З самого початку сайт «Прочерк» був задуманий як майданчик для дискусій. Якщо точніше – коректних дискусій. Декому це реально псувало настрій, бо люди не могли як слід виматюкатися або просто необґрунтовано опаскудити одне одного. Зате коментарі стали змістовнішими та… винахідливішими! І це стало своєрідною родзинкою видання «Прочерк».
Як зізнаються самі чиновники, особливо увага до сайту "Прочерк" зростає в них під час обласних колегій, нарад, сесій. Адже саме тут вони найперше дізнаються про хід заходу та прийняті рішення
Коли п’ять років тому в момент народження сайту я долучився до його розвитку, то ми раділи десятьом чи двадцятьом відвідувачам на новину. Що вже казати за коментарі, яких ми чекали як манни небесної.
Для популяризації сайту було витрачено багато зусиль, але справа була варта заходу: сьогодні сайт «Прочерк» є лідером серед новинних сайтів області, а його відвідуваність зросла від десятків до тисяч заходів на добу. Щодня ми публікуємо близько тридцяти новин і завжди готові вислухати всі точки зору.
СТАТИСТИКА за вчорашній (30-06-2015) день: очевидно, що лідерами переглядів серед черкащан є Всеукраїнські сайти, але «Прочерк» – перший серед місцевих. Щоб збільшити зображення, натисніть на нього
Разом з тим, кількість коментарів за день сьогодні може сягати декількох сотень. І хоч в нашій редакції працюють і філологи, і журналісти, і історики, й математики, проте наші читачі за п’ять років роботи сайту вже надивували кожного своєю винахідливістю і вмінням підкреслити ті чи інші риси політиків, здивували своєю готовністю доповнити замітку цікавою інформацією, а то й просто розбавити день жартом.
Працюючи в редакції, мені довелося навчатися на різних спеціалізованих журналістських програмах. Яке ж було моє здивування, коли приклади таких екзотичних прийомів коментування як некропостинг, оверквотинг, оффтоп, флейм, флуд чи ельфінг я без зусиль знаходив саме на сайті «Прочерк». Переконаний: поки медіадослідники сортуватимуть коментарі читачів на різні підвиди, мудруючи, яку ж то назву виду придумати, читачі щоразу дивуватимуть нас новими винахідливими прийомами.
Причому, не знаю, чи наші читачі замислюються, що пишучи свій сотий коментар, вони вжили прийом флейму (суперечка ради суперечки), чи оффтопу (повідомлення, що виходить за рамки заздалегідь установленої теми спілкування, відхід від теми)? А як взагалі класифікувати ті прізвиська, які читачі в коментарях дають політикам і чиновникам, як-от «джокондочка», «присідальники», «рожеві штанішки».
А чого лише варта згадка в коментарях «собачої хатинки», як збірної назви прибережних котеджів? Пригадуєте, як активісти навідувалися в гості до екс-нардепа Володимира Олійника? Тоді з будинку до них так ніхто і не вийшов, зате сфотографована через вікно сумна собачка в будівлі не залишила читачів сайту байдужими.
Багато дискусій ведеться щодо анонімності коментаторів сайту. З одного боку є політики, які завжди готові публічно виступити з заявою. Є неполітики, тим не менше дуже активні коментатори, наприклад, Олександр Чуприна, на коментарі якого свого часу навіть реагував голова ОДА.
А з іншого боку є виборці, читачі сайту, які воліють залишатися в тіні, тим не менше, завжди раді висловити свою думку. Звісно вкрай образливі коменти анонімних дописувачів ми не публікуємо. І таких багато. Проте все рівно часто чуємо скарги з боку політиків, що їх заяви провокують багато критики. Ну, це вже вибачайте…
Дехто з політиків, щоправда і в критиці знаходить для себе позитив. Так, секретар міськради Олександр Радуцький мріє зіграти з коментаторами «Прочерку» в баскетбол.
