Унікальне родовище титанових руд розроблятимуть на Черкащині

Про можливість освоєння Носачівського родовища (Смілянський район) вперше йшлося ще у 2004 році. Але реальні роботи на родовищі не розпочалися й досі. Проте події останніх тижнів дають надію, що цей проект таки буде реалізовано. Про це розповів Ігор Батов, генеральний директор TioFab, LTD.

– Що саме буде тут видобуватися і наскільки це перспективна справа?

– Носачівське родовище – це апатит-ільменітові руди. Родовище унікальне одразу по трьох показниках. По-перше, після процесу збагачення не лише основна сировина, а навіть відходи стануть товарною продукцією. Тобто це буде, практично, безвідходне виробництво, що важливо і в економічному, і в екологічному сенсі (відсутність великого сховища відходів). У гірничо-видобувній галузі це унікальний випадок, принаймні, на території колишнього Радянського Союзу він не має аналогів.

По-друге, місцевий ільменіт має дуже мало шкідливих домішок. Його якість дозволяє виробляти діоксид титану, що відповідає вимогам світових стандартів. А титан – це стратегічна сировина, й потреба в ньому у світі росте і буде зростати. Це дуже цінний метал, легкий, міцний, термостійкий. За ним – майбутнє. Далі: руда в цьому родовищі легко збагачується, що знижує витрати на виробництво одиниці продукції. А що нижча собівартість, то вигідніше родовище.

З апатитів добуватиметься сировина для виробництва фосфорних добрив. У нашій аграрній Черкащині нікому не треба пояснювати, наскільки потрібна ця продукція сільському господарству.

– А що буде вироблятися з відходів?

– Крім апатитів та ільменіту, з відходів буде вироблятися польово-шпатовий концентрат, а це сировина для виробництва будь-яких видів продукції зі скла – листового, скляної тари, електровакуумне скло, термостійке тощо.

– Тобто розробка цього родовища дасть поштовх для розвитку іншим галузям економіки?

– Саме так.

Ігор Батов : "За нашими підрахунками, це родовище займатиме близько 4 % світового ринку сировини для виробництва діоксиду титану, тобто після вводу в експлуатацію воно стане найбільшим в Європі постачальником титанової сировини"

– Чому ж тоді так довго йде справа Носачівського родовища?

– Понад 9 років ми займаємося підготуванням родовища до промислової розробки, наша компанія – TioFab, LTD була створена спеціально під нього. Нам довелося навіть за власний кошт закінчити пошуково-оціночну стадію. Потім  отримали спеціальний дозвіл на геологічне вивчення родовища. Займалися його детальною розвідкою і вирішенням різноманітних технічних і технологічних питань, необхідних для освоєння родовища (промислової експлуатації), розробили ТЕО кондицій для підрахунку запасів, підрахували запаси корисних копалин і затвердили в Державній комісії України по запасах корисних копалин,  отримали спеціальний дозвіл на промислову розробку родовища, а це справа довготривала, в межах 6-7 років. Носачівське родовище є складним об’єктом для освоєння і потребує значних обсягів досліджень та інших перед проектних робіт. Ми задіяли понад 22 спеціалізованих інститути і організацій, іноземних фахівців з Німеччини, Канади, Фінляндії, Швеції. Проте ви праві: вже три роки тому ми могли б розпочати роботу на родовищі, але за умови, що в країні є нормальний інвестиційний клімат. На жаль, політична нестабільність відлякувала потенційних інвесторів. У нас було близько десятка компаній, які хотіли співпрацювати з нами. Але побоювались: кошти треба було вкладати дуже великі, ризикувати ними нікому не хотілось.

– Яка загальна сума інвестицій необхідна для його розробки?

– Ми вже вклали в освоєння родовища понад 6 млн доларів. А загальна сума інвестицій – біля 500 млн доларів. Звісно, ці кошти потрібні не одразу, але протягом трьох років, поки буде будуватися гірничо-збагачувальний комбінат. Кожен інвестор, з яким ми мали справу, в першу чергу вимагав провести міжнародний незалежний аудит запасів цього родовища. Цей аудит також вимагав коштів, оскільки треба, щоб його проводила визнана в світі компанія, аби результатам цього аудиту довіряли іноземні компанії чи фінансові структури, які зголосяться фінансувати будівництво комбінату. Врешті-решт знайшовся інвестор, що дав гроші на цей аудит. Його результати приголомшили: запасів родовища виявилось навіть на 15 відсотків більше, ніж ми очікували!

– Які ще перепони зустрічались на шляху вашої роботи з розробки родовища?

– Як не дивно, така прибуткова справа проходила геть повз увагу попередньої влади. Усі погоджувались, що справа хороша, але ніхто й пальцем не поворухнув, щоб допомогти. Оскільки наступна проблема після аудиту був відвід земельної ділянки під будівництво, без сприяння місцевих органів влади тут обійтися неможливо. Отож, коли після зустрічі з нинішнім губернатором Сергієм Тулубом ми одразу отримали розпорядження про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою і надання  в оренду земельної ділянки на 20 років з переважним правом викупу, це було і дуже приємно, і навіть трохи несподівано – настільки ми звикли до неуваги попередніх керівників. Нині ми тісно співпрацюємо з першим заступником голови облдержадміністрації Сергієм Рябцевим, постійно відчуваємо підтримку з боку Смілянської райдержадміністрації. Справа рухається, і це дуже тішить.

– Може, вся штука в тому, що нинішні керівники – шахтарі, тому ви так швидко знайшли спільну мову?

– Може, й так (сміється). Адже дійсно наш губернатор – колишній міністр вугільної промисловості. А Сергій Віталійович, наскільки я знаю, двадцять років відпрацював в шахті, тож на наших справах розуміється як ніхто інший.

– Скільки робочих місць дасть це підприємство?

– Освоєння Носачівського родовища дасть близько 2,5-3 тисяч робочих місць, причому заробітна плата буде доволі високою. Але це тільки один з аспектів. Будівництво гірничо-збагачувального комбінату матиме величезне значення не лише для Смілянщини чи Черкащини, а й для України в цілому. За нашими підрахунками, це родовище займатиме близько 4 % світового ринку сировини для виробництва діоксиду титану, тобто після вводу в експлуатацію воно стане найбільшим в Європі постачальником титанової сировини. Тільки до бюджету області щороку сплачуватиметься одного податку на прибуток понад 200 мільйонів гривень. Крім того, таке велике підприємство зможе сприяти газифікації і Носачова, і навколишніх сіл, взагалі покращенню інфраструктури сусідніх населених пунктів.

– Як довго доведеться чекати черкащанам і смілянам зокрема на те, щоб новий завод запрацював?

– Поки що нас тримає договір оренди землі, але є надія що це питання вирішиться буквально днями. Взагалі в країні значно поліпшився інвестиційний клімат, нинішня влада дбає про те, щоб ситуація була стабільною, передбачуваною, тож значно легше стало спілкуватися з потенційними інвесторами. Ось, приміром, знайшовся дрібний інвестор, який дав гроші на замовлення робочого проекту будівництва комбінату (а це біля 5 млн доларів), і в жовтні минулого року ми замовили цей проект «Кривбаспроекту» – дуже відомому і поважному в Україні інституту. На це піде десь з півтора року. Потім проект треба буде узгодити з Держгірпромнаглядом. Десь через півтора року, не чекаючи повного об’єму робочої документації з інституту, ми зможемо розпочати реальне будівництво (роботи по підготовці промислового майданчика для будівництва розпочаті). Перший видобуток можна чекати через півтора року після початку будівництва, а вихід на повну потужність – через три роки.