реклама
Будівельна компанія надія

У двох районах Черкас понаднормово забруднена атмосфера. Про це повідомляють у Черкаському обласному гідрометцентрі. Найбільш забруднений у Черкасах Придніпровський район аміаком, формальдегідом та діоксидом азоту. Найбільший вплив на забруднення атмосфери цими домішками мають автотранспорт та місцеві підприємства. Також протягом жовтня стан повітря погіршувався через спалювання опалого листя, водночас умови для накопичення шкідливих домішок у повітрі створив й антициклональний характер погоди.

IMG_20191108_085130

Як визначають якість повітря в Черкасах?

Постів спостереження за станом атмосферного повітря в Черкасах три. Вони належать обласному гідрометеоцентру. Саме на його дані опираються відділи екології у структурах влади, аналізуючи ситуацію, бо інші структури постів не мають. Тобто, крім гідрометеоцентру, ніхто повітря в місті не контролює.

– На постах 4 рази на добу проводиться відбір проб повітря. Аналіз цих проб проводиться хіміками у нашій лабораторії. Лабораторія нашого центру у жовтні відібрала 1716 проб повітря. Проби відбирались у центрі міста, Південно-Західному мікрорайоні та мікрорайоні «Д». Відповідно до розрахованого комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА), рівень забруднення атмосфери у місті є підвищеним, – розповідає начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань.

Інформація про забруднення атмосферного повітря розміщується на сторінці Черкаського обласного центру з гідрометеорології у Facebоok. А от питання визначення джерел забруднення атмосфери та контроль за їхньою діяльністю не входить до компетенції центру. Однак інформація за результатами спостережень передається: Управлінню екології та природних ресурсів Черкаської ОДА, Черкаському міськвиконкому, Екологічній інспекції центрального округу, Черкаській прокуратурі, комісії Черкаської обласної ради з екології, Черкаському обласному лабораторному центру та підприємствам за запитами.

IMG_20191108_085219

Поза тим, систематичні перевищення спостерігаються у місті Черкаси з формальдегіду, а це канцероген, речовина 2 класу небезпеки.

До слова, підприємства, викиди яких належать до такого класу небезпеки, мали б реагувати на попередження про несприятливі метеорологічні умови від гідрометцентру та скорочувати на певний час викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Що ж роблять установи, які отримують дані від гідрометцентру?

Наприклад, у міськраді з цим нічого не роблять.

– Це в нас лише назва лишилася. А в основному ми займаємося зеленими насадженнями, їхнім знесенням, обрізкою, тобто більше благоустроєм, доглядом за газонами... Дані ж моніторингу повітря ми отримуємо до відома. Бо держава дала нам функцію інформувати громаду міста про стан атмосферного повітря. Дозволи на викиди має надавати управління екології ОДА. Щодо викидів найвищої категорії, наприклад, такі як «Азот», ТЕЦ, то такі дозволи дає Київ, – роз’яснює начальник відділу екології, що в департаменті ЖКК, Володимир Гусаченко.

– Для чого ви отримуєте дані моніторингу якості повітря, якщо все одно нічого з ними не робите? Ви ж не можете вплинути на забруднювачів?

– Ми пишемо, звертаємося десь 50 разів на рік до контролюючих органів, зокрема й тоді, коли до служби 1505 надходять скарги, що, наприклад, уночі десь відчувався запах аміаку. Тоді ми звертаємося до контролюючих органів із проханням перевірити те чи інше підприємство. Люди не завжди звертаються в екологічну інспекцію, тому ми формуємо скаргу, – каже Володимир Гусаченко.

Начальник Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації Олена Звягінцева визнає, що при визначенні показників якості повітря важливо розуміти основне питання «Що далі?».

– Це питання головне в роботі. Моніторинг повинен спрацювати на законодавчому рівні. Певні служби мали б реагувати терміново, і це має визначити  законодавець також законодавець, – каже чиновниця ОДА.

– Отримавши дані від гідрометеоцентру, ми можемо бачити: якщо перевищення норми оксидів вуглецю чи діоксидів азоту, то, очевидно, питання можуть бути до підприємств, унаслідок виробничої діяльності яких і виділяються такі сполуки. Звісно, ми можемо припускати, хто це забруднює екологію. Більше врегулювати цю сферу діяльності допоможе постанова Кабінету Міністрів №827 (детальніше про постанову нижче - ред). Але знову ж, тут треба чіткий механізм упливу. Вже зараз у постанові є вимоги, які неможливо виконати. Так, мала бути державна програма, яку слід було б запровадити як реакцію на постанову, а потім місцеву. Бо треба чітко розуміти, де ставити пости спостереження, – зауважує обласний чиновник.

