ПРЯМА МОВА. Кандидат на посаду мера, комуніст Білоусов: «Я і на цих виборах зроблю неприємний сюрприз для тих, хто замовляє соціологів…»

«Я ніколи не був ортодоксом», – любить повторювати цю фразу керівник державного підприємства, депутат Черкаської міськради Віктор Білоусов. Спілкуючись з ним, починаєш розуміти, що стоїть за цією фразою. Ні, Віктор Федорович не змінює своїх політичних поглядів чи життєвих переконань. Просто він не вписується в ту характеристику комуніста, яку малює наше стандартне мислення. Він такий собі «сучасний комуніст».

У розмові ми намагалися зачепити як і політичні аспекти його життя (вибори ж на носі), так і особисті. І під час спілкування стало зрозуміло, що цей кандидат у мери («О! Точно як Одарич!» – скажете ви) твердо переконаний у своїй перемозі. І це при тому, що балотується на посаду мера Білоусов вже втретє… Наголосимо й те, що сприймається Віктор Білоусов як людина з провладної команди, адже представляє Комуністичну партію України. Однак, ми вже знаємо, що влада (тобто, регіонали) принципово висунула на посаду мера свого кандидата – Влізла. Нічого… Білоусов навіть переконує, що частина регіоналів проголосує за нього!

– Чи фіксуєте ви використання владою адмінресурсу?

"з повідомлень ЗМІ можу сказати, що адмінресурс присутній..."

– На щастя, чи на жаль, я не займаюся чистою політикою, я не є секретарем чи міському чи райкому партії. Я член компартії, чим можу, тим допомагаю вирішенню проблем через депутатство. Але я виборами не займаюся. Це зараз я у відпустці за свій рахунок. А так у мене 180 інженерів в підпорядкуванні (Віктор Білоусов очолює Черкаський державний центр стандартизації, метрології та сертифікації – ред.). І кожен день я повинен їх забезпечити роботою, заробітною платою і всім іншим. Ось так. Але, як рядовий виборець, з повідомлень, що пишуть в ЗМІ, можу сказати, що адмінресурс присутній.

– Який раз ви балотуєтесь у мери?

– Якщо брати тури, то це третій раз.

– Якщо ви виграєте вибори, то як бачите свою роботу на посаді мера, зважаючи на те, що ви представник комуністичної партії? Наскільки сучасні комуністи в нинішній Україні?

"Ленін для нашого покоління не родився..."

– Я трохи вас розчарую. Знаєте, мені пригадується рубрика у «Комсомольській правді», яка називалась «Если бы я был директором». Так от, мої переконання такі, що якби я був мером, то однозначно, що ні один би мій підлеглий по виконкому не був би підібраний за партійною ознакою. Всі вони були б підібрані за трьома «п» – це професійність, патріотизм і порядність. Це однозначно! Хоча зазначу, що і в моєму штабі, і в міській, і в обласній організації партії є люди, що могли б зайняти ключові посади… Щодо того, наскільки партія осучаснена. Я вам скажу, що у першій десятці  партійного списку до міської ради, присутні три молоді людини, яким і 25 років немає. Перші дві дівчини закінчили вищу партійну школу, а третій – юнак, ще навчається. У них досить високий інтелектуальний рівень, сучасні знання. Вони добре орієнтуються в політиці. Вони, на противагу старшому і середньому поколінню (я себе до середнього зараховую), краще орієнтуються в політтехнологіях, які, до речі, на жаль, нав’язують сьогодні громаді прості рішення. Одні кажуть про безальтернативність вибору (це, наприклад, Одарич), інші кажуть, що адмінресурс все переможе – це ми говоримо про іншого кандидата. Треті кажуть, наприклад, як Володимир Мамалига, що було б ідеально, якби Мамалига або Білоусов виграли вибори, бо вони місцеві, орієнтуються в проблемах Черкас. Але ж в Білоусова, мовляв, один сегмент виборців – це старі люди й інших немає. Але це далеко не так! По-перше, давайте підведемо риску під вашим запитанням. Чи сьогодні політикум партії дозволяє змінюватися, трансформуватися?... Так! Сьогодні 25% членів партії в обласній партійній організації – це люди до 35 років. Як не буде комусь прикро це чути, але це так! І не я сказав, а життя каже про те, що ліві ідеї ніколи не зникнуть. Інша справа, що по амплітуді ці настрої будуть підніматися і падати. І взагалі, як на мене (я ніколи не був ортодоксом): Ленін не родився для нашого покоління. Ми не готові були в ХХ столітті все це переварити. Бо задуми були класні. Виконання було важке, складне, було багато помилок, багато трагічних подій. Але, скажімо так, що Європа все одно хвора лівизною. І у країн, що мають перспективу в соціальному і економічному плані, присутня тенденція до зменшення розриву між багатими і бідними. Демократія і гласність – вони там не купуються. А в нас зараз взагалі жах. Підсумовуючи хочу сказати, що партія молодшає і в неї однозначно буде майбутнє.

