Нинішня влада на Смілянщині, як і переважно в Україні, напівкримінальна. Та гуртував її не Донбас, а місцевий цукрокомбінат…
«Прочерк» розпочинає серію публікацій-розслідувань про нову владну команду на Черкащині. Проливаючи світло на їх темне минуле і нахабне сьогодення, можна легко уявити, до якого майбутнього хочуть завести черкащан нові обласні та районні очільники...
Нового голову Смілянської райдержадміністрації Сергія Зайцева представляв 18 травня цього року багатоколірний непотопаючий чиновник, заступник голови ОДА Василь Корнієнко. Пан Корнієнко і зачитав під бурхливі оплески розчулених друзів новоспеченого очільника Смілянщини відповідний Указ Президента України Віктора Януковича. А ще високопосадовець з Черкас розповів присутнім і пану Зайцеву про те, що ситуація в районі бажає бути кращою, адже за показниками реального сектору економіки він займає 14 місце в області, соціального – 16, з екології – 17 місце. Тож заступник голови ОДА порадив Сергію Зайцеву не цуратися і кадрових змін, якщо ситуація цього вимагатиме.
А голова Смілянської райради Мар’яна Герасименко, вітаючи Зайцева від імені депутатського корпусу, наголосила:
– Ми налаштовані на конструктивну співпрацю для того, щоб вирішувати завдання, які стоять перед Смілянським районом, а не з’ясовувати стосунки, хто в районі головніший.
Тут варто наголосити на тому, що пані Мар’яна Герасименко людина нібито абсолютно протилежного Зайцеву політичного табору. Свого часу вона була екстра-помаранчевою. Пані Мар’яна видавала свою газету під назвою „Твій світ” ще тоді, коли живий був В’ячеслав Чорновіл. Завдяки їй пані Мар’яна зав’язала потрібні знайомства серед демократичного політбомонду в столиці. Під час Помаранчевої революції її звозили на екскурсію на Майдан у Києві, де вона, про що не раз наголошувала у промовах, вдихнула ковток свободи, який, очевидно, і допоміг їй в успішній боротьбі проти ненависних тоді Януковичів. Заради України і ідеї, звісно, вона вступила у майже націоналістичну УНП, а згодом і в ОУН, полум’яно виступала перед смілянами, пережила, як твердить, провокації політичних опонентів, через які навіть переховувалася, але досягла свого: стала … головою Смілянської райдержадміністрації. У пориві вдячності тодішньому губернатору Черевку ледь не вступила і в „Нашу Україну”, та своєчасно оговталася і залишилася „щирою націоналісткою”. Щоправда, дехто з близьких до неї людей нарікав і нарікає на її жадібність, „липкі” руки, непорядність, на те, що не розрахувалася за передвиборчу кампанію. Та то мабуть через заздрощі, бо колишній дипломований психіатр з обласної психіатричної лікарні ловко рулила на високій посаді. Хоча, так само ловко зіскочила з неї у слушний момент, ставши… головою районної ради. Уміє людина передбачати, що тут скажеш.
Тож, напевне, Сергій Зайцев словесні пасажі ще одного районного очільника з протилежного табору слухав на своєму призначенні особливо уважно і насторожено. Адже знав, що пані Мар’яна може не лише проскочити між крапельок. Їй навіть вдається змусити ці крапельки крутитися навколо себе. Без сумніву, і чимало присутніх в залі Будинку рад замислилися над тим, хто ж усе-таки переможе в районі і чи обійдеться таки без з’ясування стосунків? Адже і
ЗАЙЦЕВ ЗОВСІМ НЕ ТАКИЙ СОБІ ПРОСТАЧОК ЯК МОЖЕ ЗДАТИСЯ НА ПЕРШИЙ ПОГЛЯД.
Мер Сміли Андрій Колесник запровадив для депутата Зайцева спеціальну керівну посаду. Але сьогодні Партія регіонів оголосила меру війну.
