реклама
Будівельна компанія надія

Черкаський «Азот» з виробітку азотних мінеральних добрив завершуючи рік, підбиває підсумки виробничої діяльності. Чим жив колектив підприємства у 2021 році, яких досягав здобутків та які будує плани на найближчу перспективу. Про це в інтерв’ю Голови Правління ПрАТ «АЗОТ» Віталія Склярова.

IMG_5796_

– Минулого року, в такий же передсвятковий день, ми записували з вами інтерв’ю і тоді ви сказали, що 2020 рік, який відходить у минуле, для підприємства був найбільш вдалим за останні кілька років. Зараз завершується 2021 рік. Яким він був порівняно з попереднім?

– Це дійсно було так, але, якщо порівнювати нинішній рік, то він виявився ще більш вдалим, аніж 2020 рік. І, найперше, за обсягами фінансування капітальних і поточних ремонтів, а також щодо реалізації інвестиційних програм. Наприклад, якщо у 2020 році на реалізацію всіх виробничих програм ми спрямували понад 324 млн грн, то в цьому – на 70 млн грн більше. Тому, якщо така динаміка простежуватиметься і в наступні роки, підприємство буде готове працювати і виконувати заплановані програми. Звичайно, якщо будуть поставки газу і прийнятна ціна на нього. В цьому році ми виконали ряд масштабних капітальних ремонтів, які не проводилися тривалий час через брак коштів. Ми здійснили заміну основного обладнання на обох виробництвах карбаміду (цехи М-2, М-6), що дає можливість зараз виробляти більше продукції та досягти зниження витратних коефіцієнтів. Ми виконали великий капітальний ремонт цеху А-5 (виробництво аміаку) з відновлення його ресурсу. Це забезпечуватиме надійну роботу обладнання до проведення наступного капітального ремонту, запланованого на 2022 рік. Також провели капітальні ремонти агрегатів слабкої азотної кислоти в цеху М-5 і сьогодні це виробництво, я б сказав, працює на високому рівні. Далі продовжуємо виконувати роботи з ремонту теплообмінного обладнання в цьому цеху і готуємо ще один агрегат слабкої азотної кислоти до капремонту. Що стосується цеху М-9 з виробництва аміачної селітри, то ми закінчуємо оформлення зовнішнього естетичного вигляду ствола грануляційної башти. Продовжуємо демонтаж приміщень і споруд, які вийшли з ладу, розчищаємо площадки для розширення нових ефективних виробництв.

– У попередні роки було реалізовано цілий ряд інвестиційних проєктів на очисних спорудах ОПСВ підприємства, які поетапно модернізуються. Що було зроблено в 2021 році?

– Цех очищення промислових і стічних вод (ОПСВ) – це структурний підрозділ нашого підприємства, що є заключним і необхідним етапом у технологічному ланцюгу виробництва мінеральних добрив. До того ж, на сьогодні «Азот» очищає і стоки міста, бо міські очисні споруди вже давно вийшли з ладу. Тому питання поетапної модернізації і реконструкції цеху ОПСВ – одне з пріоритетних для нас. Окрім інвестиційних програм, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), які ми виконуємо в обсязі амортизаційних відрахувань, «Азот» також проводить капітальні та поточні ремонти обладнання за рахунок підприємства. У цьому році інвестиції склали 4 мільйони гривень, а це удвічі більше, ніж було передбачено програмою НКРЕКП. Кошти ми спрямували на придбання габаритного та дороговартісного обладнання – мулососу і механізованої каналізаційної решітки, які потребували заміни. Крім того, ми вклали 10 мільйонів гривень у капітальні і поточні ремонти обладнання, не кажучи про те, що загалом на утримання ОПСВ «Азот» щороку витрачає десятки мільйонів гривень. Одним із масштабних заходів нинішнього року також став перехід з централізованої системи опалення на індивідуальні електричні котли та бойлери, які встановили в кожному корпусі. Це забезпечило не тільки значну економію коштів, а й економію близько 50 кубічних метрів артезіанської води щодоби.

– Тобто, незважаючи на всі труднощі, підприємство продовжує працювати – модернізує цехи, виробляє і відвантажує продукцію, а як щодо перспектив?

