Експозиція художніх робіт «Із забуття - в безсмертя: митці розстріляного відродження» відкрилася в Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва імені В.Симоненка.
Відкриття виставки учениць художньої студії «Барви натхнення» Черкаської дитячої школи мистецтв ім. Валентина Талаха приурочили до Дня Героїв Небесної сотні.
До експозиції входять 14 малюнків. Особливим захід зробили самі авторки робіт. Учениці студії розповіли про видатних мистців 20-х та 30-х років. Микола Хвильовий, Махайль Семенко, Євген Плужник, Богдан Лепкий, Галина Мневська, Марія Галич, Раїса Троянкер, Остап Вишня, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра та Ладя Могилянська.
«Насправді, століття тому українці мали найбільшу можливість здобути незалежність, українці мали культурний вибух. Безліч людей були захоплені тим, щоб відродити усі традиції, відродити мову, відродити саме те життя, яке панувало в Україні. І зараз ми споглядаємо таку ж саму ситуацію, яка була і 100 років тому. Росія намагається нас знищити, так як знищила розстріляне відродження. Тому нам варто пам'ятати про тих людей, які створили цю частину історії, які зробили нас на крок ближче до незалежності, на крок ближче до свободи, до свободи думки і до того, ким ми є зараз», – поділилася враженнями учасниця проєкту Анна Савченко.
Це не просто біографії, а долі, які зруйнувала радянська влада, каже організаторка заходу та викладачка художньої студії Ольга Курська. Це відродження було пов’язане з тим, що українські митці навіть за умов замовчування й заборони створили тексти, гідні світового поціновування. Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12- 13 травня відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового у харківському будинку «Слово».
«Пишеш про український націоналізм? На Соловки. Пишеш про Європу? На Соловки. Талановитий український інтелігент, що творить? На Соловки. Соловецький табір, що був утворений на місці Соловецького монастиря, став цвинтарем української інтелігенції. В один день за рішенням несудових органів, було страчено 265 представників української інтелігенції – цвіту української нації. Глибокі паралелі з сьогоденням, адже майже 100 років пройшло, а спіраль часу знову нас закручує в доленосні події», – додає Ольга Курська.
Літературно-мистецьке покоління 20-30 років минулого століття мало на меті поширення проукраїнських ідей. Тому їх переслідувала та всіляко нищили радянська влада. Сьогодні їхні твори нагадують нам ціну української державності. Найголовніше – небайдужість нової генерації митців до історичної спадщини «розстріляного відродження».
Виставка малюнків, фото письменників «розстріляного відродження» та їхніх книг у приміщенні бібліотеки безкоштовна.
