Нещодавно група черкаських артистів відвідала з концертами кілька населених пунктів прифронтової зони Луганської області. Учасники концертного туру розповіли, як Черкащина планує співпрацювати з Донбасом, та коли творчі люди з Луганщини приїдуть переймати досвід черкащан.
До концертної групи, яка за три дні перебування у прифронтовій зоні дала понад 20 концертів, входили митці із Черкащини, Києва та Буковини, а також заслужена артистка України Руслана Лоцман зі своєю родиною та керівник управління культури та зв’язків з громадськістю Черкаської ОДА Олег Островський.
З 6 по 10 липня групі вдалось відвідати міста Щастя, Кремінне, Новоайдар, Лисичанськ, Новотошківка, Попосна, Бахмут, Авдіївка. Концертний тур організували спільно з Луганською обласною владою. Концерти давали як для бійців ЗСУ, так і для місцевих жителів.
Група артистів у Бахмуті
Ініціатором поїздки була заслужена артистка України, яка родом із Черкащини, Руслана Лоцман. Саме вона домовилась із творчими людьми підтримати ідею та поїхати на Схід. З деякими митцями, які в результаті долучились до акції, Руслана познайомилась на фестивалі «Миколайчук фест», в рамках якого і відбулась поїздка на Схід. Всього творчий склад концертної групи нараховував 12 осіб. Серед них і батьки Руслани – Галина та Олександр Лоцман.
Руслана Лоцман
- Ми всі задоволені поїздкою. Хоч було важко, але приємно виступати. Бійці нам говорили: заїдьте ще до наших хлопців на блокпостах. Батьки з великим бажанням поїхали. Батько грав на баяні, розповідав гуморески, - ділиться враженнями Руслана.
Одним з учасників концертного туру міг стати унікальний колектив із Сигнаївки, що на Шполянщині. Його унікальність у тому, що складається він із демобілізованих солдатів, воїнів АТО, які повернулись додому. Керівником колективу є Галина Лоцман. Нещодавно хлопці здобули гран-прі на фестивалі «Миколайчук фест» на Буковині. Однак, було вирішено, що їхати на Схід воїнам-артистам буде важко морально, адже тільки нещодавно вони повернулись із війни.
- Ці хлопці – великі молодці. Вони не закриваються у собі, не вимикають телефон, а займаються творчістю. Інколи, воїни повертаються і піддаються депресії, розчаруванням. Ці ж АТОвці знаходять собі розраду у пісні. Якщо воїни співають – ми точно переможемо!
За переглядом патріотичного фільму
Крім концертів на Сході України, говорить пані Руслана, митці проводили й просвітницьку роботу – показували патріотичні фільми. Такі фільми знімає чоловік Руслани Дмитро Глухенький разом з побратимами. Здебільшого, фільми про воїнів і війну, життя українців на межі з бойовими діями.
Дмитро Глухенький
Крім того, на Схід черкащани поїхали не тільки із творчими виступами та фільмами. Відвезли бійцям подарунок із Черкащини – безпілотник. Про місцевих жителів також не забули. Як розповідає Олег Островський, найбільше радості їм принесли подарунки у вигляді дисків з українськими піснями, українських патріотичних книг та газет.
- Дуже багато людей там просять диски з українськими піснями, - говорить пан Олег. - У мене було штук 5 дисків, я їх роздав – люди були щасливі. Не вистачає там української літератури, патріотичних книг, газет. Люди кажуть, везіть нам. Маленькі чорні прапорці «Воля або Смерть» просто миттєво розходяться.
За словами Островського, не багата Луганщина і патріотичними творчими колективами.
- Ми співпрацюємо із Луганською ОДА у сфері культури, зустрічались із очільником управління культури Луганської ОДА. Вона говорить, що у них вакуум у плані української козацько-патріотичної культури. Їм не вистачає професійних творчих колективів, а також аматорських духовних колективів і вони дуже просять нас долучатися з такими акціями.
Олег Островський поділився не кращими враженнями від публіки, яка прийшла на один з концертів черкаських артистів у місті Новоайдар.
- 6 липня у Новоайдарі провели купальську ніч. Я був дуже здивований: із 500 людей було всього-навсього 5 вишиванок! Це взагалі ніщо! Потім була дискотека: з 20 пісень одна українська пісня. Я, як вийшов виступати на сцену, наче зіткнувся зі стіною із величезними голками. Я розумію, що вони не усвідомлюють почуте, бо більшість з них - російськомовні, і розмова про патріотизм, традиції та українську культуру - їм не цікава, бо виховані були на російській пропаганді, - емоційно розповідає пан Олег.
Пам'тний знак Євгену Войцехівському у Щасті
Крім неоднозначної реакції місцевих жителів на появу черкаських артистів, мали місце бути і перешкоди з боку місцевої влади. Як розповів очільник управління культури Черкащини, із проблемами зіткнулися, коли запланували встановити меморіальну дошку загиблому командиру із Черкащини Євгену Войцехівському (позивний «Чех») у місцевій школі міліції.
