реклама Делікат

Відновлена школа, відбудований багатоповерховий житловий будинок, а також медзаклад, – це лише частинка того, що змушені були робити громади Київщини після звільнення від окупації. Десь доводилося відновлювати практично усе, а десь будівлі потребували лиш незначного ремонту.

У рамках проєкту «Дія громад», започаткованого «Прочерком», ми відвідали також сусідні з Черкащиною громади, щоб подивитися, як там зміцнюються місцеві громади, наскільки вони спроможні та де черпають ресурси на відновлення у час війни, зокрема, оглянули проєкти, до фінансування яких долучився ЄС. Вдалося відвідати Димерську та Ірпінську громади.

448880831_819189600175210_3696257725297824573_n

Від початку широкомасштабної російської війни ЄС збільшив утричі допомогу організаціям громадянського суспільства України, щоб забезпечити їхню стійкість та ефективну діяльність в умовах складних викликів, спричинених війною. В цьому сенсі досвід Київщини є цікавим і показовим, адже, за даними моніторингу, на сьогодні в області впроваджується понад 330 субгрантових проєктів. На сьогодні в Україні впроваджуються 2330 проєктів.

«Орки забрали все, лишився лиш комбайн»

У селі Катюжанка знаходимося у Молодіжному хабі «Твій шлях», який став осередком освітніх заходів та психологічної підтримки для місцевих дітей і молоді, центром генерації ідей молодіжних стартапів Димерської громади. Хаб створили у Катюжанському професійному коледжі. Освітній заклад теж постраждав свого часу від окупантів, а сам населений пункт був під окупацією 41 день.

Після має ноутбуки, проектор, тут зробили ремонт від підлоги до стелі, і тепер тут збирається молодь і в час канікул, і ввечері.

449133809_1663616134210014_4562393928463826033_n

Директор закладу Руслан Недашківський каже, що хаб сприяв психоемоційному налагодженню учнів.

– У нас по території було 250 окупантів. Розікрали на 18 мільйонів обладнання. Багато було руйнувань. Кімнати були побиті, техніку нашу покрали. Лишився лиш комбайн, який, очевидно, просто не зуміли вкрасти. Наголошу, що в нас в Катюжанці загинули 12 цивільних осіб. Я це кажу, що було розуміння, чому, крім відновлення, крім ремонтів, нам потрібен був такий хаб. І назва тут відповідна «Твій шлях». Ініціатива його створення належить нашій колишній викладачці Ользі Марковець. Тут поєдналося багато зусиль і матеріальних, і ментальних. І нині тут молодь та старші мають змогу спілкуватися не віртуально, а реально, не лише спілкуватись, а й проводити конкурси, майстер-класи, курси, - зазначає Руслан Недашківський.

Хаб був організований і облаштований завдяки зусиллям коледжу та благодійної організації, яка отримала кошти від ЄС. Засновниця хабу, голова БО «Благодійний фонд «Магія добра» Ольга Марковець каже, що свого часу виїжджала з окупації і втратила усе, від родини до роботи. Та повернувшись, вирішила щось зробити, що б могло згуртувати людей.

image_6487327  

– Ми робили опитування, щоб з’ясувати, що потрібно студентам. Ми залучали педагогів до роботи. Паралельно почали вже робити майстер-класи, а сьогодні в нас тут освітні практики, тут є кар’єрне консультування, тут працює практичний психолог, тут проводяться курси кулінарії, водіїв, брендування в соцмережах. Загалом, за рік діяльності ми провели 30 майстер –класів.

Подібний хаб Катюжанка відкрила перша в громаді. Спершу давали в соцмережах оголошення про різні заходи. А нині вже мають постійних відвідувачів. Голова благодійного фонду каже, що сюди можна прийти і розслабитись. І радить створювати подібні простори у всіх навчальних закладах.

Більше того, Ольга Марковець зауважує, що тут реалізували проєкт по підвищенню освіти тих студентів, які не досить успішні. І, що цікаво, студенти, які дійсно не дуже успішно навчалися, брали участь в курсах з розробки сайтів і показали дуже гарні результати.