– Будь-яке підприємство, навіть у найскладніших економічних умовах, буде думати, яку стратегію виробити з тим, щоб забезпечувати безперебійну роботу виробництва. Нам зараз важко щось прогнозувати, бо ви ж бачите, що відбувається з цінами на ринку природного газу. А газ – основна сировина для нашого виробництва. Але за умови стабілізації поставок газу і прийнятних цін на нього, ми плануємо надалі розвивати виробництво. У планах – збільшення потужності виробництва КАС з 1 до 2 мільйонів тонн у рік. У зв’язку з цим треба буде збільшувати потужності з виробітку плаву аміачної селітри, який іде на виробництво карбамідно-аміачної суміші. Тобто, до існуючої потужності додати ще 720 тонн розчину аміачної селітри на добу. Для цього нам необхідно в цеху М-9 з виробництва аміачної селітри змонтувати п’ятий апарат використання тепла нейтралізації (ВТН), який і забезпечить цей додатковий виробіток. Також вже на початку року ми плануємо приступити до будівництва нової установки з виробництва очищеного рідкого карбаміду, який заливатиметься в дизельне паливо для очистки вихлопних газів автомобілів.

На фото (зліва направо): Голова Правління ПрАТ «АЗОТ» Віталій Скляров, заступник голови Черкаської облдержадміністрації Лариса Кошова, началькик цеху К-3 Петро Федоришин та заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Комаріда в цеху розділення повітря К-3, де виробляється рідкий медичний кисень


– Але ж у Європі деякі країни підписали меморандум про відмову від дизельних автомобілів, тож, очевидно, і ми мали б рухатися в цьому напрямку, оскільки прагнемо в ЄС?

– Деякі країни вводять заборону на продаж авто з дизельними двигунами з 2030 року, наприклад, Швеція, Данія, Ісландія, Нідерланди, Словенія, Ірландія. Великобританія планує відмовитися з 2035 року, Франція, Португалія та Іспанія – з 2040 року. В Україні це питання також обговорюється. Наскільки я знаю, у Верховній Раді є навіть законопроєкт про заборону ввезення нових та вживаних авто з двигунами внутрішнього згоряння. В разі ухвалення відповідного законопроєкту – з 1 січня 2030 року не можна буде імпортувати та купувати новий бензиновий або дизельний автомобіль. Такий законопроєкт є наслідком внутрішніх та зовнішніх зобов'язань України. Однак ми будуватимемо установку і робимо цей крок, усвідомлюючи зміни щодо використання транспортних засобів у нашій країні. І пояснення тут просте: перевага нашого виробництва в тому, що воно гнучке, і ми в будь-який момент можемо переорієнтовуватися на виробіток іншого продукту, який також буде затребуваний на ринках. Але поки по наших дорогах і шляхах ще їздять такі автомобілі, мусимо подбати про те, яким чином зменшити вплив на екологію, захистити навколишнє середовище від шкідливих речовин і зберегти повітря, яким дихаємо. Тим паче, що перед Україною стоїть завдання на 10 % знизити викиди від автотранспорту.

– Ситуація, що склалася на підприємствах хімічної галузі, очевидно, має турбувати не лише виробників мінеральних добрив, а й керівництво держави. Адже важливим чинником забезпечення потреби українських аграріїв необхідним обсягом азотних добрив є безперебійна робота вітчизняних виробників. Дефіцит добрив призведе до значного зниження врожайності зернових, а це вже продовольча безпека країни. Чи розуміє це уряд?

– Все це добре розуміють виробники мінеральних добрив і сільгоспвиробники, а що стосується уряду, то він мав би негайно включитися у розв’язання цієї проблеми. Поки що з їхнього боку ми не відчуваємо якихось конкретних дій. Для нас головне питання – ціна на природний газ – основну сировину для виробництва азотних добрив, у собівартості яких він займає майже 80 відсотків, а також обсяги його поставок!

– Саме тому виробники добрив і аграрії не сидять, «склавши руки», а стукають у двері вищих владних кабінетів, подають свої пропозиції? Які шляхи вирішення цієї проблеми ви бачите?

– Федерація роботодавців України спільно з Союзом хіміків, Українським союзом промисловців і підприємців, представниками аграрного сектору економіки звернулися до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з приводу загрози виникнення гострого дефіциту азотних мінеральних добрив, а також шаленого зростання ціни на природний газ.

IMG_8998

– Перепрошую, але ж ця ситуація зачепила не тільки Україну, а й увесь світ. У деяких країнах Європи скоротили, а в окремих і повністю зупинили виробництво мінеральних добрив.

– Дійсно це так. І, як наслідок, сформувався дефіцит добрив як на європейському, так і на світовому ринках. Тому й хіміки, і аграрії звернулися з конкретними пропозиціями, як вийти з цієї складної ситуації, щоб зберегти підприємства, а це сотні тисяч робочих місць, це долі людей, для яких робота на підприємствах – єдине джерело грошових надходжень в їхні родини. Я вже не кажу про те, що сучасне сільське господарство неможливе без використання достатньої кількості мінеральних добрив, якими ми маємо забезпечити їх. Бо саме робота підприємств у зимовий період дає можливість їх виробити та підготувати запас до весняної посівної кампанії. До того ж, агровиробничі умови вимагають масованого внесення азотних добрив саме навесні. Але досягти цього можна за умови наявності необхідного запасу основної сировини – природного газу за стабільною ціною. Тож усі ми чекаємо від нового року вирішення наболілого питання з газом та реалізації нових стратегій.

