Мешканець Кам’янки Богдан Жук уперше став на військову службу ще вісімнадцятирічним — тоді він вирішив не продовжувати навчання, а підписати контракт і піти до війська. Повернувшись додому після першої служби, він на деякий час повернувся до цивільного життя, але у 2022 році знову добровільно став до оборони України разом із тестем.
Невдовзі Богдан опинився в полоні у вагнерівців. Після звільнення з полону він повернувся до армії, однак згодом, через стан здоров’я, був вимушений звільнитися.
Сьогодні в центрі Кам’янки можна відвідати магазин косметики. Там практично все — від українського виробника. Торгівлю веде родина Жуків — Юлія та Богдан. Загалом, окрім розвитку магазину, Богдан займається й іншими справами — роз’яснює школярам основи тактичної медицини, підтримує фізичну форму, займається спортом.
Пережив полон і повернувся додому
Богдан Жук — військовослужбовець, який пережив полон і повернувся додому. Він народився і виріс у с. Журавка, закінчив школу й міг обрати звичний життєвий шлях — навчання, професія, мирне життя. Але російська агресія змінила долі мільйонів українців, і Богдан не став винятком. Щойно йому виповнилося 18 років, він підписав контракт і у 2015–2018 роках служив у морській піхоті. А з початком повномасштабного вторгнення знову без вагань став до лав оборонців Батьківщини.
Свої найскладніші спогади Богдан пов’язує з Бахмутським напрямком:
«У червні 2022 року були важкі бої. У серпні — ротація, коротке доукомплектування. 14 вересня ми знову вийшли на позиції — 12 бійців у групі. Наступного дня, під час штурмових дій ПВК “Вагнер”, шестеро побратимів зникли безвісти, а нас узяли в полон. 57 днів я перебував у статусі “безвісти зниклого”…»
Полон, підвал, повна ізоляція, відсутність будь-якої інформації — все це Богдан пережив до 11 листопада 2022 року, коли відбувся обмін. Далі — реабілітація. Після цього він не скористався правом на звільнення й ще рік служив в аеророзвідці.
Після найтяжчих випробувань Богдан повернувся до мирного життя, де поруч чекала сім’я — дружина та маленький син. І саме тоді він почав шукати способи знову бути корисним громаді та підтримувати побратимів.
Разом із товаришами у Кам’янці Богдан створив громадську організацію «Холодний Яр — сила нації». Її мета — залучення військових, ветеранів, сімей поранених та загиблих воїнів до спорту, а також допомога у професійній та психологічній адаптації.
Паралельно з громадською діяльністю Богдан і Юлія шукали напрямок, який дозволив би їм розвиватися й водночас популяризувати українське. Так поступово визріла ідея власного магазину — мрія Юлії, яку вони вирішили втілити.
«Коли сидить на касі чоловік — більше йде покупців»
Юлія додає, що принципово обирає лише вітчизняні товари. Так хоче показати, що попри всі труднощі українці — незламні:
«У нас насправді є багато чудових виробників косметики. Ми міркували про базові потреби людей. Спершу — їжа, одяг, але й гарний вигляд важливий. Шукала лише українських виробників. Тут представлені виробники з Київщини, Харківщини, Волині», — перелічує Юлія.
Покупці магазину — переважно жінки. Проте, як сміється Юлія, коли біля каси сидить Богдан (найманого працівника родина поки не може дозволити), то людей заходить більше:
«То друзі заходять, то інші люди, щоб побачити чоловіка, який продає косметику», — сміється вона.
Магазину майже рік. Він виник на кошти, які держава надала Богдану як компенсацію після полону. Коли бізнес почав розвиватися, родина усвідомила потребу розширення, тож подала грантову заявку до «Червоного Хреста». Отримані кошти витратили на закупівлю товарів, оформлення магазину та рекламу.
«Шукала постачальників через інтернет. Було складно, хаотично. Треба було розширювати асортимент. Знайшла багато крафтовиків, які працюють із невеликими обсягами. Пробували одних, інших. Я сама користуюся цією косметикою, тому знаю, що відповісти тим, хто сумнівається у якості. У нас чистіший склад, менше консервантів, ціна відповідає якості. У ванній кімнаті ціла галерея пробників. І три засоби в чоловіка — гель, шампунь, дезодорант. До речі, чоловічі товари дуже популярні — шампуні купують найбільше», — каже Юлія.
З початку повномасштабного вторгнення Богдан пішов у військкомат разом із тестем. Батько Юлії досі служить. Юлія демонструє твердий шампунь:
«Це знахідка для мого тата. Каже: зручно — як шматок мила, і голову, і тіло помити можна, і економніше, ніж рідким шампунем».
Поступово магазин почав зростати, і стало очевидно, що для подальшого розвитку потрібно вдосконалити простір: оновити вивіску, додати асортименту, покращити оформлення.
«Поки великих прибутків магазин не приносить, але це цікава справа. Ми б хотіли, щоб люди більше користувалися своїм, українським. Хочеться популяризувати українське», — говорить Юлія.
Спершу мала місце боязнь: чи не осудять люди — мовляв, війна, а вони відкривають магазин косметики. Але згодом подружжя зрозуміло: життя триває, сфери мають працювати, бізнес — це податки й підтримка виробників. Тож вирішили діяти.
Спорт, підтримка побратимів і нові виклики
Попри зайнятість бізнесом, Богдан продовжує активно займатися спортом. Разом із побратимами він тренується в спортзалі Кам’янки, де багато захисників проходять реабілітацію.
Богдан узяв участь в «Іграх Нескорених 2024», де змагався у гирьовому ривку та веслуванні. Згодом команда виступила й на BeStrong Games у Львові.
«Усі ветерани кажуть, що це чудово, коли є спортивні заходи, де вони можуть позмагатися. Радять іншим військовослужбовцям долучатися, адже життя не закінчується після поранення», — ділиться Богдан.
Історія сім’ї Жуків — лише один із прикладів того, як ветерани знаходять сили починати нове життя. Подібні ініціативи стають дедалі помітнішими в Україні, зокрема завдяки державним та громадським програмам підтримки. Так, сьогодні в Україні помітно ряд ініціатив з допомоги ветеранам в розвитку бізнесу. Так Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів України нещодавно підбив підсумки грантової програми «ВАРТО БІЛЬШЕ». Цьогоріч у конкурсі перемогли 100 бізнес-ідей ветеранів та їхніх родин. Переможці отримають від 500 тис. до 1,5 мільйона гривень на започаткування власної справи або на розвиток і масштабування бізнесу, який вже працює.
Крім грошової підтримки, для ветеранів доступні навчальні програми, консультації, ваучери на сертифікацію чи маркетинг, а також мікрогранти — все це допомагає тим, хто стартує з малого, як їхній бізнес.
Фото "Прочерку" та з архіву родини
реклама