– Ви сказали, що один з кандидатів у мери сподівається на адмінресурс. Це Євген Влізло?

– Ну… Я думаю так.

– Якщо повернутися у минуле, згадати, що ви тричі балотувалися, займали лідируючі позиції, але ж не перше місце… Чи не будете ви сприйматися як один з лідерів, але не перший?.. Все таки, чому комуністи з регіоналами не об’єдналися, зважаючи на те, що ви представники об’єднаних політичних сил?

"на попередніх виборах мера були більш яскраві і публічні люди..."

– Я повернуся до історії. От переді мною велика амбарна книга, де мої думки, статистика, люди, телефони і виборча кампанія 2006 року. Тут зазначено – «5 листопада 2006 року». Взагалі, того року вибори, як на мене, були більш напруженими і було більше сильних кандидатів на посаду мера. Я нагадаю окремі прізвища, щоб повернутися до подій тих років: Райков, Кузьмінський, Рибак (тоді в ранзі заступника голови облдержадміністрації), Пащенко, Космина, Калашник, Булатецький. Тоді були більш яскраві і публічні люди. Зараз такого немає. Зараз для підігріву інтересу одні шукають чорну кішку в темній кімнаті і кричать, що їх за руки хватають і таке інше. А я хотів би їх запитати: звідки з’являються соціологічні служби і соціологічні дослідження, які дають діаметрально протилежні цифри? У мене коштів немає, значить ці цифри замовляють інші. До речі, це питання і до КВУ, і до адміністрації, бо вона повинна забезпечити, якщо говорити словами Президента, додержання законності процесу виборів. Пора б у нас в Черкасах мати своїх соціологів. І вони в нас є, зважаючи на те, що у нас постійно в Україні відбуваються вибори. Так! У нас є доктори соціологічних наук. Ви це знали? Та ж Тетяна Нікітіна, доктор соціологічних наук, яка працює зараз в Академії пожежної безпеки. Є й інші. Тобто, я думаю, що настав вже час, коли не потрібно вішати людям лапшу на вуха. Люди розсудливі. А у нас соціологія вже стала політтехнологією. Я от до сьогодні не знав, хто буде екзит-пол проводити, а Сергій Одарич знає. На жаль, той, хто має гроші, той замовляє музику. Але це тимчасово (це ми до лівих ідей повертаємося). Ви казали про рейтинги. Так от, 5 листопада 2006 року за мене проголосували майже 12 тисяч виборців Черкас, яким я вдячний за це. А за Одарича проголосувало 19 тисяч. Я набрав тоді 21%. А мені пророкували 3-5%! Думаю, я зроблю і цього разу неприємний сюрприз для тих, хто хоче рахувати, а не чесно вести боротьбу. Більше того, у різних газетах, зокрема, в «Антенні», пишуть про те¸ що другий-третій – це Мамалига і Білоусов. І знову повернемося до того, що людям нав’язують думку про мою обмежену аудиторію. А я вам скажу, що це не так. Люди спеціально про це пишуть. Але сьогодні я сподіваюсь, що мене підтримають працівники мого рідного підприємства «Теплоелектроцентраль». Сьогодні мене будуть підтримувати працівники управлінь обласного, Придніпровського, районного соціального захисту населення, де я працював. Мене прекрасно пам’ятають спортсмени різних товариств, зокрема, підтримуватиме спортивне товариство «Спартак». За мене будуть голосувати багато думаючих людей. Я вже не кажу за чисто партії. Бо я вам назвати можу, що офіційно мене як кандидата на посаду міського голови підтримуватиме: «Народна влада», УСДП, «Справедливість», «Союз лівих сил», «Союз радянських офіцерів», міська Рада ветеранів війни і праці, велика частина партії «Діти війни». І я надіюсь, що і частина молоді, батьки яких мене знають, також мене підтримає. Тож заспокоюватись потенційним лідерам соцопитувань, які купили собі місця в соцдослідженнях, ще зарано. Як кажуть, ще не вечір.

"якби я був мером, то однозначно, що ні один би мій підлеглий по виконкому не був би підібраний за партійною ознакою..."

– А чи зустрічалися ви з Сергієм Тулубом і обговорювали з ним питання виборів?

