Гарячі номера телефонів

22 січня 2023 року минає 107 років від дня народження Народного художника України, лауреата Національної премії України імені Т.Г. Шевченка Данила Нарбута. Крім незаперечних успіхів і визнаного авторитету в сценічно-декоративному мистецтві, Данило Нарбут – майстер живопису, графіки, ілюстрації та плакату.

326523713_1142353073094885_4211857080429826382_n

Народився художник у сім’ї видатного українського графіка Георгія Нарбута. Вже у зрілому віці художник написав злегка жартівливе полотно «Народився син Данило», яке стало першим із серії робіт «Моє життя, мої вчителі, мої друзі». Сім’я Нарбутів, родовід якої сягає 1506 року, по праву гордилась своїм походженням, їхні предки завоювали бойову славу в Литві і в Україні.

Багатогранно обдарований від природи з успадкованими від батька здібностями та любов’ю до мистецтва Данило Нарбут не вагався у визначенні життєвого шляху. Першою учителькою Данила Нарбута була Марія Іванівна Тобілевич, дочка знаменитого українського драматурга І. Карпенко-Карого. В експозиції представлено картину Д. Нарбута «Перша вчителька М.І. Тобілевич». Данилу було чотири роки, коли не стало батька, тож великий вплив на формування характеру, життєвих поглядів, художніх смаків майбутнього митця мали батькові друзі, які взяли на себе відповідальність за його виховання. Це відомий Антон Середа (графік, майстер декоративного мистецтва, етнограф) та Федір Кричевський (професор Київського художнього інституту). Одному з них він присвятив автобіографічну картину «Пам’яті А.Х. Середи, вчителя і опікуна». Пам’яткою-присвятою про навчання у Ленінграді, на курсах театральних художників, стала картина «Мої вчителі. Микола Акимов та Валентина Ходасевич».

326369688_494796749435701_3430659003787908944_n

А далі 1936 трагічний рік. Довгоочікувана самостійна робота у Київському театрі опери та балету, оформлення вистав у Москві, а потім арешт, суд, заслання…2 роки позбавлення волі у виправно-трудових таборах посиленого режиму (рубав ліс для Біломорканалу) з подальшою висилкою і забороною мешкати в Києві і як пам’ять автобіографічна картина «Гулаг. Біломор-Балтійський комбінат».

Лише після добровільної участі в короткій і безславній радянсько-фінській війні він повертається до столиці України, працював головним художником Київського цирку, потім бригадиром-макетником Українського театрального музею. Там він знайомиться з Галиною Приходько, секретаркою, родом з недалекої Сулимівки, що в Бориспільському районі, вони одружуються. Урочисту подію автор зафіксував на картині «1 березня 1941 року. Весілля».

326477309_1385009412300701_620314720994338784_n

Тільки почало налагоджуватись життя, як почалася війна. Участь у обороні Києва, оточення, полон, табір військовополонених, з якого його визволяють мати й дружина, а далі продовження боротьби в лавах ОУН, сотник в УПА з позивним Голуб, виконання завдань проводу та робота в Ковельському та Коломийському театрах. У 1994 році Данило Георгійович написав одну зі своїх особливих автобіографічних картин «1943. Коломия. Натюрморт з афішами. Мертвим і живим дорогим моїм колегам-артистам.» присвячену цьому періоду.

326600234_495179175881664_2515991586762313838_n

По війні тридцять п’ять років – віддав Данило Нарбут театрові. Сценографічна діяльність Данила Нарбута пов’язана з театрами у Чернівцях (14 років та понад 50 вистав), Ворошиловграді, Івано-Франківську, Черкасах. Близько 250 вистав оформив Данило Георгійович Нарбут у різних театрах України, з них п’ята частина – на черкаській сцені. Творчість театрального художника тісно пов’язана з драматургією і лише завдяки вірного її відчуття і постає в макеті чи ескізах сценографа зоровий образ майбутньої вистави. Саме з таким, на диво точним відчуттям майбутнього сценічного дійства творив свої декорації Данило Нарбут, яскравий колорист, художник виразного композиційно-пластичного мислення. Треба сказати, Д. Нарбут — талант енергійний, веселий, завжди молодий. З ним можна було йти на творчий ризик, він не підводив у розробці сміливого рішення, як справжній митець відчував нове, свіже, захоплювався, натхненно працював. На виставці представлені його ескізи театральних декорацій: Ескізи до вистав за п’єсами М. Старицького «Зустріч» та «Парубки гуляють» до вистави «Сорочинський ярмарок», «Ніч» до вистави «Циганка Аза», ескіз «Кімната Проні Прокопівни» до вистави «За двома зайцями», ескіз «Сон Левка» до вистави «Майська ніч» за повістю М. Гоголя. Його оформлення відзначаються глибоким відчуттям зображуваної епохи, чуттям стилю, кольоровою насиченістю. Ескізи декорацій, макети, створені Нарбутом, вражають своєрідною індивідуальною манерою, свідчать про його майстерне володіння живописом та рисунком, уміння простим композиційним розв’язанням добитись цілісного узагальнення образу.