Щоправда, біографії нового господаря Смілянщини, як і його підручних однопартійців з міської і районної організацій партії регіонів, немає ні на сайтах обласної організації партії регіонів, ні Смілянських міської і районної рад. Мабуть, є що приховувати людям. Але Сміла маленьке місто. Тож тут знають, що народився Сергій Зайцев 1972 року, закінчив Черкаський інститут управління бізнесом (важко тільки розібратися коли і як?), працював на ВАТ „Смілянський цукровий комбінат” слюсарем, головою профкому, був нібито комерційним директором якоїсь науково-виробничої компанії „Комес”. Є депутатом Смілянської міської ради від партії регіонів. Якийсь час працював навіть начальником відділу капітального будівництва виконкому Смілянської міськради. Що будував, сказати складно. Люди, близькі до міського голови Сміли Андрія Колесника, переконані, що цю посаду створили саме під Зайцева (оскільки тоді, на початку своєї каденції, мер був прихильний до партії регіонів, хоч перебував і перебуває в УНП). Мовляв, хай людина заробляє собі пенсію, бо хтозна, як воно надалі складеться…
Склалося, як бачимо, непогано. Зайцев ніколи не нудьгував. На цукрокомбінаті організовував різноманітні святкування. Його колективу і гостям підприємства запам’ятався умінням багато випити і хвацько потанцювати. Зараз змушує танцювати навколо себе інших. Має добре підвішений язик, що дуже згодилося в депутатській діяльності, а найбільше – на посаді партійного функціонера партії регіонів. Адже Зайцев – ще й голова Смілянської міської організації цієї партії. Цікаво, що опоненти вважають його занадто прямим і не здатним до закулісних ігор. Може й так, бо навіщо вони йому, коли
ЗВИК ДОСЯГАТИ СВОГО АГРЕСІЄЮ, ПОГРОЗАМИ І ВІДПОВІДНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ.
Щоб не бути голослівними, подамо свідчення нинішнього секретаря Смілянської міської ради Ярослава Шаблія, котрі він давав у листопаді 2004 року:
„ Я, Шаблій Ярослав Віталійович, в ніч 21 листопада 2004 року близько 24.00 приїхав до школи №7, щоб зустріти дружину Барановську Олену Федорівну, яка була спостерігачем від газети „Точка зору”. Але двері були зачинені – ішов підрахунок голосів.
Майдан-2004 був народною реакцією на владне свавілля.
О 24.05 до школи під’їхали дві машини. Одна х них VOLVO синього кольору, за кермом якої був Тараненко Максим Сергійович. З автомобілів вийшли приватні особи: Нечипоренко Юрій Олександрович – директор ВАТ „Смілянський цукровий комбінат”, Зайцев Сергій та інші, яких я не впізнав. Вони підійшли до дверей, почали лупцювати їх ногами та в грубій формі вимагали пустити їх на виборчу дільницю. Аргументуючи це тим, що вони представники від штабу кандидати в президенти В.Ф.Януковича, і що вони покажуть тут „настоящую власть” і „научат правильно голосовать”. На всі зауваження зі сторони представників від виборчих дільниць вони лише відповідали лайкою та погрозами. На мої зауваження про те, що порушується виборчий процес і скоєння ними неправомірних дій, реакція була такою ж.
Через 10 хвилин до під’їзду 7-ї школи прибув міліцейський кортеж з трьох службових машин, машини ДПС та приватного автомобіля. Міліція почала виходити з машин під керівництвом начальника міліції Марченка. В мене зародилася надія, що міліція наведе порядок в ситуації, що склалася. Але коли новоприбулі почали тиснути руки та брататися з погромниками виборчої дільниці, я зрозумів, що це не так. Міліціонери виходили з машини озброєні та повністю екіпіровані, звертаючись один до одного говорили, що приїхали громити виборчу дільницю. Начальник міліції почав також стукати в двері, з вимогою відчинити їх. Двері не відчиняли, а міліціонери, які охороняли виборчу дільницю зсередини, почали по рації викликати допомогу, бо, мовляв, нас тут громить банда. На що їм відповідали: „Яка банда, ми вже всі тут”.
Окупований новою владою будинок рад у Смілі.
