30 січня Будинок культури в Смілі був заповнений вщерть. Скидалося на те, що не тільки корінні сміляни, разом з міським головою Сергієм Ананком й іншими представниками його команди, а й усі переселенці вирішили взяти участь у цьому напрочуд теплому і щемливому заході під назвою „Ми українці – всі одна родина”. Очільнику Сміли, а особливо його заступниці Тетяні Карло, дуже дякували за допомогу організатори заходу, котрі приїхали з Києва. Адже цим Всеукраїнським телепроектом опікується агенція з організації концертів в Україні „Садиба мьюзік” за партнерства Національного онлайн-кінотеатру „SWEET.TV”. Черкащину у ньому представляють, окрім Сміли, – Чигирин і Золотоноша. А побачить, завдяки „SWEET.TV”, вся країна та українці за кордоном. Загалом фундатори соціального експерименту залучили до співпраці понад сто тисяч переселенців і понад 80 громад України.
Ліцеїсти Ксенія Стрижак (ліворуч) і Єлизавета Битяк
У рамках заходу в місті було відібрано сім родин переселенців, які зробили щемкі репрезентації про свій досвід внутрішньої еміграції і про те, як їм живеться в Смілі. Їхні історії були настільки вражаючими, що кожна просто проситься на написання книги про реалії нинішньої російсько-української війни, про страждання, які принесли загарбники, і людяність звичайних українців, котрі не полишили в біді, зігріли теплом своїх сердець тих, хто тікав від обстрілів та окупації.
Провадили захід директорка агенції „Садиба мьюзік”, відома телеведуча Ірина Коваленко та актор київського театру імені Івана Франка, співак, Народний артист України Анатолій Гнатюк. Як наголосила пані Ірина, метою зустрічі було гуртування українців, а також – спроба допомогти присутнім скинути хоч на якийсь час із себе негатив страшної війни, нагадати їм про те, що добро обов’язково мусить перемогти зло.
У фойє Будинку культури квітла Україна
Акції передувала виставка народних умільців Смілянщини у фойє Будинку культури. І першими, кого бачили гості заходу, були дві красуні-ліцеїстки смілянського мистецького ліцею „Успіх” (директорка Наталія Косенко) Ксенія Стрижак та Єлизавета Битяк. Вони представляли присутнім цікаві вироби своїх друзів. Навіть пишний головний убір на них був виготовлений у ліцеї. Люди мимоволі приязно посміхалися дівчатам, адже вони і є те прекрасне майбутнє, якого нас заповзялися позбавити московити.
Борщ від працівників міського парку
А взагалі, як зазначила Ірина Коваленко, такого розмаїття чудових виробів, вишиванок, картин, створених звичайними аматорами, вона ще не бачила. „Виставка просто вражає. Охоплює гордість за тих людей, що можуть творити такі дива”, – говорила пані Ірина. Анатолій Гнатюк між тим ніяково зізнався, що йому дуже сподобалися смілянські вареники. До речі, і мене за внесок на ЗСУ пригостили неймовірним борщем, який на свіжому повітрі приготували небайдужі працівники міського парку культури та відпочинку...
Організаторам заходу, а також його ведучим Анатолію Гнатюку й Ірині Коваленко дякує Сергій Ананко
А на сцену тим часом були запрошені родини Дятель, Кашнікових, Цвітних, Реймер, Леонових, Манько, Гвоздьових. Усіх їх об’єднує те, що вони вимушені переселенці, всіх прихистили в Смілі, майже у всіх голови сімейств захищають Україну, всі знайшли роботу або активно волонтерять, як, наприклад, Карина Манько, майже у всіх діти займаються спортом (переважно бойовими мистецтвами) і всі, всупереч усталеній думці про переселенців зі сходу і півдня України, прекрасно володіють українською мовою. Цікаво, що зі сцени до присутніх також звернулася представниця заводу групи компаній „Континент-Груп”, на якому виготовляють продукцію, що має попит у країнах Європи. Виробництво теж релокувалося, тобто переїхало зі сходу України в Смілу. На ньому трудиться чимало переселенців, але людей не вистачає, є вакансії. Про це і повідомила симпатична пані Поліна, яка заодно привітала родину Реймерів, члени якої працюють на цьому підприємстві. Вони прийшли на зустріч у вишиванках, що їх власноруч вишила Ганна Реймер.
Чудовий виступ Єлизавети Леонової
Під час заходу були і сльози, і посмішки, обійми, спогади, розповіді і концертні виступи талановитих аматорів зі Сміли. Наприкінці заспівав ще й Анатолій Гнатюк, а також Кирило Воронцов – піар-менеджер агенції „Садиба мьюзік”.
Та особливо всіх підбадьорила пісня десятирічного Олексія Кашникова „Танчик”, яку він виконав разом зі своєю командою, що називається „Співоча молодь”. У ній він співав: „Плач, плач, плач, або тікай, кацапчику, їду, їду я до тебе на своєму танчику”… Олексій, незважаючи на вік, теж дуже активний волонтер. Разом з мамою і друзями, виступаючи на вулицях міста, назбирав для ЗСУ декілька сотень тисяч гривень, придбав для наших воїнів автівку. Він також є лауреатом всеукраїнських та міжнародних конкурсів, зокрема в Чехії, Словенії, Канаді, стипендіат голови Черкаської обласної ради.
Коровай від смілян гостям вручали заступник міського голови Тетяна Карло (друга ліворуч) і начальник відділу культури Ірина Бобошко (перша ліворуч)
Ну а наприкінці зустрічі кожна родина отримала в подарунок мультиварку.
Присутні довго не розходилися, і це було вагомим підтвердженням того, що такі заходи потрібні. Людям обридло бути замкненими у своїй сумній мушлі, вони хочуть гуртуватися, спілкуватися. Хочуть того, що і всі люди на землі, хоча не всім це так потрібно, як нині нам, українцям – підтримки, співчуття, доброго, приязного слова.
Анатолій Гнатюк, незважаючи на свої 60 років, продемонстрував чудову фізичну форму
Олександр Вівчарик,
Фото автора
реклама
