До 6 грн просили підняти вартість проїзду в автобусах міську владу перевізники. Виконком розрахунки підприємцям завернув, мовляв, обґрунтування не надто переконливі. Переживши торік транспортний колапс, не важко передбачити, що і цього року підприємці можуть вдатися до шантажу. Алгоритм простий: перевізники спочатку просять підняти вартість проїзду, влада відмовляє, ті не випускають автобуси на маршрути – і врешті-решт виконком іде на поступки. Містяни сподівалися, що навчені гірким досвідом, посадовці за рік якось вирішать ситуацію з перевізниками. Однак складається враження, що торішній урок пройшов даремно.
Про це пише журналістка Тетяна Мартинова у виданні «Вечірні Черкаси».
Взаємозалежні
Цілі групи у соцмережах присвячені тому, як перевізники та екіпажі маршрутних автобусів не виконують своїх обов'язків щодо городян. Тут черкащани переповідають свої історії та виливають душу таким самим пасажирам, як і самі. То кондукторка рюкзак з салону викинула, бо їй видалося, що пасажирка знімає її на телефон. То водій під час руху у телефоні в іграшки грався. То водії на кінцевій зупинці побилися, а на маршруті влаштували перегони – справжній блокбастер, а не буденна робота громадського транспорту Черкас. Та незважаючи на це, міська влада не має можливості вплинути на перевізників, бо окрім тих, що працюють у Черкасах, інші на наш ринок громадських перевезень заходити не поспішають.
– Я категорично проти здорожчання вартості проїзду у маршрутних автобусах, бо не бачу підвищення якості надання послуг перевізниками. Коли буде оновлення автобусного парку, ми побачимо якісніше обслуговування пасажирів, тільки тоді зможемо ставити питання про підвищення вартості проїзду, – запевняє міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.
Мер визнає: сьогодні немає підприємців, охочих зайти в місто та обслуговувати наші маршрути. Тож по суті Черкаси залежні від тих перевізників, які вже працюють на міських маршрутах. І знову ми потрапляємо у ситуацію, в якій перевізники мають усі важелі впливу на міську владу та городян, а напередодні зими це особливо тривожно.
– Так, перевізники зверталися до нас з розрахунками, аби підняти вартість проїзду на автобусних маршрутах до 6 грн. Але вони не надали достатнього обґрунтування для тарифу, який озвучили. Основне їхнє обґрунтування – підняття цін на пальне і запчастини. Ми завернули їхню документацію. – роз'яснює керівник Департаменту економіки та розвитку Черкаської міськради Ірина Удод.
– На жаль, багато перевізників вдаються до шантажу громади. І поки місто не стане монополістом у громадських перевезеннях, ми будемо повертатися до цієї ситуації, – констатує черкаський мер. – На жаль, коштом міста ми не спроможні провести транспортну реформу. Ми розпочали переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку. Але свого часу депутати не підтримали у співпраці із ЄБРР «Черкаситеплокомуненерго», і це значно погіршило кредитну історію міста. А співпраця з ЄБРР дала б нам можливість отримати необхідних 10-15 млн євро та провести реформу.
Безрезультатні конкурси
І ніби й не дурні та не такі вже й бідні, але з транспортною реформою у Черкасах чомусь виходить, як у всім відомій українській приказці. Приватні перевізники часто погано обслуговують городян, але напоумити їх ніхто не може, бо у переважній більшості працюють на маршрутах без угод, термін яких давно сплив. Нові конкурси на перевезення безрезультатні, бо участь у них беруть ті самі перевізники, а їхні можливості не дотягують до вимог влади.
Минулого тижня у міськвиконкомі оголосили черговий конкурс з перевезення пасажирів на 10 автобусних маршрутів. Йдеться про маршрути 2-6, 11-14 та 28. У вимогах посадовці виписали якісні та кількісні характеристики щодо автобусів, які хочуть бачити на міських маршрутах і часу роботи маршруту.
– Так, міська влада проводить конкурси, але в них беруть участь усе ті ж перевізники з наявним рухомим складом. Тому ті конкурси нічим і не закінчуються, бо ми не спроможні задовольнити вимоги влади, – ділиться голова правління Черкаського автотранспортного підприємства 17127 Олена Куниця. – З тими заробітками, які ми маємо, ми не можемо оновити свій автопарк. Банк дає кредит під 19% відсотків річних і просить на 5 років розписати, як я буду повертати цю позику. А я не знаю, чи зможу її узагалі повернути.
У перевізників своя правда, і також переконлива. Підприємці запевняють: собівартість перевезення у них становить від 6 до 8 грн, бо місто вимагає, аби на маршрутах працювали великі автобуси, а їхня робота та обслуговування дорожчі. Серед аргументів нового тарифу на проїзд і здорожчання електроенергії, пального, газу, вартості запчастин та ріст мінімальної зарплати. Усе це входить у собівартість послуги. Окрім того, молоді та кваліфіковані кадри зараз їдуть на заробітки або за кордон, або у більші міста України, де за таку ж роботу отримують в рази більші зарплати. Працювати ж у Черкасах залишаються здебільшого люди передпенсійного та пенсійного віку. Зі слів Олени Куниці, зупиняти роботу на маршрутах міста перевізники наразі не планують. Однак і городяни мають розуміти, що надати ту послугу, яку від них очікують і вимагають, підприємці також не можуть.
реклама
Коментарі
Ви брешете, чи не розумієте? Перевізники НІЧОГО не винні ані пільговикам, ані державі. Законодавство гарантує пільговикам безкоштовний проїзд - але не за власний кошт перевізників, а за державні гроші, які держава має виплачувати перевізникам як компенсацію понесених витрат. Перевізники цих компенсацій не отримують - грошей в бюджеті не вистачає. Тому й відмовляються працювати безплатно. А Ви - готові купити автобус і безплатно когось катати?
В чому питання, "ЮЗЯ"? Хезати гімном розумних багато.
Стрічка RSS коментарів цього запису