Чорнобаївські мисливці обурюються, що для них минулий сезон полювання пройшов без жодного пострілу.
Одне з найкращих мисливських угідь Черкащини – урочище Чубарово – простяглося вздовж сіл Мохнач, Велика Бурімка та Лящівка. Завдяки поєднанню боліт та лісу тут завжди була більша кількість дичини. Саме через цей привабливий для любителів полювання куточок уже майже рік триває конфлікт. А почалося все з того, що на сесії обласної ради 29 квітня минулого року прокурор області Микола Лісовий виніс протест на рішення облради ще 2003 року, яким було надано мисливські угіддя в користування ТОВ МРГ «Чорнобаївське». Нібито було виявлено порушення законодавства. На останній же сесії облради 17 лютого розглядалося рішення про передачу 8605 га угідь державному підприємству “Золотоніське лісове господарство”. Однак його не ухвалили.
Директор ТОВ МРГ «Чорнобаївське» Валерій Коваленко каже, що на обліку в районі перебуває близько 600 мисливців. Більшість із них не можуть дозволити собі полювати за межами району
Керівництво мисливсько-рибальського господарства «Чорнобаївське» досі судиться за право господарювання на угіддях. А тим часом полювати тут не можна. Минулого року сезон полювання на території Чорнобаївщини пройшов без єдиного пострілу… Поки чиновники шукають порушення закону, селяни обурюються: полювати далеко від дому їм не по кишені.
– Люди надзвичайно обурені, не мають роботи, не мають зарплати. В них тільки й віддушина була, що в полюванні. До нас приїздили з усієї країни. Ми не розуміємо, чому всі полюють, а ми не можемо, – каже бригадир первинного мисливського колективу сіл Крутьки і Мельники Іван Юхименко.
Ще один бригадир мисливського колективу сіл Лукашівки й Веселого Хутора Анатолій Батир розповідає: через те, що не проводився відстріл, у лісах розвелося багато лисиць. Люди бояться поширення сказу.
Урочище Чубарово – одне з найкращих мисливських угідь області
– Для багатьох мисливців відкриття полювання – це більше свято, ніж Новий рік! А де пенсіонеру вийти з рушницею, як не коло свого села? Куди він може поїхати? – каже чоловік.
Директор ТОВ МРГ «Чорнобаївське» Валерій Коваленко розповідає: у районі на обліку перебуває близько 600 мисливців. Більшість із них – прості селяни.
– Ми зробили розрахунки: якщо мисливці їздитимуть за межі району, вони за рік витрачають приблизно 715 гривень додаткових коштів. Не кожен може собі це дозволити, особливо пенсіонери, – каже він.
Загальна площа мисливських угідь – 114 673 гектари. Та, як зауважує голова ТОВ МРГ «Чорнобаївське» Петро Душейко, цікавість становлять лише ті 8 гектарів, які займає урочище.
– Решта – це поля та лісосмуги, вони нікому не цікаві. У інших районах мисливські господарства від них повідмовлялися. А ми не пішли на таке заради оцих 600 мисливців. Бо в Чубарово поїде чоловік 60-70. Решта не поїде, – каже Петро Григорович. – Десь є балочка в полі, інколи качка з’явиться. Людина може полювати там. На зайця – то кожен вийшов із двору в поле і полює. Вони ж тут живуть з діда-прадіда! А якщо тут не буде мисливського господарства, то по закону вже стріляти не можна.
Як розповідає Валерій Коваленко, нині на території мисливських угідь, за даними обліку, водиться 15 тис. пернатих, 56 кабанів, 82 козулі.
– Багато видри, ондатри, лісова куниця, тхір, заєць. Бобрів уже розвелося понад норму. Вовка нині немає, заходять бува з Полтавщини, – каже пан Валерій. – Найбільше охочих полювати на пернату дичину. З відкриттям полювання десь у серпні місяці до нас зазвичай приїжджала дуже велика кількість мисливців. Особливо на відкриття, бувало, більше 500 осіб. Чи буде полювання у цьому році – невідомо. Все залежить від того, як вирішить суд.
На такій машині їздять чорнобаївські єгері
Через те, що не було полювання, мисливське господарство торік не заробило жодної копійки. Натомість засновники вклали 433 тисячі своїх коштів, аби забезпечити виплати зарплат єгерям, підгодівлю тварин та провести необхідні господарчі роботи.
– Для тварин торік ми заготовили 17 тонн зернових, понад 14 тонн коренеплодів, силос, сінаж, сіно, жолуді, – зауважує Валерій Петрович.
Усім цим безпосередньо займаються єгері. Їх у мисливському господарстві 12, а за урочищем Чубарово наглядає п’ятеро.
– Корми заготовляємо, сіно косим на лузі, розносимо все це для тварин. Хоч і не було полювання торік, а ми охороняємо угіддя. Бо вони повинні вдень і вночі бути під наглядом, – киває в бік урочища старший єгер мисливського господарства «Чорнобаївське» Микола Ващенко. – Бувають тут «зальотні», торік два випадки було – на джипах «карабінщики» по полях ганяли. Не дивляться, що й посіяно. Їм аби в кабана попасти!
Старший єгер Микола Ващенко охороняє урочище Чубарово
А в 2003 році, каже єгер, йому взагалі такі «мажори» кілька ребер поламали.
– Зі зброї в нас лише своя рушниця. Так мене моєю рушницею й били. Давно б покинув, якби не любив цю природу і тварин! – зітхає Микола Микитович.
Петро Душейко пригадує давній конфлікт з високопосадовцями, коли на території мисливського господарства «впіймали» порушника-нардепа з Партії Зелених.
А загалом, як каже, на урочище Чубарово є кому покласти око.
– У 2005 році вже була спроба «наїзду» на мисливське господарство, – розповідає Петро Душейко. – Тоді теж був протест прокурора. Але тоді обласна рада вчинила відповідно до вимог Конституції, і все вирішував суд. Тепер обласна рада почала прямо припиняти своє рішення до вироку суду. Це виходить, що одна рада приймає, інша скасовує. І так кожна рада може скасовувати рішення попередньої.
Петро Душейко: «Угіддя хочуть передати органові, який повинен їх контролювати»
Керівництво мисливського господарства переконує: з боку контролюючих органів – управління лісового і мисливського господарства та управління екології – жодних скарг на їхнє господарювання не було. Тому такі спроби передати угіддя в користування іншій структурі – Золотоніському держлісгоспу – вважає нічим іншим, як просто намаганням прибрати їх до рук.
– Парадокс: передати хочуть органові, який повинен здійснювати контроль за веденням мисливського господарства. То чи будуть вони себе самі контролювати? – обурюється Петро Душейко.
А ще пригадує: свого часу було багато суперечок щодо створення національного парку «Нижньосулинський», до якого потрапляє і урочище Чубарово.
– Чому так хотілося змінити статус заказника на статус національного парку? – говорить Петро Душейко. – Я цікавився. Землі заказника залишаються у власності територіальних громад. А землі парку – це вже власність держави…
Коментарі
И еще крепче сжимать кулаки. Правда победит.
Стрічка RSS коментарів цього запису