Відбудова Ірпеня: спільні зусилля держави, благодійників і громади для відновлення пошкоджених об'єктів

Амбулаторія сімейної медицини №3 у Ірпені постраждала під час російської навали. Тут були пошкоджені фасади, вікна, дах. Була пошкоджена прибудинкова територія, посічена уламками ділянка.

– Нам довелося повністю замінювати дах, двері, вікна. Як тільки вигнали окупантів, змушені були все закривати плівкою, потім включилася держава, допомогли благодійні організації. USAID допомогли матеріально-технічною базою, бо в нас було вкрадене обладнання, а інше пошкоджене, – каже директор центру первинної медико-санітарної допомоги Ірпінської громади Андрій Левківський.

449520839_488141420416675_7456128446108444390_n

До слова, сьогодні заклад енергоавтономний. Тут на даху встановлені сонячні панелі, які допомагають в час енергетичної кризи.

Водночас, враховуючи, що Ірпінь був зоною бойових дій, тут були не лише пошкоджені, а й зруйновані повністю будівлі. Наприклад, Ірпінський ліцей №3 був чи й не повністю пошкоджений, але його відбудували за 6 місяців. І тут ціна питання було значно вище.

– У нас було в будівлю близько 10 прильотів. На території було десь 40 прильотів. Третій поверх майже повністю вигорів. Тому нам дуже з відбудовою допоміг ЮНІСЕФ, який надав 4,8 млн євро на відновлення навчального закладу. Благодійний фонд “Жовто Блакитні Крила” за кошти німецької благодійної організації terre des hommes встановив у ліцеї обладнання для кухні та облаштував класи меблями. Шкільні меблі також надійшли з фонду Kreisstadt Eschwege. Відбудова Ірпінського ліцею №3 почалася в березні 2023 року і в вересні минулого року діти пішли в школу, – перелічує директор ліцею Станіслав Федоров.

Таким був ліцей раніше. Фото media.onova.org.ua

Таким був ліцей раніше. Фото media.onova.org.ua


449740918_7738367582883630_3687451987221454965_n

Ліцей сьогодні

Ліцей сьогодні


До речі, у Ірпені сильний громадський сектор. Тут створили громадську організацію «Сміливий Ірпінь». Проєкт об’єднав активістів і волонтерів. Організація має публічну сторінку в інтернеті, такий собі майданчик для спілкування, а також ініціювала проєкт «Прозора відбудова: моніторинг відбудови соціальної інфраструктури в Ірпінській громаді», у рамках якого перевіряє відбудовані після окупації обʼєкти.

З членами організації відвідуємо один з багатоповерхових житлових будинків. Це ОСББ «Доброрад» – приклад ефективного відновлення. Це пʼятиповерхівка. Тут залучили і державні кошти, і кошти донорів. Всього 123 будинки ОСББ в Ірпені беруть участь в державних програмах, це дуже багато і це свідчить про рівень організації людей. Свого часу люди з об’єднання «Доброрад» змушені були або евакуйовуватися, або ховатися в підвалах. Від вибухів в будинку не стало даху, 80% вікон були розбиті. Фасад був пошкоджений.

– Історія відбудови будинку дуже довга ,у нас було декілька джерел фінансування: державні кошти, донори, європейські програми. Все розпочалося з літа 2022 року. Після прильотів і пожеж ми своїми силами розбирали те, що було зруйновано. Збирали у дворі металочерепицю, а яка лишалася на даху, зняли. Потім ми зрозуміли, що треба негайно зробити дах, бо негодою затопить і інші поверхи. Ми познайомилися з міською владою, нам стали допомагати, сьогодні вкладе мільйони коштів, – каже голова ОСББ «Доброрад» Юрій Москаленко.

Фото будинку зі сторінки з ФБ Історія успіху зруйнованого, але нескореного будинку

Фото будинку зі сторінки з ФБ Історія успіху зруйнованого, але нескореного будинку


Також кошти збирали жителі будинку, донатили, окрім того, гроші надавали фонди. І люди відновили дах, потім стали потрохи робити оздоблювальні роботи, потрохи відновлювали фасад.

449595994_1135830257529109_3924918707504549236_n

Сьогодні, звісно, ще не всі квартири будинку відновлені. Найгірший стан на п’ятому поверсі, де все знищено і, фактично, ремонт треба робити після пожежі з нуля.

Одна з власників квартири на п’ятому поверсі Наталія. Пригадує, як з початку повномасштабного вторгнення ховалися у підвалі, а коли по вулиці їхали ворожі танки, всі стіни вібрували. Згодом пані Наталія виїхала з волонтерами у безпечне місто. Взяти встигла з собою лише двох котів і документи на квартиру. Тепер вона проживає в знайомих людей і очікує на відновлення своєї квартири. Її рідні проживають в окупації, роботу вона втратила після початку повномасштабного вторгнення і сьогодні каже, що може лише очікувати на допомогу фондів чи відновлення квартири державою. Сама Наталія неспроможна фактично з нуля поремонтувати квартиру.

Громадськість має грати ключову роль у відбудові

11 червня в Берліні на Міжнародній конференції з питань відновлення України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про підписання нових гарантійних і грантових угод на суму 1,4 млрд євро для підтримки відновлення та відбудови України, каже медіаекспертка Тетяна Вороніна.

Зрозуміло, що кошти не даються напряму, а, зокрема, як гранти через ряд організацій. Окрім того, якщо раніше йшла мова лиш про гуманітарну допомогу, то нині йдеться про відновлення. І організаціям легше і швидше дається можливість освоювати кошти, тобто впроваджувати за їх допомогою якісь зміни, скажімо, щось десь відбудовувати, створювати.

– Залучення має бути спільним. Має працювати держава, але в усіх процедурах має бути прописана участь громадськості. Ми бачили ОСББ, де була спільна залученість коштів і це важливо. Не вистачає коштів в уряду, беремо в донора, не вистачає, збираємо благодійні внески. Також нам треба розуміти, що слід відбудовувати більше, ніж було. Це і про безбар’єрність, і про енергоефективність. Бо якщо зараз вийде побудувати дорожче, але утримувати потім буде дешевше, – каже провідна наукова співробітниця і координаторка проєктів інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

Михайлина Скорик-Шкарівська, активістка, жителька Ірпеня, нині голова громадської організації «Сміливий Ірпінь» пригадує, як після евакуації повернулася у місто.

– Навіть зараз ми проводимо зустріч в офісній будівлі без даху. Але ви бачите всередині все гаразд, будівля працює. Це як метафора на Ірпінь. Ніби все гаразд, але скільки ще треба зробити. Ірпінь був зоною бойових дій і тут 50% житлового фонду було знищено, але через два роки ми цього не відчуваємо. Пам’ятаю, ми почали повертатися в Ірпінь. Декілька хлопців підключили до стовпа пральну машинку і був цивілізований спосіб випрати одяг. Раніше наше місто не мало такої згуртованості, але тепер маємо. Люди об’єднуються, діють, – каже Михайлина Скорик-Шкарівська.

Директорка ГО «Сміливий Ірпінь» наголосила, що в дискусіях щодо відбудови ключовий момент — чесність з самими собою. Вона каже, що відбудова – це непроста історія. Проте успіхом тут є згуртованість.

– Завдяки нашій громадській організації вдалося створити громадський простір. Ми там збираємося, у нас там народжуються ініціативи. Працюємо з кобзарями, поетами, письменниками, громадянським суспільством. Проводимо лекції на тему, як впливати на рішення влади й всіляко стимулюємо громадську активність у місті, - зазначає пані Михайлина.

На Київщині не всі місцеві мешканці повернулися додому після звільнення територій, але нині замість них до громад приїздять переселенці. Тут триває відбудова і це, звісно, легше робити, ніж, наприклад, на Харківщині, де є постійна більша небезпека руйнувань. Фонд енергоефективності тут, в Ірпені відбудовує житло. Постійно залучаються через різні фонди і гранти кошти ЄС.

449413387_1475971549714150_5756659832605762453_n

Престур став можливим у межах Всеукраїнської комунікаційної кампанії про підтримку Євросоюзом громадянського суспільства та незалежних медіа України «Разом діємо. Разом ми – Європа».

Назарій Вівчарик

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

bigmir)net TOP 100