У Музеї просто неба в Пирогові відновили столітній вітряк із Херсонщини

18 травня 2024 року у Міжнародний день музеїв в  Національному музеї народної архітектури та побуту України запрацював відреставрований столітній вітряк.  Унікальний вітряк кінця ХІХ – початку ХХ століття до Музею просто неба в Пирогові привезли у 1973 році з села Олександрівка, що на Херсонщині, та упродовж півстоліття з різних причин унікальну господарську споруду, яка є зразком народної архітектури Півдня України не вдавалося відновити.

У 2023 році за підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді» розпочалася реставрація цього вітряка, а в День музеїв після офіційного відкриття вітряк запрацював, виконуючи свою безпосередню функцію – мелення зерна.

– У період, коли ворог намагається нас знищити як народ, стерти нашу ідентичність, особливо цінними стають такі проєкти як відновлення автентичних споруд, підтримка музеїв, дослідження нашої історії. Адже це все формує нас як українців, як націю, яка бореться і стоїть за своє, – зазначив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

За рік реставраційних робіт було проведено дослідження архівних креслень команди творців музею, розроблений пакет робочої документації (розроблення проєкту реставрації та реконструкції очолили Олег Волосовський та Лофт Бюро): 3д моделі та візуалізації, детальні креслення, які розробили ще у 1973-му інженер А. Тютюнник та технік В. Марчук.  Відтак, за підтримки БФ «МХП-Громаді» вдалося зробити ґрунтовне дослідження стану об’єкта; розчищення території навколо вітряка та схилу; збудувати охоронну стіну; укріпити фундамент; виготовити та встановити дубові дах і лопаті, а також відтворити автентичний робочий механізм завдяки збереженим кресленням одного із творців музею – відомого українського архітектора Леоніда Прибєги; облаштувати територію навколо вітряка.

– Реставрація цього вітряка – це один із прикладів того, що ми розуміємо, що крім простої взаємодії з громадами, треба робити якісь знакові речі, які ідентифікують нас як українців.  Втілення цього проєкту – це символ взаємодії між нами і музеєм, символ віри в те, що ми робимо правильні кроки, символ віри в нашу перемогу. Вітряк буде чекати наших воїнів з перемогою. Компанія МХП, БФ «МХП-Громаді» втілює багато освітніх проєктів, багато проєктів у сфері охорони здоров'я, а ідентичність треба берегти по особливому, тому що вона має залишитися після нас, – наголосив голова Наглядової ради БФ «МХП-Громаді» Юрій Мельник.

Відродження вітряка стало черговим етапом реалізації державної програми в межах підписаного Меморандуму про співпрацю між Міністерством культури та інформаційної політики України з міжнародною компанією МХП щодо консолідації зусиль для відродження Національного музею архітектури та побуту України від 27 липня 2021 року. Торік, попри обстріли та вимкнення електрики, вдалося закінчити будівництво оновленого центрального входу в музей і одразу вирішено реконструювати вітряк з Херсонщини.

– Спільними силами БФ «МХП-Громаді», Національного музею народної архітектури та побуту України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики ми здійснили реконструкцію цього вітряка, витративши близько 30 мільйонів гривень. Сьогодні росіяни знищують нашу культуру, нашу пам'ять – вони прагнуть відрізати нас від коріння, тому підтримка культурних проєктів під час війни має неабияке значення. Реставрація вітряка – один із ключових  культурних проєктів благодійного фонду «МХП-Громаді»; це символ нашої ідентичності, це велика глиба історії та сенсів, за які сьогодні йде боротьба. Попри те, що нас знищують, ми відроджуємося, і цей вітряк є символом нашого відродження, – зауважила директорка Благодійного фонду «‎МХП-Громаді» Тетяна Волочай.

За словами генеральної директорки Національного музею народної архітектури та побуту України Оксани Повякель, той факт, що саме на території Музею просто неба в Пирогові відроджується Херсонщина, – вселяє надію на відновлення її в масштабах країни.

– Ми тим і відрізняється від тих, хто хоче нас знищити, що ми, попри все, у ці непрості часи, перемагаємо наших ворогів тим, що створюємо – створюємо і відроджуємо нові музейні автентичні об'єкти, створюємо себе всередині себе, допомагаємо один одному створювати віру в те, що наступний День музеїв ми будемо відзначати разом у мене в Бахчисараї, – звернувся до гостей музею в Пирогові український актор та режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв з нагоди Дня музеїв та Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, що припав на цю дату.