На шоу «Х-Фактор» черкащанка Катерина Субботова вразила усю країну своїм дивовижним голосом. Талановита дівчина розповіла сайту «Пункт», коли почала співати, писати пісні та як змінилося її життя після шоу.
– Так сталось, що з дитинства я займалась співом, десь з трьох років. Навіть була така ситуація, коли в один рік мені мама співала пісню «Ой цвіте калина» і я вже їй підспівувала. Я ще взагалі не вміла розмовляти, але я вже намагалась їй підспівувати. Потім я підросла й почались концерти. Мене почали запрошувати на різні фестивалі, дні народження, ювілеї. Один раз мене запросила на фестиваль Ольга Павловська. На той час вона була дуже популярною співачкою не тільки в Черкасах, а й по всій Україні. Це був для мене чудовий старт. Співачка подарувала мені український віночок, який я досі його зберігаю. Потім я почала співати в музичній студії, почала ходити в музичну школу. І, коли постало питання з вибором професії, вже не було ніяких сумнівів. Мені казали, що, може, ти будеш адвокатом, юристом, медиком? Я казала: «Ні! Вокал – це моє і я не хочу гаяти час на інші професії».
– Як і коли ти почала займатися вокалом?
– Це була музична студія при гуманітарно-правовому ліцеї «Арт-майстер». Мене туди привела знайома. Сказала: заспівай – тебе візьмуть. У мене була пісня «Модниця», наприкінці виконання я зривала із себе спідницю, під якою було міні. Тож мене просто запам’ятали за цією піснею.
– Хто надихнув тебе на участь у телешоу «Х-фактор»?
– Мама! У «Х-Факторі» ще була така додаткова програма як «Х-Фактор онлайн». Тобто, можна було проходити кастинги онлайн: записуєш короткий 30-секундний ролик. За тебе голосують і потім вже визначаються переможці, які потрапляють на прямий ефір шоу. Мама казала: «Давай запишемо відео». Спочатку я відмовлялась, але потім мама мене вмовила. Ми записали декілька відео, виклали в інтернет. Я увійшла до п’ятірки переможців і одразу ж поїхала на телевізійний кастинг.
– Що для тебе було найголовнішим – перемога чи просто участь у проекті?
– За перемогою я ніколи не женуся. Тобто, перемога – це додатковий приємний бонус. Мені дуже подобається сам процес, коли виходиш на сцену, а до цього за кулісами в тебе тремтять коліна. І скільки б не співав, скільки б не займався, тебе все одно не покине це відчуття. Тому що багато, навіть відомих співачок кажуть, що поки в тебе є це відчуття хвилювання перед виступом, ти маєш ним жити. Коли воно зникає, то це вже означає, що тобі нецікавий цей вид мистецтва, ти до нього просто звик. А коли це хвилювання є, то хочеться знову виходити на сцену й дарувати людям радість.
– Ти потоваришувала з кимось із учасників?
– Із деякими конкурсантами ми потоваришували і підтримуємо й досі зв’язок. А взагалі на шоу були різні люди. Найзапальнішим, на мою думку, був Влад Курасов. Неможливо було не помітити його. Коли він йшов тренувальним табором, то ніби світився. Також дуже запальним був Аркадій Войтюк. Він займається КВК і тому дуже багато жартував. Дуже весела людина.
– Як сприйняли твою участь у шоу оточуючі? Чи підтримували вони тебе?
– Так, всі мене підтримували. Багато людей не знали, що я беру участь у проекті, а дізналися, коли вже побачили ефір по телевізору. Тобто все трималось в таємниці. І напередодні виходу шоу я сказала своїм однокласникам, щоб вмикали ввечері канал «СТБ»: там буде невеличкий сюрприз. Коли я прийшла наступного дня в школу, мене всі підтримували. А взагалі я ніколи не помічаю, коли люди мені заздрять, тому що я прагну бачити в людях тільки хороше. Мене оточують люди, які завжди підтримають, скажуть якесь приємне слово, немає недоброзичливців. Я вважаю, що є хороші і погані люди. І ті, хто можуть нанести тобі шкоду, роблять тебе сильнішим.
– Як змінилось твоє життя після шоу?
– Особливо не змінилось. Іноді впізнають на вулиці перехожі, частіше почали запрошувати на концерти, різні талант-шоу. Я не помічаю в собі кардинальних змін, але саме в творчому плані змінилось багато речей: я стала впевненішою в собі. Це дуже сильна життєва «закалка», коли тебе можуть штовхнути і сказати, що ти не така як інші.
– Усе почалось, звичайно, із кохання. Були перші спроби до написання віршів, напевно, років у 10. Мені подобався хлопець, який був старшим за мене років, мабуть, на сім. Я написала щось схоже на білий вірш: невеликий набір слів, який не мав жодного смислового навантаження. Потім роки через три я вже закохалась по-справжньому. І саме тоді народились такі пісні, як «На краю» та «Птицы». «На краю» я повезла на «Чорноморські ігри», де вона дуже сподобалась суддям. Пісня отримала спеціальний приз від «Русского радио».
– Що б ти побажала молодим талановитим людям, які б хотіли взяти участь у шоу, але не впевнені в собі?
– Найголовніше, це – спробувати. За те, що спробуєш, ніхто не покарає. Не треба боятись робити нові кроки та йти на авантюри, тому що це – великий досвід у житті.
ТУТ можна переглянути виступ Катерини Субботової.
рекламаЦікаві новини звідусіль