- У Щасті 7 липня ми разом з козаками бувшої школи міліції встановили пам’ятну табличку на честь Жені Войцехівського. По йогу плану було звільнено місто Щастя. Символічно, знак хотіли поставити саме на цій території. Ми хочемо, щоб люди знали героїв, завдяки яким місто залишилось українським. Місцеві жителі дякували, вони чітко розуміють, що «Айдар» захистив і підтримав місцеве населення: харчами, медикаментами, допомогою дитячим садкам. Але ми тиждень билися, нам місцева влада не дозволяла встановити меморіальний знак. Говорили: це позавідомчий об’єкт, вам, цивільним, узагалі туди вхід заборонений, відфутболювали нас, як могли.
Вирішити проблему, за словами Островського, допоміг народний депутат із Черкащини Олег Петренко. Саме він звернувся до Міністерства внутрішніх справ, і заступник Міністра дав розпорядження дозволити встановити дошку на території школи міліції.
Крім того, стверджує Островський, місцеві депутати пообіцяли розглянути на сесії питання щодо можливого перейменування однієї із вулиць міста іменем Євгена Войцехівського.
Пан Островський також зазначив, що у деяких містах на Луганщині, які є підконтрольними Україні, продовжують керувати люди з проросійською позицією.
- Дуже легко бути патріотом тут, у Черкасах або в Західній Україні, а там, на Сході, бути патріотом – дуже важко. Там дуже багато скритих сепаратистів сидить. Інформаційну війну ми програємо. Наше завдання вирівняти цей інформаційний фронт і тут, і там. Радіо українського там нема, зате «сапарського» - штук 5... Телебачення українського теж нема. Тільки газети і мистецькі акції. Ми домовились із місцевою владою, що будемо обмінюватись творчими колективами. У нас 21 серпня планується обласне мистецьке етно-фольклорне свято і вони пообіцяли, що з Луганщини приїде творчий колектив та виступить у якості гостей. А в них схоже свято буде у жовтні, і наші колективи також поїдуть до них у гості. Такий собі культурний обмін. До того ж домовились, що їхній театр приїде до нас та покаже 2-3 п’єси, а наш театр поїде до них, - каже Островський.
Знак, встановлений у місті Щастя
Саме Луганський театр викликав в очільника управління культури Черкаської ОДА подив та захоплення. Найбільше пана Олега вразило те, що за 9 місяців відроджений луганський театр зміг показати 11 українських прем’єр. Хоча ще рік тому з окупованого Луганська до Сєвєродонецька, де нині розташований обласний центр Луганщини, виїхали четверо працівників театру, із яких тільки один! актор.
- Я побачив цих людей: видно, що вони патріоти до останньої волосини. З нічого за короткий час вони створили нову свідому українську культуру на Луганщині. Виїхавши з окупованого міста, вони не мали нічого: ні приміщення, ні колективу, ні документації… Вони все створили з чистого аркуша.
Приміщення луганського театру у Сєвєродонецьку
Директор відродженого Луганського українського музично-драматичного театру Сергій Дорофєєв розповів «Прочерку», як ставиться до можливого «обміну творчістю» з черкаськими акторами.
- Звичайно, це дуже корисно і для нас, і для черкащан. Для нас важливо, аби люди бачили, що ми любимо українську культуру, любимо Україну. Ми видали 11 прем’єр за 9 місяців, при чому всі вистави – українських класиків. Ми вже побували в кількох містах з гастролями. З радістю приїдемо і до Черкас. Також багато артистів їдуть і до нас, - розповідає Сергій.
Репетиційна луганського театру
Доля луганських акторів чимось схожа на долю черкаських – вони також працюють в аварійному приміщенні. Однак, розповідає Сергій, керівництво області розуміє проблему і обіцяє її вирішити.
Керівник луганського театру наголошує, відродити українську культуру у Сєвєродонецьку, а також знайти можливість співпраці з іншими містами, в тому числі і з Черкасами, вдалось завдяки співпраці з місцевим управлінням культури, національності та релігії.
Очільник управління Аліна Адамчук у коментарі «Прочерку» говорить, що обмін гастролями буде корисний не тільки глядачам у Сєвєродонецьку, а також і черкаським глядачам.
- Те, що наш Луганський театр діє і зараз його склад налічує до 100 людей, із яких 45 – артисти, - це демонстрація незламності та нескореності. Черкащанам, думаю, буде корисно побачити цих людей, побачити їх приклад мужності. Я, навіть сама не знаю, як нам вдалось відновити театр… Пишаюся цими акторами.
Олег Островський з керівником луганського управління культури Аліною Адамчук та директором луганського театру Сергієм Дорофєєвим
Олег Островський зазначив, що середній вік луганських акторів – 30 років. Тобто, здебільшого, це молоді люди. А умови, за словами очільника управління культури Черкаської ОДА, у луганських акторів гірші, ніж у черкаських.
Новий театральний сезон почнеться з вересня. Невдовзі, черкащани можуть чекати творчих гостей із Луганщини, адже перший обмін виставами планують провести цієї осені.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису