У Карашинській ОТГ шанують національного героя Китаю і українського композитора, оновлюють інфраструктуру і вирощують кіз

Понад чотири тисячі населення і десять сіл поблизу Корсуня-Шевченківського об’єднує Карашинська ОТГ. Громада динамічно розвивається, тут пам’ятають про історію свого краю (між іншим, пов’язану з... Китаєм) і, долаючи труднощі, сподіваються на краще майбутнє.

«Наблизити інфраструктуру сіл до міського рівня»

– Громаду утворено в червні 2017 року, – розповідає сільський голова Анатолій Пархоменко. – Центром було вирішено зробити Карашину, де раніше навіть не було сільради – вона входила до Черепинської громади. Але, коли об’єднувались, вирішили, що найбільш раціонально облаштувати центральну садибу саме тут. Рада засідає в Карашині, а для роботи виконавчих структур ми орендуємо приміщення в Корсуні-Шевченківському, бо для жителів більшості сіл так найзручніше. Крім того, в громаді діє п’ять старостатів.

Карашинська ОТГ – одна з тих нечисленних громад Черкащини, які не мають суттєвих проблем із дорогами. Це тому, що як тільки такі проблеми виникають, місцева влада не сподівається, що їх хтось прийде і розв’яже, а робить це сама (тільки торік відремонтовано дорожнього полотна на площі більше 20 тисяч квадратних метрів). Крім сільської ради, активну позицію займає громадськість, зокрема, НГО «Оберіг громади» та органи самоорганізації населення.

– Ми спільно з активістами намагаємося підтягувати інфраструктуру наших сіл до міського рівня, – розповідає сільський голова. – Облаштовуємо вуличне освітлення сучасними світлодіодними ліхтарями, встановлюємо спортивні та дитячі майданчики, сучасні автобусні зупинки. У стратегії розвитку нашої громади один із пунктів – створення зон відпочинку для дітей. В частині сіл уже працюють вай-фай-зони.

У Карашинській бібліотеці на видному місці – новинки сучасної літератури – твори Макса Кідрука, Андрія Куркова, Марини та Сергія Дяченків, Люко Дашвар, братів Капранових. Є й преса – як «доросла», так і орієнтована на дітей та підлітків.

При бібліотеці діє аматорський ляльковий театр, організований Іриною Мальченко

У громаді діє три школи, з яких одна малокомплектна. Проте закривати її не планують: Міністерство освіти і науки вважає, що початкова школа має бути наближена до села, а, за словами Анатолія Сергійовича, якщо все одно доводиться опалювати і утримувати початкову школу, то варто зберегти й середню. Тим більше, що школа має достатню кількість учителів, і її учні посідають перші місця на олімпіадах.

При навчально-виховних комплексах діють і дитсадкові групи. В школах усім дітям забезпечене безкоштовне харчування, всі ремонти і заміна витратних матеріалів здійснюються без залучення коштів батьків.

У величезній, двоповерховій, ще 1913 року побудови, школі села Квітки діє козацький клас, де класний керівник – учитель історії та предмету «Захист Вітчизни», ветеран АТО Василь Отземко.

– У деяких школах діти в козацьких класах займаються «шаблями». На наш погляд, це не актуально. Багатьом із них доведеться служити в армії, і вони мають бути до цього готові. Тож ми особливу увагу приділяємо початковій військовій підготовці учнів, – розповів Василь Миколайович.

До речі, у березні-квітні Василь Отземко представлятиме Черкащину на Всеукраїнському конкурсі «Учитель року-2019» в номінації «Захист Вітчизни».

На території ОТГ 9 ФАПів і одна амбулаторія (в Квітках), де приймає сімейний лікар. Жодного ФАПу не закрито. У амбулаторії планують створити стоматологічний кабінет...

На Корсунщині, у Квітках, народився відомий український композитор Кирило Стеценко. Тут, у колишньому приміщенні школи, де він навчався, нині діє його музей. Заклад перебуває в підпорядкуванні Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, з 1990-х років не опалюється.

– Сподіваємося в найближчі роки виправити ситуацію. Можливо, започаткуємо проведення на Корсунщині конкурсів пам’яті Стеценка – це може привернути увагу до проблем музею, – зазначив сільський голова.

Китайці профінансували в Черепині музей свого героя

Музей національного героя Китаю, радянського льотчика Григорія Кулішенка працює на батьківщині Григорія Якимовича в селі Черепин.

Григорій Кулішенко (1908-1939) входив у групу радянських льотчиків-добровольців, які на боці Китаю брали участь у війні проти японської агресії. Григорій Якимович керував нальотом на аеропорт Ханькоу (внаслідок якого японці втратили 64 літаки, 130 військових загиблими і 300 пораненими), нальотом на аеродром в Ухані (де було знищено і поранено понад 300 японських солдатів та офіцерів). Після останньої місії ескадрилья вступила в бій із японськими винищувачами. Пораненому Кулішенку вдалося посадити літак на річку біля міста Чуньцінь (тоді Ваньчжоу), врятувавши таким чином жителів міста від падіння літака, а двох членів екіпажу – від смерті. Проте сам Кулішенко загинув.

Кулішенка дуже шанують у КНР, проте в Радянському Союзі (вочевидь, через напружені стосунки з Китаєм) його ім’я було маловідоме. В Україні офіційне вшанування Кулішенка за сприяння китайської сторони відбувається з 2000-их років. Кожне привітання від Президента України до національних свят Китаю містить згадку про Григорія Кулішенка.

Як розповів Анатолій Пархоменко, китайці – як офіційні особи, так і прості мандрівники, студенти – часті гості у Черепині.

– Китай уже виділив 1 мільйон 600 тисяч гривень на поліпшення матеріально-технічної бази школи. Посол КНР, який приїжджав до нас на День захисника Вітчизни 14 жовтня, пообіцяв ще 15 тисяч доларів на розширення музею, – розповів Анатолій Сергійович. – А ще ми підготували звернення до Корсунь-Шевченківської міської ради з пропозицією виділити земельну ділянку на встановлення пам’ятника нашому знаменитому землякові.

Цікаво, що на подвір’ї, де народився Григорій Якимович, нині живуть його нащадки. А правнуки Кулішенка відстоюють незалежність і територіальну цілісність України у війні на Донбасі.

Цьогоріч у Карашинській ОТГ планують провести фестиваль, присвячений українсько-китайським зв’язкам і культурі сучасного Китаю. Робоча назва фестивалю – «Китай-фест». Цей фестиваль додасться до ще двох – «Гарбуз-фест» (фестиваль страв із гарбуза) і «Квітки-фест» (фестиваль квітів).

«Незважаючи ні на що, вірити в перемогу»

Бюджет громади наповнюють чотири аграрні підприємства – СТОВ «Аграрник», НВФ «Урожай», СТОВ «Агрофірма Корсунь» і ТОВ «АгроРось». За словами сільського голови, всі вони беруть активну участь у житті громади.

Після створення ОТГ бюджет села збільшився в 2,5 разу, незважаючи на те, що в громаді немає ані автозаправних станцій, ані промислових підприємств.

Один із місцевих підприємців вирощує саджанці декоративних культур

– Цього року сподіваємося, що надходження до бюджету ще збільшаться, – додав Анатолій Пархоменко. – Наразі відбуваються перемовини щодо встановлення на території громади потужних сонячних батарей.

Крім великих господарств, ціла низка жителів сіл займаються приватним підприємництвом. Такими є жителі села Глушки Ігор і Ольга Усики, які утримують 60 кіз. Раніше Усики жили в Києві й розвивали бізнес із вантажоперевезень. Але так сталося, що подружжя втратило майже все, крім невеличкого подвір’я в селі на Корсунщині. І замість того, щоб впасти у відчай, вони переїхали сюди й почали розводити кіз. «Незважаючи ні на що, не впадали у відчай і вірили в перемогу», – кажуть фермери. Першу тварину їм подарували, потім Усики виграли два гранти на розвиток тваринництва.

Сьогодні родина продає сири не лише на території Черкащини, а й по всій Україні й навіть за кордон. Із сироватки, яка залишається після виробництва сирів, почали пекти смачний хліб. Придбали охолоджувальну установку, яка дозволяє наближати якість молока до світових стандартів. Фермерське господарство «Кізонька» планує створити справжню козину ферму.

Анатолій Пархоменко каже, що вся діяльність ОТГ спрямована на те, щоб її жителі відчули не лише поліпшення умов життя, а й свою причетність до життя громади. «Щоб вони у своїх серцях зрозуміли, що «це все – наше»!» – підсумовує сільський голова.

Ознайомитися з життям Карашинської ОТГ журналістам удалося під час нещодавнього прес-туру, організованого Центром розвитку місцевого самоврядування Черкаської області.