Роботи митця можна виділити в так звані тематичні цикли: це картини, присвячені стародавній історії, життю волелюбного козацтва, природі України, полотна на теми українських свят і обрядів, народного побуту та окремих героїв. Протягом усього свого життя художник робив численні зарисовки та етюди мальовничого народного одягу, вишивок, орнаменту, будівель, меблів. Цей матеріал митець вміло використовував при оформленні вистав. Нарбут дбайливо збирав зразки народного прикладного мистецтва: керамічні вироби, різьбу по дереву, вишивку, писанки тощо, які потім не раз вдало слугували йому у творчій праці.

326528126_1006780476851627_871691233035026742_n

До тих полотен, що промовляють, будять і закликають належить триптихи Данила Нарбута «Затоплена слава» та «Совість». Данило Нарбут – глибокий знавець української історії. Його картини широко розкривають самобутність та велич Київської Русі. На полотнах передана історія в художніх образах з найдавніших часів: «Облога міста Родень монголо-татарською навалою», «Звенигород», «Іду на ви», «Тут жили росичі», «Пристань на Дніпрі».

Що стосується картин з народознавчо-етнографічної тематики, то слід підкреслити їхнє пізнавально-виховне значення. Данило Георгійович тут виявляє неабиякі знання народного світогляду, давньої міфології, демонології, обрядів і звичаїв. В експозиції виставки представлено його роботи: «Колядки», «Щедрий вечір», «Скоморохи».

326455744_611895180700968_8655805416470841534_n

Інший жанровий напрямок у творчості Нарбута – це, так би мовити, парсунний живопис. Портретна галерея українських гетьманів і полковників часів Богдана Хмельницького – помітний малярський вклад Данила Георгійовича у відроджувану історію українського народу. Тут кожна деталь виважена, достовірно вивчена і довершено передана з певною стилізацією, якої вимагає декоративне письмо. З портретів, виконаних у стилі парсун 16–18 століття (художник досконало їх вивчив і осмислив своїм художнім баченням) на нас дивляться з своєї легендарної давнини славні звитяжці – гетьман Богдан Хмельницький, полковник Вінницький Іван Богун, полковник війська низового запорізького Максим Кривоніс, городовий отаман Чигирина Лаврін Капуста, полковник київський Антін Жданович.

Завершуючи цю коротку розповідь про творчий доробок одного з непересічних талантів нашого краю, хочеться нагадати, що праця митця була пошанована ще за його життя. У 1996 році громадськість широко відзначила 80-річний ювілей художника, Національна спілка художників України висунула ряд картин Данила Нарбута та окрему серію «Гетьмани України», картини «Вибори кошового», «Страшний суд», «Покрова Богородиці» на здобуття премії імені Т.Г. Шевченка. Премію було присуджено. Чимало картин Данила Нарбута закупили музеї України. А для музею колишньої козацької столиці – Чигирина закуплено цілу галерею парсунних полотен Нарбута.

326405011_691908235929945_857186864629818848_n

Господь Бог дарував Данилові Нарбуту довге творче життя. На його шляху було багато верховин і темних байраків. Дорога митця до високого звання Народного художника України була надто складною і все ж відрадною в кінцевому результаті

Про це повідомляє Черкаський художній музей.

реклама

Коментарі  

 
-1 #3 Solid/// 23.01.2023 19:38
Цитую Мовою фактів:
Пам’ятаю Дід весь час під обласною адміністрацією сидів, протестував. Мабуть дякував руху за розруху.

Окстися. "Рух" крім себе нічого не розрушив.
А от комуняки й комсомолята мощно "народне майно" подерибанили. При першій же можливості.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-2 #2 Мовою фактів 23.01.2023 16:29
Пам’ятаю Дід весь час під обласною адміністрацією сидів, протестував. Мабуть дякував руху за розруху.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+2 #1 Solid/// 23.01.2023 12:57
Виставка робіт Діда повинна бути постійною В Черкасах.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат
bigmir)net TOP 100