82,50 тисяч гривень з громадського бюджету на один проєкт. Як гуртуються мешканці Мліївської громади?

Мліївська громада, участь у конкурсах, співпраця: «влада – бізнес – мешканці» та започаткування громадського бюджету.

Нині дві громади в області - Будищенська та Мліївська працюють, попри війну, над впровадженням громадського бюджету. Подібний бюджет є важливим інструментом для розвитку демократичних процесів у них. Він дозволяє жителям брати участь у розподілі фінансового ресурсу, пропонуючи проєкти для покращення життя громади або голосуючи за них.

Бюджет участі, або громадський бюджет – це механізм, за допомогою якого мешканці безпосередньо вирішують, на що витратити частину прибутку. Про те, як одна з цих громад – Мліївська – реалізувала проєкти громадського бюджету, як живе і що має – розповідаємо далі.

Дозвілля, екологія: що турбує сьогодні активістів громади

Мліївська громада утворилася 2017 року. До її складу входить три населених пункти, які дещо розтягнуті географічно. Тож попри те, що в двох населених пунктах є освітні заклади, дітей підвозять шкільні автобуси.

До речі, про освіту: на запитання, що подивитися в Млієві, «Гугл» видає пораду від громадської організації «Україна Інкогніто» оглянути будівлю українського архітектурного модерну. Це Палац Науки, збудований у 1926 році. Нині в ньому головний корпус дослідної станції помології імені Л.П.Симиренка ІС НААН. Будинок Симиренків - зараз у ньому музей. Троїцька церква – родинна церва Яхненків – Симиренків. Парк садиби Симиренків.

Фото: Україна Інкогніто

На сьогодні, окрім освітніх закладів, громада утримує заклади культури, медичні заклади, дільничного інспектора, власну пожежну команду.

Також у громаді надається комплексна соціальна послуга з формування життєстійкості в рамках експериментального проєкту від Міністерства соціальної політики, за участю Благодійної організації «100 відсотків життя Черкаси».

Бюджет громади дещо постраждав через втрату податку на доходи фізичних осіб. Нагадаємо, торік парламент ухвалив закон, що передбачає передачу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) із зарплати військовослужбовців і поліцейських не в місцеві бюджети, а у спеціальний фонд державного бюджету. На місцях були категорично проти, проте рішення прийняли.

– Неприємним моментом для нас стало мінус сім мільйонів ПДФО з військовослужбовців. Через зміни в законодавстві існує недобір планових надходжень, хоча минулими роками ми їх регулярно перевиконували. Щорічно, починаючи з 2017 року, фіксували мінімум три мільйони росту доходів: по ПДФО, по єдиному податку, платі за землю, – розповідає начальник фінансового відділу Мліївської сільської ради Володимир Перепелиця.

Цьогоріч бюджет громади склав 68 мільйонів гривень, з них 37 мільйонів – власних доходів.

Через втрату ПДФО змінилася структура прибутків. Та маємо і позитиви: з’явився великий платник акцизного податку – ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС».

– Основним бюджетоутворюючим податком у нас було, по-перше, ПДФО, потім єдиний податок, плата за землю, нерухомість, лісові ресурси. Зараз на першому місці плата за землю, далі йде єдиний податок, плата за нерухомість, рентна плата, – пояснює Володимир Перепелиця.

За словами фахівця, левова частка доходів витрачається на освіту (майже 46% від бюджету), а також на охорону здоров’я, житлово-комунальне господарство, забезпечення реалізації місцевих програм. У громаді два комунальні підприємства.

– Комунальні підприємства виконують широкий спектр завдань: йдеться про КП «Побут», КП «Старе село». Вони займаються благоустроєм населених пунктів, зокрема, парків, скверів, кладовищ. Надають відповідні послуги і громадянам, усім закладам бюджетної галузі, – наголошує начальник фінансового відділу.

Водночас, у громаді залучили до реалізації громадського бюджету населення.

Начальник відділу економічного розвитку та інвестицій виконавчого комітету Мліївської сільської ради Наталія Лук’янова розповіла, що розпочалося все з моніторингу успішних практик інших громад у межах децентралізації.

– Дізналися про такий ефективний метод залучення до процесу жителів, щоб вони могли реалізувати свої бачення розвитку громад через спільний бюджет. Ухвалили рішення, розробили положення, виділили кошти на це. Розповідали всім, що повинен бути автор проєкту з ініціативою та 10 осіб, готових його підтримати. На один проєкт виділяли до 82,5 тисяч гривень, розповідає пані Наталія.

Свої пропозиції у Мліївській громаді подали сім авторів. Зрештою, переможцями стали автори з дитячими майданчиками (с. Старосілля та с. Мліїв) та зоною відпочинку на березі ставу в с. Будо-Орловецька. У Старосіллі, наприклад, на проєкт витратили 82 тисячі гривень.

Підтримати ідеї кожен міг як онлайн, так і в Центрі надання адміністративних послуг у письмовій формі.

– Окрім майданчиків, люди хотіли відремонтувати в Млієві пішохідний міст через річку Вільшанку, але він не належить до комунальної власності, ми були змушені відхилити цю пропозицію. А хтось хотів відкрити в Будинку культури щось на зразок сімейного кафе, – перераховує Наталія Лук’янова.

У Мліївській сільській раді зауважили, що люди говорили про необхідність облаштування зупинок громадського транспорту, місць для відпочинку, очищення річки, дозвілля молоді, сімей з дітьми.

У 2024 році також затвердили громадський бюджет в загальній сумі 400 тис. грн., орієнтовно до 150 тис. грн. на один проєкт. Реалізація проєктів буде відбуватись у 2025 році.