Водночас, внесені зміни цьогоріч у Податковий Кодекс. Тепер місцеві громади недоотримуватимуть частину екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, а в межах області це близько 24 мільйонів гривень. Тобто викиди здійснюються в межах області, а кошти підприємства направлятимуть на Київ...

«Для контролю бракує купи підзаконних актів»

Нагадаємо, 14 серпня поточного року Постанова КМУ № 827 про деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря набула чинності, але сам порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря набере чинності лише в серпні 2020 року.

. Згідно з документом, обласні адміністрації та міські ради зобов’язали виконати низку відповідних дій.

Так, Кабінет Міністрів доручив українським органам влади у тримісячний термін:

- визначити у своєму складі структурний підрозділ або виконавчий орган, що виконуватиме функції органу управління якістю атмосферного повітря відповідно до цієї постанови;

- подати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря Міністерству екології та природних ресурсів;

- опублікувати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря в місцевих засобах масової інформації

Крім того, у шестимісячний термін необхідно забезпечити утворення комісій з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря. На подання для погодження Міністерству екології та природних ресурсів програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря уповноважені органи виділили рік (відповідні наради, спровоковані постановою, вже відбулися на Черкащині).

Окрім того, за словами Віталія Постриганя, прийнята постанова змінює методику відбору проб повітря. Адже зараз, наприклад, у Черкасах, проби повітря відбирають чотири рази. Двічі це роблять працівники гідрометеоцентру, а двічі – автоматично. Виходить, якщо після обіду станеться викид, то лише наступного дня можна буде це виявити – після результатів дослідження.

– У рамках змін, що диктує ця постанова, нашій службі потрібні інші реактиви, інша техніка, а для деяких аналізів навіть інші приміщення. Всього для нашої служби, як порахували фахівці, треба по Україні виділити 9-10 тисяч євро. Тож треба владу і підприємства більш активно залучати до проблем моніторингу. Тобто має початись організаційна і фінансова роботи, інакше нинішню постанову доведеться відтермінувати, – каже фахівець.

Черкаський еколог, старший викладач кафедри хімічних технологій та водоочищення, заступник декана з наукової роботи будівельного факультету Черкаського державного технологічного університету Наталія Фоміна каже, що немає проблеми у визначенні джерел забруднення (бо, наприклад, на «Азоті» в кожному цеху визначено, що саме який цех викидає і скільки за яку речовину треба сплачувати). Є і механізм покарання забруднювачів. Але чи виконується все це?

– Бракує купи підзаконних актів. Прийняли нову постанову №827, але тепер виходить, що старі норми вже не чинні, а нові ще не чинні. І це не лише в столиці, а й у нас. Я тридцять років працювала над екологічними програмами для Черкас, але нічого не прийнято. У нас десятки громадських організацій, але як взяти і розглянути програму згідно з усіма правилами, то ніхто не хоче, – бідкається Наталія Фоміна.

Еколог каже, що слід звертатися до досвіду інших регіонів, де вже є позитивні практики контролю якості повітря по-сучасному, наприклад як в місті Запоріжжі.

Краматорськ обзавівся автоматизованим постом спостереження

Перша в Україні автоматизована система моніторингу стану довкілля, яка відповідає вимогам Директив ЄС, створена і функціонує в Донецькій області. Така система включає 7 еталонних стаціонарних постів, 2 пересувні, які обладнані найсучаснішим обладнанням. Усе це було придбано за кошти обласного екологічного фонду, що наповнюється працюючими підприємствами. Пост спостереження аналізує дрібнодисперсний пил, гази (СО, СН2О, ВТЕХ, NO, NO2, SOH2 тощо).

IMG_20191030_091318

IMG_20191030_092010

IMG_20191030_091302

Пости стоять по області, виїжджають на місця, встановлюються вздовж лінії захисту підприємств. З 2017 року інформація щодо вимірів відображається в режимі онлайн на сайті департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА. Коли фіксується перевищення, то збирається екологічна комісія під егідою голови ОДА, і наслідком цього можуть бути навіть якісь зміни. Так, на Авдіївському коксохімічному заводі встановили сучасну піч для спалювання газу, що виникає як відходи виробництва, коли роблять кокс. Проте печі мало, тут все ще надлишковий газ згорає просто в повітрі, створюючи апокаліптичну картину. Але принаймні результати вимірювання повітря призводять до змін, – про це журналісту «Прочерк» розповів начальник відділу моніторингу департаменту екології і природних ресурсів Донецької ОДА Євген Нестеров.