Коментатори, яким я писав, щоб у цей невеличкий ювілей хоч з когось зняти маску і познайомитися ближче, у більшості побажали нам успіхів у роботі і залишилися анонімними. Один – відкрив обличчя. Як з’ясувалося, це викладач, кандидат історичних наук Руслан Буравченко. Ось що він розповів про сайт «Прочерк»:
– Черкаські сайти моніторю постійно, бо цікавлюся політикою, є викладачем політології. Подобається, що сайт «Прочерк» подає багато оперативної інформації. Крім політики, цікавлюся новинами на тему волонтерства. Зокрема, брав участь у чищенні цибулі для бійців АТО – про акцію дізнався саме з сайту «Прочерк». Також коментую сайт, зокрема, намагаюся звернути увагу громадськості до певних проблем. Прикро, що багато людей залишають коментарі під ніками, анонімно, фактично зводячи наклеп на інших. Я ж пишучи про когось, готовий надати підтверджуючі документи з того чи іншого питання. Я б не обмежував коментаторів, а давав всю інформацію, включно з наклепницькою, проте нехай би читачі були готові, що ви за вимогою міліції можете передати ай-пі адреси коментаторів в МВС. Думаю, тоді було б менше голослівних заяв.
Звісно, легше на контакт ідуть публічні люди. Тож у день ювілею ми запитали й інших наших читачів і коментаторів, що вони думають про наш сайт.
Адвокат Микола Кудрявцев:
Читаю сайт постійно, бо цікавий. Особливо редакція робить чудові заголовки. Коментував сайт вже давно, бо багато роботи і часу вистачає лише на прочитання новин. Та й спілкування мені вистачає поза інтернетом.
Бачу, що тенденція наступна: є люди, що просто читають інформацію з певних сайтів, є такі, що переходять на сайти з соцмереж за посиланням. А є багато таких, що заходять на сайти саме для того, щоб щось написати. Та часто це критика і там важко знайти цікаву думку, тож зараз дискусії більше переміщаються в соцмережі.
Депутат обласної ради Любов Майборода:
Читаю сайт «Прочерк» регулярно. Це один з моїх найпопулярніших для мене сайтів і я вже не уявляю своєї діяльності без інформації «Прочерку». Тож дякую журналістам за оперативність і об’єктивність.
Сайт іноді коментую, та це, як правило питання, що стосуються медицини. Беручи участь в обговоренні, багато дізнаєшся і про себе. В цілому, до коментарів ставлюся позитивно, але все таки хочу відмітити низький рівень культури багатьох коментаторів, іноді хамство взагалі зашкалює. Тож хотілося б більше культурної дискусії.
Керівник департаменту охорони здоров'я Черкаської міської ради Олег Стадник:
«Прочерк», напевне, один із найбільш прогресивних і читабельних сайтів регіону. Намагання вихоплювати цікаві новини з різними точками зору – це великий плюс. Розміщення «замовних» публікацій (замовні відразу видно, особливо впадає у вічі блогові статті (розділ «Пряма мова»- хтось попросив, ви опублікували, ну це життя, за щось же жити треба) - це певний мінус. Про коментарі під матеріалами думка однозначна - все що ховається під ніками у відкритому демократичному суспільстві називається недобрим словом анонім. Тому коменти читаю рідко, коментую ще рідше. Пора перейти до персональних коментарів - даби дурь каждого відна била.
При необхідності відповісти на коментар або публікацію, пишу сам на своїй сторінці у ФБ - уже достатньо переконався, що адміністратори сайту завжди опублікують думку, якщо вона не пустопорожня і образлива, а цікава точка зору. За мене ніхто не пише «розумних міркувань», щоби комусь сподобатись, тому і не соромно за те, що може бути опубліковано на «Прочерку». До образ в коментах під ніками виробив імунітет ставитись як до пацієнтів з проблемами - у когось манія величі, у когось комплекс неповноцінності, а хтось просто інтелектом не вдався.Загалом, вітаю із ювілем - хоч у розумінні людського життя і невеличка віха, але приємна як для майданчика інформаційного дискусійного клубу, тому успіху і впертості в досягненні високих вершин!
Звісно найбільше читачі коментують матеріали на політичну тематику (в цій темі всі розбираються гарно, як і в футболі), а ще на гострі соціальні теми, такі як ремонт доріг, повінь під час великого дощу, ціни на ком послуги тощо.
Свої матеріали наше видання часто доповнює ВІДЕО-матеріалами. Найпопулярнішими сьогодні, як і декілька років тому, є матеріали на політичну тематику. Особливо уважно читачі стежили за майданівськими відео, Марш Єдності ультрас, аварією на залізниці в Городищі.
Завжди вітали наші читачі нові «прочерківські» проекти, такі як «Фотомаршрути», «Обличчя Черкас», #Vkraina (історичний проект), великі історії про переселенців в форматі лонгріду.
Ми охоче стаємо інформаційними спонсорами різноманітних масових і культурних заходів, зокрема, фестивалей, спортивних змагань, театральних заходів. І за п’ять років роботи деякі заходи, наприклад, Міжнародний театральний фестиваль «Сцена людства», ми вже просто не можемо оминути.
Ми, чи не єдине інтернет-видання, що стало видавати свою друковану версію. (Багато ви таких знаєте?) Цим ми залучили додаткових читачів. Крім того, тих-таки читачів ми і популяризували, бо на сторінках друкованого «Прочерку» зміг також висловитися кожен охочий.
Фрагмент паперового "Прочерку"
Негоже буде в ювілей забувати тих наших анонімних коментаторів, які вітали нас з попередніми днями народження. Так, коментатор Helen в перший рік нашого народження писала нам: «Оперативних, гострих і цікавих щиро вітаємо з Першою річницею існування! Творчої наснаги, визнання та позитивних Вам читачів!!!». Коментатор Віктор (і ми навіть здогадуємося, хто це) писав тоді нам наступне: «Поздравляю! Я лично, утро начинаю с Прочерком. Самый объективный, незаангажированный сайт нашего города на сегодня. В отличии от многих, в том числе и провинциальных сайтиков которые годами надувают пузыри и пытаются сделать вид что они чего-то стоят. Так держать!!!».
Вже наступного, 2012 року, коментатори звертали увагу на те, що нас справді відрізняло від інших. Так, дядя Вася писав: «У Прочерка є один суттєвий недолік: форум, зараза, засмоктує, працювати заважає. Жарт. Успіхів. (а ще його назва починається з літер, які тепер тут модно виділяти великими-ПР)».
У 2013 році, ми вирішили ближче познайомити читачів з редакцією і подали серію промо-фотографій про нашу тодішню команду.
2014 рік видався важким, тож ми особливо не акцентували увагу на річниці сайту. Зауважували лише про це на нашій сторінці у соцмережі «Фейсбук», де в нас, до речі, більш як 1200 підписників.
Отже, нині ми святкуємо своє п'ятиріччя. І щодня радіємо збільшенню читачів, а разом з тим і коментаторів, до думки яких ми завжди готові прислухатися. Бо наша команда саме заради читачів і працює. А це різностороння і різнопланова аудиторія, не публіка чи натовп, а саме аудиторія, яка складається з індивідуальностей, що вносять яскраві моменти в нашу повсякденну роботу. А з ерудованими читачами немає коли розслаблятися. Тож коментуйте нас, пишіть нам, підказуйте нам, інформуйте нас!
Нас – це команду сайту «Прочерк», що складається з керівника і засновника в одній особі (Сергій Томіленко), співзасновника (Олексій Душейко), журналістського десанту (Назарій Вівчарик, Максим Степанов і Тетяна Бойко + багато цікавих юних колег, що в рамках своєї практики долучаються до розвитку сайту), представників фінансово-рекламного напрямку (Ірина Хроменко, Любов Круціло), програміста (Олександр Тьорло) та… вас, шановні читачі!
реклама
Коментарі
Если бы Степка еще и поза очи говорил то же самое-цены ему бы не было! :D. А "Прочерк" - во многом молодец,только в заголовках слабоват. С праздником,журн алисты!
Хто ще у вас в редакції, окрім Томіленка - математик? Хто ще, окрім Степанова - історик? Хто ще, окрім Вівчарика - філолог? І хто ще, окрім Бойко - журналіст?! Чому тоді кожна з "дипломних" професій написана у множині?
А що, у сайта звідкись взялися "шпальти"?
Але не лише за це люблю "Прочерк"... А за що? - За професіоналізм, неупередженість , прогресивність і тд.
ВІТАЮ)
Стрічка RSS коментарів цього запису