– Якщо раніше могли виграти три проєкти (один на село), наразі таких обмежень немає, бо в одному селі можуть бути більш ініціативні люди, ніж в іншому, – зауважила начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій.

Ще один проєкт громадського бюджету «Облаштування відпочинкової зони на березі ставка Будо-Орловецької» завершено

До слова, нині знову триває обговорення щодо подання проєктів на громадський бюджет. Тож влада очікує на них до 30 жовтня.

«Не забувайте, що термін подання проєктних ідей добігає кінця! Усі заявки повинні бути подані до 30 жовтня 2024 року. Поспішайте! Ваш голос має значення. Чим більше ідей, тим більше можливостей для розвитку нашої громади», – йдеться в повідомленні.

Мліївська громада бере участь у різноманітних конкурсах, грантах для покращення життя населення

Сьогодні в громаді є два нових укриття. Одне збудоване в Старосільському ліцеї цьогоріч, наприкінці березня. На нього витратили понад 2 мільйони гривень з місцевого бюджету.

– Тут навчаються учні 1-4 класів. Їх небагато, до дванадцяти осіб у класі. Місцевий бізнес допоміг встановити лавки, розділили зони: кожен клас окремо. Усі вміщуються, в ліцеї навчається 131 особа, до нас ще садочок приходить. Маємо потужну вентиляційну систему з підігрівом повітря, придбали її за 485 тисяч гривень, – показує директорка Старосільського ліцею Людмила Грідасова.

У сховищі підготовлений запас питної води, проведений інтернет, є кімната, де учні можуть отримати медичну допомогу.

Неподалік від ліцею, біля футбольного поля, планують поставити вуличні тренажери, душові кабіни, роздягальню. У громаді сподіваються, вони зможуть виграти необхідні кошти у конкурсі «Громада на всі 100», щоб створити ці умови для місцевого спортивного клубу «Ренет» та ліцеїстів.

– Результати будуть відомі в лютому 2025 року, – повідомила Людмила Грідасова.

https://mliivska.gromada.org.ua/news/1727507316/

https://www.facebook.com/share/v/rhX5vWEAGUuhVpWk/

Укриття Мліївського ліцею відкрите торік, на його облаштування з місцевого бюджету пішло півтора мільйона гривень. Як і в Старосільському ліцеї, діти тут навчаються в одну зміну, а це – 200 осіб.

– Є запас води, інтернет, кімната для лікаря. Трапляється різне, у дітей може й тиск піднятися... Кімнатою користуємося, – розповіла директорка Мліївського ліцею №1 Софія Сотникова.

25 вересня, у ліцею відбулося відкриття ще й класу безпеки.

«Клас безпеки» – це не просто кімната з наочними матеріалами. Це місце, де учні будуть отримувати знання та навички, які можуть врятувати їм життя.

Простір класу обладнано всім необхідним: засобами пожежогасіння, муляжами вибухонебезпечних предметів, засобами для надання домедичної допомоги, інформаційними стендами, інструкціями з безпеки життєдіяльності тощо.

– Окрім того, громада бере участь у проєкті від Міністерства охорони здоров’я щодо «встановлення фотовольтаїчних електростанцій для 130 центрів первинної медико-санітарної допомоги». Тепер дві амбулаторії, в Млієві та Старосіллі, матимуть достатньо електроенергії взимку, – прогнозує виконуюча обов’язки головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги імені родини Симиренків» Мліївської сільської ради Галина Сівець.

– Сонячні панелі ще не встановили. Їх монтаж обіцяють завершити десь до кінця листопада цього року. В сучасних умовах, коли можливі часті відключення світла, це – необхідність. Так вдасться отримати 15 кВт, в обох амбулаторіях споживаємо близько п’яти, – наголосила Галина Сівець.

У «первинках» Млієва та Старосілля працюють сімейні лікарі, терапевти, педіатри. У Будо-Орловецькій проводять виїзні прийоми.

Начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій виконавчого комітету Мліївської сільської ради Наталія Лук’янова додала, що для участі в цьому проєкті вони відібрали заклади з безперервним процесом.

– У моєму відділі працювала енергоменеджерка. Ми проаналізували всі будівлі, перебирали альтернативні джерела енергії: сонячну, вітрову. Де можливо, опалення здійснюється на дровах. Дійшли висновку, що сонячні панелі не будуть ефективними в закладах, які не працюють постійно, наприклад, у школах. Побачили конкурс від МОЗу. Два заклади подали, і обидві амбулаторії пройшли, – повідомила Наталія Лук’янова.

За словами Галини Сівець, зараз вони щодня перебувають на зв’язку з Міністерством охорони здоров’я, триває підготовка територій.

Мліївська громада є чудовим прикладом того, як місцеві жителі можуть об'єднуватися задля вирішення важливих питань, використовуючи механізм громадського бюджету. Попри виклики, зокрема економічні труднощі через втрату частини доходів, громада активно залучає мешканців до процесу ухвалення рішень і реалізації суспільно важливих проєктів. Створення дитячих майданчиків, облаштування укриттів, встановлення сонячних панелей — це лише частина тих ініціатив, які вдалося втілити завдяки зусиллям «влада – бізнес – мешканці». Усі ці досягнення свідчать про здатність громади адаптуватися до сучасних викликів, розвивати інфраструктуру та підвищувати якість життя своїх мешканців. Громадський бюджет стає важливим інструментом, який не лише покращує матеріальне становище громади, але й зміцнює демократичні процеси та залучає жителів до активного громадського життя.

Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні за сприяння The German Marshall Fund of the United States

Юлія Капуш