Знамениті червоні каліфорнійські черв’яки виробляють біогумус неподалік Черкащини - у Головківці Чигиринського району. Сільська родина знайшла альтернативу спалюванню листя — вже рік тут розводять каліфорнійських черв’яків і отримують органічне добриво. А за кілька років планують отримувати з цього прибуток. Проект «Золотий черв’як» торік виграв у конкурсі мікрогрантів «Село. Кроки до розвитку» від агрохолдингу МХП. Нагадаємо, конкурс відбувається вже чотири роки і спрямований на розвиток і підтримку малого бізнесу на селі.
«Старателі» на городі
Господар обійстя Андрій Луговий показує біля городу продовгувату купу, накриту опалим листям.
— Ось тут і живуть наші «старателі». Я багато читав про користь цих простих створінь, — розповідає ентузіаст. — Більше того, є господарства в сусідніх областях, де в промислових масштабах за допомогою черв’яків виробляють біогумус і вагонами продають навіть за кордон. В селі Івківці, неподалік, де була свиноферма, землю з навколишніх боліт вистилали буртами і з одного боку запускали черв’яків. За деякий час із того краю, де вони попрацювали, вже збирають ґрунт на продаж. «Старателі» ж, відфільтрувавши одну ділянку, повзуть далі.
Андрій відгрібає вилами сантиметрів десять верхнього шару і дістає яскраво-рожевих, чимось схожих на звичайних дощових черв’яків. Один такий за день переробляє масу, співмірну з масою свого тіла. Тисячу черв’яків «виготовляють» кілограм гумусу. Тваринка нормалізує кількість різних надлишкових хімічних елементів у ґрунті. Як запевняють деякі дослідники, навіть знезаражує землю від гельмінтів та інших шкідливих для людини організмів.
Добрива замість сміття
– У природних умовах один сантиметр гумусу створюється близько 300 років. Не секрет, що останнім часом якість ґрунтів в Україні катастрофічно погіршується. Тому створення біогумусу дуже актуально. Власники городів, приміром, не хочуть розбиратися в якихось труднощах, а за традицією не відступають від згубної, на думку ентузіаста-аграрника з Головківки, технології глибокого обробітку ґрунту. Поживні рештки та листя дерев часто спалюють, роблячи подвійну шкоду — і землі, й своєму здоров’ю. Над селами й полями в осінню пору то тут, то там видно дим... Он сусід, – зауважує Андрій, – два дні ходив біля купи листя, яка не стільки горіла, скільки тліла, отруюючи повітря. А міг зробити компост чи з допомогою біологічних «помічників» перетворити листя на еліксир родючості.
— За шість років, доки живу в селі, — розповідає господар, — жодного разу не вивіз органічне сміття на смітник чи в посадку, як це практикують. Все збираю роздільно: пластик, скло, метал — вивожу і здаю чи складаю в контейнери, які вже встановлені.
За словами Андрія, потребують удосконалення й традиції сільської каналізації, вигрібних ям, які часто отруюють воду в ставках та криницях. Та люди все одно більш схильні до згубних традицій, як і до використання мінеральних добрив на городах.
Перспектива «Золотого черв’яка»
Вперше він дізнався про черв’яків від свого друга кілька років тому, взяв у нього «на пробу» й почав розводити, читати про них літературу. А торік разом із дружиною Світланою взяли участь у конкурсі грантів від компанії МХП “Село. Кроки до розвитку”. Проект — технологія виробництва біогумусу «Золотий черв’як» — виборов грошову підтримку 50 000 грн.
У минулому він — житель Черкас, а дружина — місцева, розповів молодий сільський господар. Є й сьогодні в селі перспективні напрямки, та от довести все до одержання прибутку самотужки досить складно. Потрібні або кредити, або об’єднання зусиль кількох ентузіастів. Навіть для черв’яків потрібно створити певні зручності. Придбав неподалік дві ділянки, де планує забетонувати зону для їхнього розведення (на них полюють кроти та миші). А ще потрібно збудувати навіс, щоб затіняв цю зону. Без техніки вручну все це робити складно, тому планує придбати міні-трактор з фронтальним навантажувачем. Це допоможе й гній від корів вибрати, і гумус складати. З тони органіки після «старателів» буде 600 кілограмів гумусу, решта 400 кг трансформується в живу масу. Давали гумус сусідам на пробу: частину грядки посадив у звичайний ґрунт, а частину — в гумус після черв’яків. Різниця в розвитку рослин була більш, ніж переконливою.
Родина ще не одержала прибутків у грошовому еквіваленті, бо ще нічого не продала, але близько двох десятків знайомих із сусідніх Мельників, Грушківки, дізнавшись про каліфорнійських черв’яків, попросили кілька штук собі на розведення. Андрій запрошує приїжджати за рік, щоб побачити справді розвинуту «ферму» каліфорнійських помічників.
Родом з-за океану
«Каліфорнійці» постійно потребують поживи й 80-90 відсотків вологості. Взимку бажано їх утепляти, адже бояться сильних заморозків. Цьогоріч вирішили залишити їх надворі й утеплити — нагорнути зверху опалого листя та соломи. Червоний гібрид черв’яків, який трудиться в Головківці, був запатентований американським лікарем Барретом ще в 1959 році. Відрізняється від інших видів тим, що здатен переробляти всі види органіки (пташиний послід, свинячий гній, гній великої рогатої худоби, солому, харчові та побутові відходи, що містять папір, листя дерев), а також дуже високою плодючістю і вчетверо довшою тривалістю життя в порівнянні зі звичайними видами. Тривалість життя каліфорнійських черв’яків — 16 років і більше. За два місяці популяція каліфорнійських черв'яків з 30-50 тисяч особин (біомаса близько 4 кг/кв. м) здатна переробляти на кожному квадратному метрі 300-400 кг підстилкового гною. В результаті переробки виходить високоефективне органічне добриво — біогумус. А результатом застосування переробленої землі стає різке збільшення врожайності овочевих культур і поліпшення їхніх смакових якостей.
Поради фахівців, або як розпочати черв’яковий бізнес
Перш, ніж почати вирощувати черв’яків, треба визначитися, яким із трьох найпоширеніших напрямків ви хочете займатися.
Перший напрямок — розведення черв’яків для продажу маточного поголів’я. Слід зазначити, що цей вид бізнесу найпростіший і найменш затратний. Однак доходи він приносить найменші. Для того, щоб почати розводити черв’яків, не треба шукати землю для обладнання компостних ділянок, заготовляти великі запаси корму для черв’яків та купувати устаткування для просіювання. Для цього виду бізнесу достатньо взяти ящик, засипати в нього компост з органічних решток і поселити в нього бодай одну сім’ю черв’яків, яка згодом розмножиться, і надлишкове поголів’я можна буде вигідно продати.
Другий варіант черв’якового бізнесу складніший і пов’язаний з виробництвом біогумусу — натурального добрива, що містить велику кількість ферментів, вітамінів та амінокислот. Такий біогумус з вермиферм (як ще називають черв’якові виробництва) використовується для сумішей у теплиці та вирощування розсади як біoдoбривo при закладанні cадів та ягідників, а також для підживлення дoрocлих садів.
Третій напрямок — переробка надлишку черв’яків, які виникають при розмноженні, на суху біомасу, що використовується як додаток до класичних кормів для домашньої птиці. Цей вид бізнесу поряд із другим пунктом є найбільш прибутковим. Найдоцільніше з точки зору бізнесу створювати ферму, яка поєднає всі три напрямки виробництва.
Роман КИРЕЙ
реклама
