Черкащани хочуть, щоб відповідні служби знайшли забруднювачів повітря в місті

Днями група черкащан відвідала управління державного екологічного нагляду (контролю) в Черкаській області. Люди скаржаться на якість повітря, утруднене дихання.

«15-17 серпня було жарко і безвітряно, але дихати не можна було. У дитини боліла голова. Вчувався запах паленої гуми чи пластмаси. До слова, не лише влітку така ситуація, подібний запах чути і взимку», – каже жителька мікрорайону поблизу площі 700-річчя Світлана Ганненко.

Черкащани вважають, що і рятувальники, і представники гідрометцентру, і екоінспектори мали б ретельніше перевіряти якість повітря, особливо в період, коли безліч черкащан по соцмережах скаржилися на задуху в місті. Заради справедливості, найактивнішим і найвідкритішим у спілкуванні з громадою виявився саме Олександр Позняков, начальник управління державного екологічного нагляду (контролю) в Черкаській області, тож на нього і полилися всі скарги, саме до нього і пішли черкащани скаржитися на якість повітря. Представники інших служб і відомств завбачливо відмовчувалися.

«Ця проблема виникла не сьогодні і не вчора. Як правило, викиди відбуваються вночі, бо коли вночі вікна відчинені, то можна прокинутися від їдкої гарі. Це навіть у паніку вганяє. Схиляюся до думки, що або якесь підприємство активізує роботу вночі абощо… Мій будинок на полігоні, і я всі труби бачу. Бачу трубу ТЕЦ, і не сказала б, що це саме це підприємство - забрудник, бо хвіст труби при такому запаху не в наш бік направлений. Отже, можемо припустити, що це інше підприємство, але ж хтось має контролювати діяльність підприємств? Має бути в когось список підприємств-забруднювачів?!» – каже мешканка мікрорайону ПЗР Тетяна Діденко, яка є куратором територіального осередку ГО «Справа громад».

Дехто з присутніх скаржився, що, відчуваючи якісь домішки в повітрі, потім скаржиться на біль в грудях.

Олександр Позняков з колегами вислухав громадян та пояснив, що перевіряти всіх і вся він так просто не може, бо законодавство забороняє. Перевірці піддаються лише підприємства з високим ступенем ризику.

«Водночас, я також читаю соцмережі, бачу, де люди найбільше скаржаться. Громадяни навіть писали, що в одному з мікрорайонів бачили трубу, що забруднює довкілля. Ми виїздили на місце, виявили два підприємства. Але одне з них – це ФОП. Проблема в тому, що зараз є певні нормативні акти, і вони обмежують екологічну інспекцію в правах. Ми контролюємо викиди з труб, але якщо нас допускають, тоді перевіряємо, як саме здійснюється викид. І тут теж нюанс. Держава фактично дає право підприємствам працювати, забруднювати з самого початку, адже зрозуміло, якщо присутні викиди, то є забруднення. Проте, ці викиди не повинні перевищувати норми ГДК (гранично допустимі концентрації). Інший вже нюанс в тому, що держава змінює норми ГДК. І виходить гра цифрами. Є максимальна разова концентрація, а є час, коли не завдають шкоди довкіллю. Тож неправильно середньодобову норму прирівнювати до впливу на життя людини. У цьому контексті я розумію, чому дехто вночі забруднює довкілля, бо держоргани працюють лише в робочий час доби! Цю норму законодавства теж хочуть змінювати. Щоб не лише оперативні служби могли реагувати вночі на забруднення», – розповідає Олександр Позняков.

Він радить при виявленні неприємних і підозрілих запахів звертатися до ДСНС, адже це оперативна служба, яка має виїзні пости.

Окрім того, за словами Олександра Познякова, не зовсім коректними є дослідження гідрометеоцентру, бо не можна в дослідженні охопити все місто. Так, по формальдегіду заміри робить лише пост біля школи №13. Також у даних вказуються середньодобова норма, але треба вказувати разову норму, бо повітря може тисячу разів змінюватися.

Нагадаємо, про застарілість стаціонарних постів гідрометеоцентру «Прочерк» писав ще у 2019 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аміак, формальдегід, діоксид азоту.
Більше половини всіх викидів в атмосферу Черкас – від автотранспорту

Проблему, за словами фахівця, становить також постійне зростання транспортного потоку, а не лише працюючі підприємства. Бо транспорт нині переповнює дороги, і не завжди є контроль якості викидів. Тож слід, як це робиться в багатьох європейських містах, виводити потік за межі центру міста.

«Я не можу, у зв'язку з обмеженнями, виходити на ФОПів, тож радив би громадянам звертатися до ДСНС, до гідрометеоцентру. Якщо заміряти якість повітря, наприклад, в мікрорайонах неподалік колишнього цукрозаводу чи біля ДОКу, де скаржаться черкащани, і зафіксувати можливі перевищення норм у повітрі, то це вже треба звертатися в поліцію. І вже правоохоронні органи можуть в рамках кримінального провадження нас швидко залучати до контролю викидів. Оце єдиний вихід», – каже Олександр Позняков.

Черкащани обурилися, що не все врегульовано законодавчо. Так, ані Держеконагляд, ані муніципальна інспекція не працюють у позаробочий час. Тож при виявленні викидів в атмосферу треба звертатися лише в оперативні служби – в поліцію чи ДСНС. Водночас, у Держеконагляді громадянам повідомили, що ведеться робота задля встановлення автоматизованих постів спостережень по області. Так, по Черкасах вже виділено мільйон на подібні пости.

Нагадаємо, черкащани турбуються, що смердить у місті.

Результати аналізу проб атмосферного повітря у м. Черкаси за тижневий період з 9 по 14 серпня показали, що вміст формальдегіду у повітрі за 11 серпня перевищив всі показники 2021 ріку та у 10 разів перевищує гранично допустиму норму.