На Полтавщині діє двічі релокований Луганський університет, спортивно-реабілітаційний комплекс для людей з інвалідністю «Колос», де надаються реабілітаційні послуги понад 300 дітям, а педагоги з учнями в одній із громад впроваджують різноманітні проєкти. Це лише частина ініціатив, які підтримав Європейський Союз в цій області.
У межах проєкту «Дія громад», започаткованого «Прочерком», ми відвідували не лише Черкащину, а й інші області. Все для того, щоб подивитися, наскільки спроможні громади та де вони черпають ресурси на відновлення у час війни. Згадували й про проєкти, до фінансування яких долучився ЄС. Цього разу розповімо про розвиток освіти в громадах Полтавщини: обласному центрі Полтаві, с. Абазівці та Решетилівці.
«Дитина може обрати, що їй до душі». Проєкти учнів Абазівської школи
Абазівка – село, яке з липня 2019 року входить до складу Полтавської міської громади. Тут є два заклади освіти: дошкільний навчальний заклад «Світанок» та Абазівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Полтавської районної ради. Освітяни цих закладів активно доєднуються до навчальної програми Єврокомісії eTwinning, яка започаткована в 2005 році з метою розвитку співпраці європейських шкіл. Вчителі та учні, зареєстровані в мережі eTwinning, отримують можливість реалізації спільних проектів з іншими європейськими школами. Ключовою складовою навчання є використання інформаційно-комунікаційних технологій.
– Я – педагогиня-«е-твіннер» з 2019 року. Про проєкт можна говорити годинами. По-перше, коли обираємо будь-який проєкт, ми запитуємо в дітей, чи цікава їм тема. Вже потім ухвалюється остаточне рішення. Більшість завдань виконуємо під час уроків, адже вони дуже легко інтегруються в те, що ми вивчаємо, – розповіла вчителька 4 класу Наталія Олефіренко.
Наразі в школі працюють чотири «е-твіннери». Двоє долучилися цьогоріч. Лише у Полтавській області на платформі зареєстровано 71 заклад освіти та 130 «е-твіннерів». Залучені школи, заклади дошкільної освіти, заклади професійної освіти та заклади вищої освіти. Про це повідомила регіональна координаторка «е-твіннерів» в Полтавській області Тетяна Мироненко.
Командою Абазівської школи успішно реалізовано 35 проєктів.
– Різноманітні голосування, опитування, складання казок, озвучення книг... Список можна продовжувати. Це все забезпечує мультидисциплінарний підхід у викладанні навчальних предметів. Кожна дитина може обрати, що їй до душі: хтось малює, хтось клеїть і вирізає, хтось бере телефон чи комп'ютер, шукає потрібну інформацію, шукає інформацію в книгах. Діти презентують свої результати, – пояснила Наталія Олефіренко, як вчителі організовують роботу.
Дітки з вчителями інколи виконують завдання в укритті. Тоді до учнів початкової школи долучаються вихованці садочку, які також перебувають там у цей час. Серед проєктів, про які розповіли учні: «Подорож Європою», «Посади дерево», «Осінні квіти». На стіні в одному з класів висить чимало робіт на теми екології, вивчення іноземних мов, розвиток медіаграмотності.
Спортивно-реабілітаційний комплекс для людей з інвалідністю «Колос»
Неподалік від Абазівки, в Решетилівці, що входить до Решетилівської територіальної громади, розташований спортивно-реабілітаційний комплекс для людей з інвалідністю «Колос».
Комплексні реабілітаційні послуги тут отримують понад 300 дітей і молодих людей із порушеннями зору, слуху, фізичного та ментального розвитку, опорно-рухового апарату.
Реконструкція спортивно-реабілітаційного комплексу почалась у квітні 2021 року, не зупинилася і в умовах повномасштабної війни. Роботи профінансовані завдяки кредитним коштам від Європейського інвестиційного банку у розмірі 930 000 євро та співфінансування 220 000 євро від Полтавської області. Додатково місцева влада ініціювала будівництво нового спортивного залу: на ці цілі скерували 980 000 євро з обласного бюджету.
– Чому на нас звернули увагу? Бо «Колос» також готує висококваліфікованих спортсменів, які входять до паралімпійської та дефлімпійської збірних України, – сказав директор спортивного комплексу Сергій Котман.
Сергій Котман, директор спортивного комплексу "Колос", показує місце, де має бути футбольне поле
Укріплений фундамент будівлі, реконструйований дах, були проведені внутрішні оздоблювальні роботи та благоустрій території. Для збільшення місткості комплексу був побудований додатковий поверх. Встановлений ліфт та забезпечені вимоги безбар'єрності.
Завершилися роботи в травні 2023 року. Цьогоріч Європейський інвестиційний банк підтримав продовження проєкту, додав Сергій Котман.
– Буде зведене футбольне поле з трибунами на 1062 місця. Загальна вартість договору складає 92 мільйони гривень. На території Полтавської області немає легкоатлетичної доріжки, довжиною 400 метрів. Займатися легкою атлетикою на високому рівні – складно. Нам таку відбудують. Дуже хочеться, щоб усе скоріше запрацювало. Щоб спортсмени та спортсменки тренувалися на якісному полі, підтверджували свою майстерність на міжнародній арені.