Як бачимо, у цих показах випливло ім’я Юрія Нечипоренка. І ми до нього ще повернемося. А зараз про смілянського штибу пацанів. Отже, потрапивши в міську раду разом з однодумцями (кількістю 7 осіб на 45 депутатів) Сергій Зайцев уповні виявив те, на що він здатний. Воно й не дивно, його
ПІДТРИМУВАЛИ ТАКІ Ж НЕ ОБТЯЖЕНІ МОРАЛЬНИМИ ЧЕСНОТАМИ КОЛЕГИ.
Тож у міській раді зазвучали блатні вирази, які раніше ніхто з народних обранців собі не дозволяв. Для регіоналів за норму стало показувати опонентам непристойні жести, погрожувати їм, перебивати їхні виступи. Відповідати тим самим депутати з інших фракцій або соромилися, або боялися. Адже біографія однопартійців Зайцева насторожить кого завгодно. Так, за неофіційною інформацією (офіційної нема) керівник фракції партії регіонів у смілянській міськраді Олександр Литвиненко має судимість. Будучи депутатом, уславився бійкою після дебатів на „ТРК „Сміла - ТВ” (директором якого є теж депутат міськради від партії регіонів Геннадій Варивод) з міським головою. Кажуть, що має судимість і член фракції Станіслав Лукирич. Цей любитель боксу обкладав свого часу даниною магазини. Хто відмовлявся, тим били вітрини. Рекетиром був ще один член фракції Дмитро Лисенко. У всякому разі про це з обуренням розповідають таксисти, які колись постраждали від подібної „діяльності” цього депутата, а віднедавна – начальника фінансового(!) управління Смілянської РДА. Прилаштував Сергій Зайцев і свого кореша з цукрокомбінату Олександра Литвиненка, який очолив управління праці та соціального захисту населення РДА. Між тим, депутати міськради добре пам’ятають, як до них звернулася зі скаргою жителька міста така собі Латенко. Як вона повідомила, Сергій Зайцев і Олександр Литвиненко після чергової пиятики наїжджали на неї машиною просто на тротуарі. Їм дуже не сподобалося якесь зауваження, яке вона висловила стосовно них. Звичайно, до покарання депутатів-хуліганів справа не дійшла.
Безкарність породжує нові злочини. Користуючись прихильністю мера після виборів, вони, забезпечуючи позитивне голосування щодо тих питань, які він виносив на сесію, мали за це у відповідь сприяння в отриманні земельних ділянок. Дійшло до того, що депутати-регіонали майже кожного дня приходили ніби на роботу у відділ земельних ресурсів Сміли. Їм навіть вдалося змінити генплан міста і отримати земельні ділянки (на підставних осіб і з метою перепродажу) на розі вулиць Кронштадтська і Лобачевского. Хоча там мала зрости колись багатоповерхівка…
Більш того, ці задерикуваті слуги народу зуміли, ще до передачі у власність міста кагатних полів цукрокомбінату, отримати документи і на його землю. Тож у Смілі невдовзі з’являться дві нові вулиці з промовистими назвами – Щаслива і Покровська. Зростає згуртована нова гонорова верства властьімущих у Смілі, яка навіть жити збирається, як бачимо, компактно і осібно. Цікаво тільки, чи знайшлося на тих вулицях місце для особняка головного архітектора Сміли, дуже пихатого пана Браунера?..
ЯКІ ЛЮДИ, ТАКИЙ У НИХ І БІЗНЕС.
Є він і в наших героїв. А чим іще їм займатися у вільний від служіння своїм виборцям час?.. Лукирич бавиться рекламними щитами. Нещодавно привітав від себе і „вдячних смілян” з днем народження свого патрона Сергія Зайцева. Його самовдоволене обличчя довго і пильно дивилося на них з бігбордів у різних кінцях міста.
"Вдячні сміляни" привітали чиновника з днем народження бігбордами у різних кінцях міста.
Сам Зайцев зі своїм друганом Литвиненком має автостоянку в центрі Сміли понад колією. На виділення цієї землі потрібне було погодження з залізницею. Та навіщо воно конкретним пацанам? Сміх, та й годі. Залізниця ще й судитися з ними бралася. Ну і що, допомогло їй це? Ні! Бо влада у тих, хто нахабний і згуртований, а не в тих, хто на дурні закони дивиться. Он по вулиці Свердлова, якраз біля міськрайцентру зайнятості, заступником директора якого до виборів був згадуваний уже Ярослав Шаблій, є дірка під виглядом неіснуючого генделика. У місті ширяться чутки, що цю дірку забив собі Лукирич. Так, на майбутнє. І всі мовчать, навіть грізний з іншими Браунер.
