Віталій Войцехівський: «Усе міняється в світі, й тільки таблиця множення залишається незмінною»

Жителі Золотоноші свого чинного міського голову вважають найвідкритішим і найдоступнішим посадовцем серед усіх його попередників, які очолювали місто за роки незалежності України. До нього легко «достукатися», з ним без проблем можна поговорити по телефону. Свої оригінальні проекти розбудови міста він виносить на публічне обговорення. Всі слушні поради, які чітко фіксуються на запровадженій ним «гарячій лінії», втілює в життя. А ще щотижня разом із місцевими любителями волейболу тренується у шкільному спортзалі й залюбки бере участь в інтелектуальних іграх, які за його каденції стали дуже популярними серед золотонісців. Тож у «Прочерка» з’явилося достатньо причин, аби й собі поговорити з Віталієм Войцехівським відверто.

– З огляду на війну, яка відбувається на Сході країни, непростим. Адже кожна нормальна людина сьогодні переживає через ці трагічні події. Недавно мені в око впали рядки невідомого поета: «Я не участвую в войне. Она – участвует во мне». Мабуть, влучніше сказати про те, що відбувається наразі в серці кожного українця, важко. Тож і міській раді довелося багато часу приділяти вирішенню непередбачуваних проблем. Займатися житловими питаннями для біженців і переселенців. Їхнім працевлаштуванням. Організацією всебічної допомоги воїнам АТО. Але водночас я добре розумів і розумію, що в таких непростих умовах влада просто зобов’язана консолідуватися і робити все для того, аби жителі міста відчули якусь перспективу розвитку. Повірили в те, що війна колись закінчиться, і життя не зупиниться. А тому, якщо підсумувати 2014 рік, то я задоволений тим, що всі золотоніські підприємства зберегли обсяги виробництва. Промисловці швидко переорієнтувалися і почали шукати нові ринки збуту. Місцеве комунальне підприємство збагатилося на нові екскаватор і самоскид. Ремонтники лагодили дороги і тротуари. Словом, місто функціонувало у звичному режимі.

– А у Вашому особистому житті відбулося торік щось особливе?

– Можу виділити дві важливі події. Перша – подолання вершини Говерли, на яку разом зі своїми однодумцями у вересні я піднявся всього за три години. А друга... Наприкінці минулого року я нарешті став кандидатом економічних наук. Тому що над дисертацією довелося працювати довгих шість років.

– Важкою була тема?

– Ймовірніше, цікавою: особливості конкурентноспроможності регіонів Черкащини. Просто писав я дисертацію принципово самотужки. Тому і затягнув у часі.

– А чому Ви обрали саме економіку?

– Колись прочитав відповідь на аналогічне питання Ангели Меркель: вона тоді відповіла кореспонденту, що політика постійно змінюється, а 2х2 завжди дорівнюватиме 4. Я б трішки перефразував її слова: «Все змінюється в світі, тільки таблиця множення залишається незмінною».

– Віталію Олександровичу, колись Ви їздили до Франції переймати досвід їхніх комунальників. Тепер делегації з інших областей України їдуть вивчати напрацювання в комунальній сфері до Золотоноші. Задоволені Ви самі проведеними реформами?

– Вдосконаленню немає меж. Нам ще треба дуже багато зробити для того, щоб наше місто було охайним і по-справжньому європейським. Сьогодні всі говорять про вступ до Європейського Союзу. Але треба не забувати те, що сама Україна є географічним центром Європи. Просто жити по-європейському ми ще не навчилися. А крім нас самих ніхто не опорядкує наш рідний дім. Тож, незважаючи на те, що бюджет розвитку цього року вдвічі менший, ніж торік, і компенсації від держави очікувати не варто, ми все одно будемо ремонтувати шляхи, на деяких вулицях запроваджувати односторонній рух, займатися їх освітленням, розбиватимемо клумби, займатимемося озелененням.

– Проект реконструкції площі Героїв Майдану, який Ви висували на публічне обговорення, будете втілювати в життя?

– Обов’язково. Ми вже заручилися підтримкою інвесторів, тож розпочнемо робити це вже навесні. Також плануємо за європейськими стандартами реконструювати центральну вулицю міста, щоб і велосипедні доріжки на ній були, і заїзди для паркування транспорту, і відповідне освітлення. В перспективі плануємо зайнятися і капітальною реконструкцією стадіону. З глядацькими трибунами, адмінприміщенням, тенісним кортом, майданчиком для міні-футболу тощо.

– А спорткомплекс не передумали зводити в центрі міста?

– Ні. Проект його будівництва вже є. І думаю, що мрія жителів міста здійсниться вже цього року.

– Віталію Олександровичу, як Ви сприймаєте критику на свою адресу?

– Конструктивну – нормально. Як і кожна людина, я можу помилятися, а тому завжди дослухаюся до думок авторитетних людей. І якщо вони переконливі, роблю для себе певні висновки. На наклепи ж і плітки намагаюся не реагувати. Шкода витрачати на них час.

– А хіба у Вас є вороги?

– Вороги – це, мабуть, гучно сказано. Але непорядні люди, з якими я як міський голова у свій час не пішов на компроміс, є. Та я на них не зважаю. Бо чиста совість для мене – не просто слова.

– Тоді, насамкінець, провокаційне запитання. Чи плануєте Ви балотуватися на посаду міського голови на новий термін?

– Хочете – вірте, хочете – ні, але серйозно над цим я ще не задумувався...