– І які конкретні пропозиції були подані уряду?

– Ми неодноразово говорили і продовжуємо наполягати на тому, що Україна здатна забезпечити власні потреби в основному за рахунок вітчизняного виробництва. Для того, щоб вирішити ситуацію, в якій, внаслідок значного зростання ціни на природний газ, опинилися виробники мінеральних добрив і сільгоспвиробники, бізнес та аграрії запропонували розглянути можливість виділення товарного кредиту вітчизняним виробникам азотних добрив у вигляді природного газу на рівні до 1,25 млрд куб. м на період з листопада 2021 року по квітень 2022 року за рахунок запасів НАК «Нафтогаз України».

– Але ж кредити треба буде повертати на певних умовах?

– Виробники беруть на себе зобов’язання забезпечити його повернення ф’ючерсними контрактами зі строком виконання квітень-липень 2022 року, а всі вироблені з такого газу добрива поставити на внутрішній ринок за цінами, які будуть встановлюватися відповідно до цін ф’ючерсних контрактів. Можливість та доцільність реалізації такої пропозиції обґрунтовується відповідними розрахунками. Промисловці їх також надали. Зокрема, з урахуванням щомісячного видобутку газу в Україні близько 771 млн куб. м, станом на 1 квітня 2022 року баланс власного природного газу НАК «Нафтогаз України» все ще буде достатнім для кредитування промисловості в обсязі 1,25 млрд кубічних метрів.

– Тобто, говорячи про дефіцит азотних добрив у світі, сподіватись на поставки з-за кордону через їхню нестачу і за цінами, які б влаштовували аграріїв, очевидно, не доводиться, а тому треба шукати спільне рішення з урядом. Це єдиний шлях?

– Хоча і кажуть, що безвихідних ситуацій не буває і є різні шляхи виходу з них, на сьогодні я вбачаю поки що єдиний шлях – держава має підтримати власного виробника добрив. Держава і бізнес повинні спільно долати труднощі, які незалежно від кожної зі сторін, увірвалися в наше життя. Так само, як і коронавірус, з яким ми боремося разом. Бізнес підставив плече, щоб рятувати найдорожче – життя людей під час пандемії. Лише за останню хвилю цієї страшної недуги, «Азот» безкоштовно відвантажив для потреб медицини в різні регіони України понад 1300 тонн кисню. І я вважаю, що це найкращий приклад, хоча й не єдиний, того, що ми є соціально відповідальні перед своїм народом, а держава має також продемонструвати свою відповідальність і задіяти всі ресурси, щоб допомогти виробникам мінеральних добрив у цей складний час. Бо тут, розумієте, мова не лише про бізнес, який втрачає здатність працювати, а й про конкретних людей, яким не буде за що жити. Хіба що виїжджати за кордон. Туди, де вже мільйони наших співвітчизників працюють, залишивши свої домівки в Україні. Хіба такою має бути політика держави?!

– Нашу розмову хотілося б закінчити, все-таки, на оптимістичній ноті. Щоб ви хотіли побажати колективу підприємства та всім українцям у передноворічні і різдвяні свята?

– Ми переживали різні етапи в житті підприємства: були злети, були падіння, були, успіхи і невдачі. Я, все-таки, хочу бути оптимістом. Підприємство буде працювати, люди будуть отримувати заробітну плату. Зараз головне, щоб держава підтримала власних виробників, а це запорука того, що на столі українців буде хліб. Я вдячний колективу за працю, за підтримку, за розуміння і єдність, бо тільки так ми можемо переборювати труднощі.

Вітаю всіх співвітчизників з прийдешніми святами! Нехай у кожній родині буде багатий святковий стіл, щоб кожна господиня прикрасила його свіжоспеченими запашними українськими пирогами і традиційними різдвяними калачами. Нехай доля буде прихильною до кожного з вас! З Новим роком і Різдвом Христовим!

реклама

Коментарі  

 
+3 #1 Этот гнилой сепарок 29.12.2021 17:59
В глубокой пролёте, даже в сравнении с бунтующими жителями гуртожитка. Они уже 200 шар за полдня набрали, а этот со своими вы...ами, за больше чем сутки - ну ни одного!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

реклама Делікат
реклама

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