– Знаєте, я вдячний тим, хто поширює чутки про мої домовленості з Партією регіонів. Ви зрозумійте, що сьогодні найчисельніша і найвпливовіша – це Партія регіонів. Вона не просто провладна. Вона сьогодні локомотив всіх інших провладних партій. І було б дивним, якби ця партія не висунула кандидатуру від себе. Інша справа, і я це відверто скажу, що за мене проголосують декілька тисяч регіоналів. Це ні для кого не секрет. Я давно живу в цьому місті, мене тут добре знають і я багатьох знаю. Так, у регіоналів є Влізло, але Білоусов є у міста Черкаси…

Віктор Білоусов запевняє, що тиску на нього з боку ПР через його балотування на посаду мера Черкас немає

– Тобто, питання пов’язані з виборами, ви не обговорювали з губернатором?

– Ні. Але я читав легенди, зокрема, у інтерв’ю з Євгеном Влізлом про наступне: мовляв, «є думка, що регіонали в боротьбі за крісло мера роблять ставку на комуніста Віктора Білоусова». Ну це класно! Перфект! Зі мною вели попередні розмови люди, які "в Pегіонах". Але ми більше знайомі не по партійній лінії, а як керівники. Мабуть, все таки вивчали мою позицію і мої плани. Я прямо сказав, що буду йти на вибори. Ніяких погроз чи пересторог, звичайно, не було. Поки що мене це не зачепило, як мого колегу в Макіївці.  (Нещодавно помер кандидат в мери Макіївки від КПУ. Комуністи заявили про тиск – ред.). Він попав під такий прес… Але це треба досконало знати ту ситуацію. Значить, там були погрози не знаю з боку кого, були зустрічі, і серце не витримало у чоловіка. Я думаю, що в Черкасах до цього не дійде.

– Який відсоток ваша політична сила планує отримати на виборах до міськради?

– 3-4%, як було. У нас зараз в міськраді 4 чоловіки з 60 депутатів міськради.

– Ви очолюєте державне підприємство. Чи були якісь спроби тиску при теперішній владі, або, можливо, при владі помаранчевих в області на ваше підприємство?

– Я ніколи не був підлабузником, але повинен сказати, що ні попередній губернатор, ні нинішній не дійшли до того, щоб мені подзвонити чи дати команду фас на когось. Екс-губернатор Олександр Черевко дуже толерантно ставився до нашої служби, за що я йому вдячний. При ньому діяла програма соціального захисту прав споживачів. Я входив у ряд комісій по координації роботи з цього напрямку. Не було такого, щоб він чи його підлеглі за його командою дзвонили і казали, кого перевіряти, а кого – ні. Тоді я мав змогу нормально працювати. І зараз у мене конструктивні відносини з заступниками Сергія Тулуба, бо з ним напряму я не контактую. У мене куратор –перший заступник голови облдержадміністрації.

– Чинний мер Сергій Одарич визнавав, що у міськраді присутня корупція, що депутатів об’єднує дерибан. На вашу думку, чи присутня корупція в міськраді?

– 100% так!

– Назвіть корупціонерів!

– У мене ж з мозком все нормально! По-перше, якщо називати людей, то треба докази. Я можу здогадуватись... Чую розмови. Деякі депутати настільки знахабніли, що не соромились про це говорити в присутності інших депутатів. А взагалі, це справа правоохоронних органів…

Пристрасті у Черкаській міськраді киплять і після сесійних засідань

- Пригадайте точку кипіння в міськраді у грудні минулого року і в січні цього року навколо питання приватизації «Теплокомуненерго». Тоді зустрічались ми з колективом підприємства. Я з деякими депутатами, зокрема і з депутатом Сахном проводив прес-конференцію. І мій колега тоді сказав, якщо у правоохоронних органах є питання по корупції, то він знає і може назвати тих, хто брав гроші за прийняття позитивного для міського голови рішення по приватизації цього підприємства. Тож до них питання. А взагалі, хай Сергій Олегович Іванушку-дурачка не валяє. Оці його заяви, що він вважає, коли його більшість прийде до влади, то ніякої корупції не буде, – все це фарисейство. Бо одна справа, коли почепити таблички в міськвиконкомі «Тут хабарів не беруть». А потім бізнесмени сміялися, що треба, мовляв, тоді почепити ще одну табличку з вказівником, а де ж беруть. Бо таки беруть! Багато кримінальних справ останнім часом порушено. І не треба все відмітати! Мене також перевіряло і КРУ, й інші контролюючі органи. І не треба з цього робити щось надзвичайне. Кожен повинен відповідати за те, що діється в межах своїх повноважень.

