато наших. У ці дні «Ніндзя» (позивний Печеного- авт.) був поруч з нами».

«У ті дні(17-18 лютого – авт.) я бачив його в Києві. Він не міг тоді відлучитися з міста, бо грошей у нас тоді не було. Свої функції у Самообороні ми виконували безплатно», – пригадує боєць 37-ї сотні, черкасець Олександр Овчинніков.

Про те, що Віктор Печений з 12 січня 2014 року по 4 березня 2014 року у складі 37-ї сотні Самооборони Майдану на посаді десятника перебував у Києві, свідчить і керівник виконкому «Самооборони Майдану» Данило Клех.

Наприкінці лютого Вікторову сотню переформували, бо після розстрілу Майдану в строю залишилися одиниці.

Тоді Віктор Печений, гідно виконавши свій обов’язок перед Україною, вижив. Каже, що служив би і далі українському народові, якби не вирок.

Загалом, рішення суддів ґрунтується виключно на визнанні Віктором Печеним своєї винуватості та на його власних показах, які він дав під примусом, не будучи забезпеченим захисником, – зазначає адвокат Черкаського обласного центру надання безкоштовної правової допомоги Юрій Радько.

Злий жарт зіграли з патріотом його попередня непогашена судимість та неосвіченість у юридичних тонкощах – обвинувачений сам писав апеляційні скарги та клопотання.

«Принципи та правова процедура, закріплені в новому Кримінальному процесуальному кодексі України 2012, року вимагають від учасників кримінального процесу діяти виключно в правовому полі, ефективно та професійно, за яких вже неможлива корпоративна підтримка судом правоохоронних органів (на зразок справ проти учасників Майданута та Автомайдану), бо навіть забезпечення належного захисту в подальшому розгляді справ судами вищої інстанції, а тим більше з урахуванням обов’язкового фіксування судових процесів технічними засобами, сприяє виявленню та виправленню допущених порушень, як і притягненню до відповідальності правоохоронців та суддів, що їх допустили.» – впевнений Юрій Радько.

Днями Апеляційний суд, давши об’єктивну оцінку очевидним доказам та доводам державного адвоката, скасував протиправний вирок у справі Віктора Печеного й призначив новий розгляд кримінального провадження в іншому складі суду.

Мирослава Станкевич,

*передрук з сайту “Ні корупції!”