Тож цілком закономірно, що Сергій Зайцев возить із собою по району у вигляді „смотрящего” саме Станіслава Лукирича. Той знає, кого даниною треба обкласти.
ТЕПЕР ТАМ БУДЕ РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОРЯДОК.
„Якби Сміла була містом районного підпорядкування, я б і в ній порядок навів”, – нахваляється Зайцев не криючись. І йому віриш. Адже якою вже помаранчевою була Мар’яна Герасименко, а й та не стала з’ясовувати з ним стосунки і налаштувалася на „конструктивну” співпрацю. І відразу зуміла догодити, створивши в районній раді депутатську коаліцію „За майбутнє Смілянщини” у складі 45 депутатів. Це коаліція партії регіонів, хоч депутатів-регіоналів у раді лише 4!!! Але до неї записалися і нашоукраїнці, і члени фракцій „Батьківщина” та БЮТ. Неважко здогадатися, які методи переконань до депутатів використовував пан Зайцев. Його і в цьому можна зрозуміти, бо хіба може важкоатлет зайнятися фігурним катанням? Більш цікаво було б знати, які методи переконань використовувала пані Мар’яна. Адже вона хоч і психіатр, однак не гіпнотизер. Тож людей зламали. Але спочатку Мар’яна Герасименко мала зламати себе, якщо її переконання були щирими. Бо теж у фракції, хоч і є, як уже згадувалося, членом УНП і ОУН.
Диво та й годі. Ще зовсім недавно пані Мар’яна була й у складі делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, яку затверджував Віктор Ющенко. Тож мала би знати, що таке справжня демократія, відповідальність перед своїм виборцем. А той ще, мабуть, не забув, як ця полум’яна революціонерка громила у виступах „бандитів-регіоналів”, як у листопаді 2005 року написала в газеті „Сміла” до річниці Майдану: „Ми в минулому році вдихнули на Майдані дух свободи, але так і не усвідомили її необхідність, а тому і з’явилася третя сила у нашому, кольору сонця, таборі, найстрашніша сила – байдужість. Ми, хто стояв пліч-о-пліч в містах і селах, не зрозуміли головного – рік тому ми, народ, вперше за десятки століть, стали вирішальною силою у своїй державі. Не політики, які приходять і йдуть, не чиновники, які повинні служити нам і закону, а ми, український народ. Народ, який рік тому, незалежно від національності, віросповідання і статків, проявив волю відстояти свою гідність. Ми її відстояли, але не зрозуміли, що гідність – не спадковий титул. Гідність – тяжка ноша”.
Які гарні слова, чи не так? Та минуло 5 років після їхнього написання і здається, що то не Мар’яна Герасименко говорила про гідність, а хтось інший. „Зраджувати своїх виборців, лягати під недавніх політичних опонентів – це гідність, пані Мар’яно?” – хочеться запитати у голови райради. Але…
І все ж, якими крутими пацанами і пацанками не вважали б себе нинішні керівники Смілянщини, вони лише похідне, тонке стебло, будяк на вирощеному іншими стовбурі. Їх тримає не партія і навіть не Тулуб. Ці люди - покірна складова іншої структури. Без впливових ляльководів вони б давно зів’яли. То звідки, як то кажуть, ростуть роги?...
Про це – у другій частині ексклюзивного матеріалу «Прочерку».
реклама
Коментарі
Хотелось бы прочитать вторую часть этого бреда
Мабуть, вона ж, ця адміністрація, буде сама й виступати з концертом, а Колесник разом зі своєю командою будуть головними солістами, так би мовити виконавцями останньої лебединої пісні на завершення каденції. Дійсно варто подивитися цей концерт...
Так, что Все на концерт!
Приятного Всем отдыха и хорошего настроения!!!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Недоріс ще мабуть, щоб зробити хоч щось пристойне у своєму житті. Сміливості вистачає лише під псевдонімом писати...
Стрічка RSS коментарів цього запису