Інеса займається карате з 11 років, зараз їй 18.
– Я побачила, як займаються цим видом спорту, доєдналася. Моя мама займається боулінгом, вона олімпійська чемпіонка, мій батько – боксом, теж олімпійський чемпіон. Але я обрала карате. Ми спілкуємося жестовою мовою, тренер також її вивчає. З часом розуміємо й тренера й один-одного. Так, тренування складні, але це – шлях до перемоги, – поділилася своєю історією дівчина, завдяки сурдоперекладачу.
Головний тренер дефлімпійської збірної України з карате Микола Богодистий розповів, що спортсмени з порушеннями слуху навіть краще концентруються, ніж спортсмени, які чують.
– Вони дуже відповідальні. Якщо беруться за якусь вправу – обов'язково допрацюють її. Готуємося до чемпіонату світу, який відбудеться 15 грудня. Зараз тут тільки 6 спортсменів, уся збірна складає 20-25 спортсменів.
Діяльність двічі релокованого луганського університету в Полтаві
У 2014 році державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» перемістився до Старобільська через російську окупацію Луганська. Вибір міста був зумовлений тим, що раніше в Старобільську діяв один із підрозділів університету. Після повномасштабного вторгнення навчальний заклад осів у Полтаві. Станом на квітень 2022 року тут налічувалося 365 викладачів та понад 6000 студентів.
Луганський національний університет співпрацює з вищими навчальними закладами Європи, світу, впроваджує міжнародні проєкти. У 2020 році, він отримав грант від ЄС на втілення проєкту «Інтенсифікація впливу вчителів Луганської області на процеси примирення і встановлення миру». Програма мала назву «Підтримка Європейським Союзом закладів вищої освіти на Сході України», а загальна сума фінансування склала 1 мільйон 582 тисячі 841 євро, розповіла ректорка Луганського національного університету Олена Караман.
– Це наймасштабніший проєкт, який виконувався за підтримки Європейського Союзу, за всю історію університету. Проєкт допоміг університету двічі вистояти, і, можна сказати, вижити, – підкреслила Олена Караман.
Спочатку планували створити мережу освітніх та ресурсних центрів для населення Луганської області, реалізувати освітні програми, спрямовані, зокрема, на розвиток толерантності, психологічного відновлення й адаптації, інформаційної грамотності, поліпшити матеріально-технічну базу університету.
Та повномасштабне вторгнення внесло свої корективи. Виш переорієнтувався на першочергові потреби: забезпечення житлом студентів та викладачів, удосконалення технічної бази для організації навчання в умовах надзвичайної ситуації, створення умов для безперервної освіти, забезпечення регулярного і безпечного транспортування учасників освітнього процесу.
– Проєкт допоміг нам двічі переміститися з однієї території на іншу, двічі відновитися, стати на шлях сталого розвитку. Проте, ми зазнали багато втрат. Це і будівлі університету, гуртожитки, матеріально-технічна база. Найбільшою втратою стала загибель понад 100 викладачів та студентів університету, – додала Олена Караман.
Координаторка проєкту, начальниця відділу міжнародних зв'язків Ірина Мигович розповіла про переорієнтування:
– Розпочинали з одного, а потім, у 2022 році, було дуже важливо скоординувати всі зміни в документах. Ми враховували зміни в державній політиці України. Наша проєктна команда дивитися на цей проєкт не просто з позиції його важливості для регіону, а й для всієї держави. Він несе в собі багато перспектив: це, насамперед, змінені освітні програми, – сказала Ірина Мигович.
Голова студентського самоврядування Луганського університету Анна Берендяєва наголосила на важливості тренінгів, конференцій, завдяки яким студенти навчилися об'єднуватися, співпереживати в непрості часи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відновлення та відбудова: історії стійкості та єдності громад Київщини
Заступник посла ЄС в Україні Ремі Дюфло охарактеризував допомогу, яку Європейський Союз надав Україні з початку повномасштабного вторгнення.
Заступник посла ЄС в Україні Ремі Дюфло
Одні з ключових тез Ремі Дюфло:
- Існує спеціальний фонд підтримки України, з виділеним бюджетом, який ще досі не використовувався. Він складає 5 мільярдів євро. До цієї військової допомоги ми також надали надходження з заморожених активів РФ (1,5 мільярда євро за 2024 рік). Частина цих коштів була інвестована в українську оборонну промисловість;
- Є 60 мільярдів, які надходили з початку повномасштабного вторгнення і продовжують надходити у вигляді фінансової, бюджетної підтримки та гуманітарної допомоги;
- Нещодавно Україна та ЄС уклали меморандум щодо надання макрофінансової допомоги на суму 18,1 мільярдів євро. Вона буде профінансована з прибутків від заморожених російських активів;
- Країнами-членами ЄС були виділені 17 мільярдів євро для підтримки українців, які рятуються від війни на території ЄС.
Престур до цих населених пунктів був організований у межах Всеукраїнської комунікаційної кампанії «Разом навчаємося і зростаємо. ЄС та Україна творять спільне європейське майбутнє».
Юлія Капуш
Цікаві новини звідусіль
