Черкаський ринок праці: всі шукають менеджерів з продажу

Фахівці стверджують, що ринок праці в Черкасах поступово стабілізується. Як і раніше, найбільший попит на робітничі професії. Водночас, роботодавці жорсткіше підходять до питання професійної підготовки робітників.

Ще місяць тому Оксана Котик з села Велика Севастянівна Христинівського району була студенткою, а нині вона – дипломований спеціаліст, вчитель української мови та літератури без досвіду роботи. Багато однокурсниць Оксани влаштувалися вже в обласному центрі чи то секретарями, чи продавцями тощо. Вона ж поїхала додому – працювати тим, на кого вчилася.

– Я не розумію, для чого було вчитися п’ять років на педагога, щоб потім працювати не за спеціальністю. Звичайно, думаю, що та ж таки подруга, яка влаштувалася секретарем, отримує більшу зарплату, ніж мені запропонують в сільській школі. Але з чогось таки треба починати, – говорить дівчина. – Як вчитель-початківець отримуватиму, мабуть, близько 800 гривень зарплати, не більше. Та й їздити доведеться в сусіднє село – Івангород. Працевлаштуватись у своїй рідній сільській школі не змогла.

За словами заступника начальника Черкаського міського центру зайнятості Наталії Прудівус, багато випускників вищих навчальних закладів, влаштовуючись на роботу, потрапляють немов у замкнене коло: молода особа не може працевлаштуватись, бо у неї запитують про досвід роботи, який можна здобути лише завдяки працевлаштуванню.

– Допомагає закон «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю». Вигідно це обом сторонам. Молодь отримує гарантоване робоче місце строком на два роки з можливістю здобути досвід, а роботодавець отримує кошти, які може інвестувати в бізнес, – говорить пані Наталія.

У той же час, фахівець зізнається, що на черкаські підприємства легше влаштувати молоду людину, що опанувала робітничу професію, і важко дуже влаштувати людину, що отримала вищу освіту.

Що ж до вакансій, то їх кількість у центрі зайнятості з настанням літа зростає. А серед тих, хто шукає роботу через центр зайнятості, більше жінок і молоді.

Робітничі професії перспективніші за вищу освіту

– У січні-червня цього року в нашій базі даних налічувалося більше 2 тис. 700 вакансій. Це значно більше ніж за відповідний період минулого року. І це говорить про стабілізацію на ринку праці, – зазначає Наталія Прудивус. – Нині актуальні такі вакансії:  бухгалтери, менеджери зі збуту, водії автомобілів, кухарі, продавці, швачки. Крім того, з поступовим відновленням робіт на будівельних майданчиках значно зросла потреба у фахівцях будівельної сфери: це електрогазозварники, столяри, муляри, лицювальники-плиточники, маляри і стропальники. Також, у зв’язку із пожвавленням ринку нерухомості потрібні агенти із нерухомості. З початком літнього сезону з’явилось багато вакансій на переробних підприємствах: оператор ліній з виробництва харчових продуктів, пакувальники, апаратники. Ця сезонна робота – досить непоганий шанс заробити у період, коли ви не можете знайти постійну роботу.

За словами співзасновника кадрової агенції «Фаворит» Ігоря Кравця, після кризи змінились вимоги роботодавців до робітників.

– Вони стали більш жорсткими. Роботодавці надають перевагу робітникам з досвідом роботи, або молодим кадрам. Останніх можна протягом 2-3 місяців виховати під певне робоче місце, та й зарплату їм можна платити меншу, – переконаний Ігор Кравець.

Його колега, співзасновниця цієї ж кадрової агенції Оксана Новікова, наголошує, що з досвіду агенції, на даний момент у місті на ринку праці найбільший попит на менеджерів з продажу. І це стосується працівників різних ланок: від директора відділу продажу до менеджера.

– У нашій агенції є також постійна потреба у бухгалтерах, операторах ПК, продавців-консультантів. Влітку зростає попит на тимчасових працівників: кухарів, барменів, офіціантів, промоутерів тощо, – говорить пані Оксана. – У той же час до нас звертаються багато людей передпенсійного віку з філологічною освітою, зі знанням іноземних мов, спеціалістів юридичного та економічного профілю. Багатьом доводиться відмовляти.