"Сьогодні 25% членів партії в обласній партійній організації – це люди до 35 років"

– Ви казали про 3-4%, які прогнозовано отримають комуністи в міськраді. З цими кількома особами ви, у разі обрання вас мером, знайдете спільну мову. Але як з іншими депутатами зможете порозумітися?

– Так… Більшість кандидатів на посаду міського голови обминають цю тему, бо частина не знає, що відповісти… Це чи не найголовніша проблема завтрашнього дня після так званої інавгурації міського голови. Бо якщо міський голова навіть пройде, але у нього не буде більшості, то це буде головний біль. Є два виходи: або з речами на вихід, або мер має стати пластиліном, з якого ліпитимуть що хоч. Але є третій варіант. Я думаю, що мені вдасться знайти спільну мову, але не на основі підкупу посадами, як це було раніше. У нас же велика частина депутатів, які у свій час кидалися мікрофонами, плювались на міського голову (що є взагалі варварством), сьогодні очолюють відділи, деякі департаменти. Я це взагалі відкидаю. От чим відрізняється моє покоління середнє від молодшого, так це тим, що у нас був стержень! А у більшості тих, що сьогодні йдуть у владу, на жаль, превалюють меркантильні інтереси. Та мені здається, що я міг би створити більшість! За рахунок чого? У мене є більше двадцяти років досвіду в політиці. А другий момент – це життєвий управлінський досвід. І третє – зі мною можна працювати і знайти контакт, бо в мене ворогів немає. У мене немає темного минулого, за яке б я міг боятися і мене могли б за ниточки тягти і шантажувати. І ще я багатьох знаю. І думаю, що більше половини людей, які пройдуть в міськраду, будуть мені знайомі. Тобто, нам нічого ділити. Я за те, щоб первинним була якість життя громади і створення нормального інвестиційного клімату в місті, а на другому місці – все інше. Якщо комусь це не подобається, то я не для них.

"З депутатами я впораюсь!"

- Але те, що я впораюся з депутатами, це однозначно. Тим більше, що в командах моїх так званих опонентів на сьогодні є дуже багато сучасних ерудованих людей. Бо ті, що зібралися в міськвиконкомі на напрямках, ніякі і в професійному плані, і в плані порядності. Мені здається, що їх певні люди у свій час підбирали для того, щоб просто підставити, а самим залишитись чистими.

– Ви казали про наближення вищого і нижчого класу до середнього. Хотілось запитати про ваш клас. У вас є автомобіль?

– Ні, але цим не пишаються. У сина є старий автомобіль і я ним користуюся. А в мене був старий Москвич, була Таврія. Я продав. Але пора вже купувати, бо колись лопне терпіння у сина з невісткою (сміється).

– А ваш син в якій партії?

– Ні в якій. Він в органах прокуратури працює, тож не має права бути партійним. Ще у мене, до речі, є донька. Щодо дітей, то вони аполітичні. Також маю внука. У мене мама, слава Богу, жива. Їй 91 рік! Дружина – педагог. Тож це мене стимулює, є для кого жити.

Віктор Білоусов - комуніст. Але - не ортодокс

– А яке у вас хобі?

– О! Був би час. Я серйозно займався футболом. Я грав за збірну області по футболу серед юнаків. Грав за збірну факультету і політехнічного інституту, який закінчив. Коли я грав за збірну факультету, то ми вперше стали чемпіонами, бо я забив вирішальний гол. А коли я прийшов з КПІ і грав вже за свою рідну команду, за свою рідну ТЕЦ, ми тоді розтрощили команду «Азоту» з рахунком 3:1. У мене і зараз сіпається нога, коли я дивлюся футбол. Тож, хоч всі і кажуть, що розбираються в медицині і футболі, але я думаю, що таки розбираюсь у цьому виді спорту. Я не втрачаю нагоди подивитись матч по телевізору. Я пам’ятаю усіх гравців. Маю ще інше хобі. Я придбав звичайний будиночок на тому березі Дніпра. Бо я сам з Монастирищини, з смт Цибулів. Я люблю фізично працювати і радію, коли зриваю вирощений власноруч помідор, яблуко з власного дерева. Крім того, я трудоголік і моє хобі співпадає з рутинною працею, якою я займаюся. Результати є: наше підприємство лідирує в Україні по продуктивності праці. Люблю також читати. На книги не вистачає часу, але періодику всю переглядаю. Мене батько привчив. Він був круглим сиротою, але вивчився і читав від корки до корки «Известия» і «Правду».

– За яку футбольну команду зараз вболіваєте?

– Київське «Динамо». Ніколи не змінював вподобань. Шкода лише, що нині «Динамо» перетворюється на команду іноземних футболістів.