«Це ж золота людина, і він нам – як синочок». Так часто відгукуються мешканці будинків, які обслуговує наймолодший електромонтер управлінської компанії Роман Маркін. Йому лише 21 рік, та, попри свій юний вік, він устиг заробити авторитет і серед колег, і в мешканців. Коли Роман приходить на заявки, люди спершу дивуються, що він такий молодий. Та вже через кілька хвилин проймаються до нього повагою та кличуть не інакше, як Ромочка.
Журналісти телеканалу «Антена» провели з Романом день, аби дізнатися, що входить у його обов’язки, як йому працювати з мешканцями, скільки кілометрів він проходить за робочим маршрутом та які плани має на майбутнє.
Перший виклик надійшов із будинку на Максима Залізняка, 5. Тут в одній із квартир «вибило» світло, щойно мешканці ввімкнули пральну машину. Люди відразу зателефонували до «Нової якості» й уже налаштувалися, що без електропостачання будуть аж до пізнього вечора. Та не пройшло й пів години, як у двері їхньої оселі постукав Роман.
– Так оперативно й швидко приїхали, що я навіть не встиг задрімати, – жартома говорить мешканець Віталій, який і подавав заявку. – Електрик дуже приємний та чемний, і це, чесно кажучи, здивувало. Відразу видно, що хороший фахівець: привітався і перейшов до справи.
На відновлення світла у квартирі Віталія пішло менше години. Подібні заявки в Романа та його колег виникають чи не щодень. Одна з причин збоїв, переповідає фахівець, – велике навантаження на застарілі мережі. Мешканці скуповують сучасну електротехніку, але не дбають про заміну електрокомунікацій на сучасні. Інколи ж клопоту додають і приватні електрики, які через брак досвіду не завжди совісно виконують свою роботу.
– У мене теж можуть бути ситуації, коли щось не розумію. Та в мене є, у кого запитати поради: звертаюся до старших колег або ж до батька чи діда. Вони в мене теж електрики, і, можна сказати, завдячуючи їм, я й пішов у свою нинішню професію. Тепер у нас ціла династія, – розповідає Роман Маркін. – Пригадую, що вони мені змалечку купували різні електричні конструктори. Та спершу я цим не надто цікавився: більше хотілося гуляти, аніж над схемами сидіти. Однак згодом почав вивчати електросправу. Поступово професія мене заполонила.
Те, що Роман «горить» своєю роботою, добре бачать і мешканці. Та й звертаються до нього не інакше, як Ромочка або ж синочок. Старша будинку з Надпільної, 343 Надія Степанівна вже не раз телефонувала до «Нової якості» та викликала електромонтера: то лампочку в під’їзді замінити, то мережу на поверсі перевірити. Цього разу ремонту потребувало освітлення в підвалі.
– У нього золоті руки. Дуже швидко й акуратно все робить. Таких людей зараз бракує. Я навіть до кол-центру телефонувала та лишала йому подяку: сказала операторам, що він – талановита людина, – хвалить Романа мешканка.
За день у хлопця може бути кількадесят заявок. І хоч більшість будинків, які він обслуговує, знаходяться в центральній частині міста, та за день юнак може находити 15, а то й 20 тисяч кроків.
– Майже завжди ношу з собою ще й драбину та рюкзак з інструментами. Це десь до семи-восьми кілограмів, – додає електромонтер.
Та Роман запевняє, що не нарікає та любить свою роботу. А всі складні заявки сприймає, як виклики та досвід.
– Це не просто прийти й скрутити два проводи. Потрібно мати трохи клепки в голові, бо ситуації бувають різні. Траплялися й пожежі, коли ми приїздили о четвертій ранку й мокрими та в сажі пробивалися до щитків. Але шукати причину та швидко все лагодити – наше завдання.
Водночас Роман звертається й до мешканців, аби ті стежили за своїми електричними приладами.
– Люди, буває, не зважають на електроприлади, стан розеток, вимикачів. Тому завжди акцентую увагу, що навіть мінімальне пожовтіння розетки вже має викликати занепокоєння. Та мешканці найчастіше це ігнорують, – обурюється Роман. – Окрім того, усі електроприлади зараз дуже потужні. І може трапитися так, що люди купили електроплиту на сім кіловатів, а мережа, до якої її підключають, ще алюмінієва, радянська, і зношена. У цьому й небезпека, бо ж вона не витримує, і потім стається біда.
Нині наймолодший електромонтер «Нової якості» завершує магістратуру. В управлінській компанії всі ж упевнені, що його дід та батько пишаються хлопцем.
Про це інформує пресслужба «Нової якості».
реклама
Коментарі
У чесних і принципових - грощі не пахнуть
Стрічка RSS коментарів цього запису