За словами представниці Черкаської ОДА Олени Звягінцевої, в обласній владі цікавилися досвідом Краматорська. Але все це дорого коштує, а грошей Черкащина не має, адже у нас наповнюваність природоохоронного фонду біля 18 мільйонів, а в Донецькій області більше 200 мільйонів на рік. Тож поки лиш чекають на реалізацію постанови Кабміну, яка б мала більш упорядкувати механізм контролю за викидами. Та й, заради справедливості, Черкащина в екологічному рейтингу викидів забруднюючих речовин в атмосферу знаходиться на 12-му місці. Тож проблема є, але не така, як в Донецькі, Запорізькій чи інших промислово потужних областях.

Водночас зазначимо, що за останній час 4 підприємства в області, які забруднювали атмосферу, були закриті, хоча до суду було направлено 7 позовних заяв про зупинення діяльності підприємств, які забруднювали повітря та не мали дозволів на викиди в атмосферне повітря. Про це інформують в Державній екологічній інспекції Центрального округу, реагуючи на інформаційний запит видання «Прочерк».

Так, протягом 2018 року та І півріччя 2019 року інспекцією здійснено 331 перевірку суб’єктів господарювання. Штрафні санкції застосовано до 217 керівників підприємств на загальну суму 43 тисячі 299 гривень, з них за невиконання умов дозволів на викиди - 94. До державного бюджету стягнуто 43 тисячі 78 гривень. На усунення виявлених порушень видано 267 приписів.

За наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховано та пред’явлено 49 претензій і позовів на загальну суму 9 мільйонів 67 тисяч 743 гривні. Стягнуто 45 претензій на загальну суму 1 мільйон 407 тисяч 792 гривні.

До речі, як інформують в Міністерстві енергетики та захисту довкілля, наступного року в проекті Державного бюджету закладено 496 млн грн на фінансування природоохоронних заходів. Це на 73 млн грн більше, ніж у бюджеті 2019 року.

Назарій ВІВЧАРИК, Черкаси-Краматорськ

реклама

Коментарі  

 
+3 #5 Ходить пешком 13.11.2019 08:29
Та ти шо!Треба Гретi божевiльнiй вiдправити запрошення.Хай понюха та заборонить
пересування транспорту.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+7 #4 Віктор 12.11.2019 16:53
Слухайте,читаєш про накладені штрафи, і розумієщ, що ключове слово штраф. А як виправити ситуацію контролюючі органи не цікавить. Відарапортували і все, а завтра нічого не змінилось. Хто проконтролював чому в Дніпрі цілорічно зелена вода і пінує, і смердить?
А так звані майданчики для складування сміття в місті це що? Яма в грунті куди сиплять все підряд. Це питання департамент екології і природних ресурсів не цікавить? Там і лампи і хімія, і що завгодно. Самий безкорисний орган!!! :-? :-? :-?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+8 #3 Казкар 11.11.2019 21:42
30 років не можуть прийняти необхідні програми і підзаконні акти! Влада просто плює на здоров'я людей, а олігархи набивають кишені!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+6 #2 Маша 11.11.2019 19:00
Тэц каптит смрад от неё когда ветер южный !
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+15 #1 житель 11.11.2019 15:59
ага, автотранспорт винен....А те що під боком димить сморідом другий по потужності у Європі завод хімічних добрив, який діє на потужностях збудованих у 1965 році, обладнання якого морвльно застаріле, не відповідає ніяким сучасним екологічним нормам і коптить ядом не зважаючи на розу вітрів ? А те що після будівництва його місто перестало бути курортним забули і те що кількість респіраторних захворювань зросла на 80 відсотків серед населення ? не дивує чого у черкасах онкологічний діспансер забитий людьми і смертність перевищує народжуваність у три рази ? Навіть у Шанхаі та Гонконзі де стоість цілодобовий смог такоі катастрофи екологічноі як у черкасах з населенням немає....Так що досить іздити по вухах і не помічати очевидне - зараз люди навчилися мислити і ви не введете іх в оману
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

реклама Делікат
реклама

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