Собаки в парках і на пляжах: бути чи не бути?

Ще в 2009 році з'явилися таблички, що забороняють вигул собак в черкаських парках. Але прийняті правила і до сьогодні не є ефективними. І багато собаководів не тільки в парках, а й у інших громадських місцях і досі наражають людей на небезпеку. У чому ж справа: у людях, котрі не хочуть дотримуватися встановлених норм, чи у недостатній кількості правил, з'ясовував «Прочерк»?

Улітку в Парку хіміків людно навіть вранці: працівники прибирають сміття після вчорашнього дня, дехто біжить навколо скверу, а хтось вигулює «чотирилапих друзів».

Черкащанин Олег, наприклад, прийшов до парку з вівчаркою, щоб зробити зарядку.

– Собаки є різні. Наприклад, я впевнений, що з цим псом мені не потрібен повідок, – запевняє чоловік. – Я дуже добре його знаю і можу передбачити кожну дію собаки. Завжди, коли я йду з вівчаркою, то слідкую за кожним її рухом. Це неприпустимо, якщо власник гуляє сам по собі, а пес сам по собі. Така необачливість може мати страшні наслідки. Особливо, якщо це бойовий собака.

За словами Олега, у вівчарок буває різне ставлення до людей. Все залежить від того, як їх привчив діяти власник.

– Моєму псові байдуже на інших і він ні на кого не кинеться. Так, бувають конфліктні ситуації, коли люди жахаються великого пса, не думаючи, що він нікому не вчинить шкоди. Багато хто хотів би, щоб собаки були в намордниках. Та результат буде той самий: моя собака може і в наморднику налякати, а от напасти – ні, – переконаний черкащанин. – Вівчарки, яка була в мене раніше, кидалася, якщо підійдеш до мене ближче 2-3 метрів. Тоді я, звичайно, тримав пса на повідку.

Черкащанка Тетяна Юріївна приїхала на пляж «Бочка», щоб позасмагати на сонці разом із своїм улюбленцем – йоркширським тер'єром, який смішно гавкав та швидко бігав навколо свого власниці.

– У мене невеличка собачка. З нею я не відчуваю жодних проблем. Та що казати: до мене навіть часто підходять і запитують, чи можна сфотографуватися з собачкою, – сміється Тетяна і додає. – Навіть на пляжі чи в ресторані ніхто негативно не реагує на присутність йорка. Напевно, тому маленькі собачки так багато коштують – з ними ніколи не потрапиш у конфліктну ситуацію.

Проблема вигулу великих псів, за словами Тетяни Юріївни, дійсно існує. Собаці, особливо великій за розмірами, так само, як і людині, потрібно постійно рухатися, щоб гарно себе почувати. Тому я не проти того, щоб цих тварин вигулювали в парку, але за однієї умови: вони постійно повинні бути на повідку.

– Собака може не напасти на 100 людей, але хто може дати гарантію, що вона не поженеться за 101-ою людиною? Я вирішила це питання покупкою маленької собаки, – підсумовує, посміхаючись, Тетяна.

Сергій прийшов до Долині троянд, щоб почитати газету.

– Звичайно, це неправильно, коли власники гуляють у громадських місцях зі своїми собаками, які за природою є захисниками або призначені для полювання, бо таким чином можна потрапити в неприємну ситуацію. Але ж треба десь вигулювати власникам своїх улюбленців. Головне – дотримуватись законів і обов'язково прибирати за своїм псом.

На пляжах дійсно існує проблема вигулу собак. Я часто помічаю як пес без повідку бігає та купається у Дніпрі, де багато дітей та дорослих. Тому для тих власників, котрі полюбляють прогулятися зі своїми собаками на пляжі, я б створив окремі місця для вигулу.

Черкащанка Алла кожного ранку вигулює власного кане-корсо у Парку хіміків. Ця порода собак орієнтована на захист та охорону власника.

– Була колись ідея створення місць для вигулу собак, але чомусь у нас в місті цей проект не реалізували. Тож, нам доводиться кожного ранку гуляти тут, по стежках. Якщо б було спеціальне місце, то ми гуляли б, коли завгодно, а не тільки вранці та ввечері. І не було б ніяких проблем чи конфліктних ситуацій із людьми, – впевнена пані Алла.

Пес Алли за природою – охоронець. Тож при різкому русі в мій бік, грубому слові корсо буде захищати її.

– Тож я раджу розмовляти зі мною обережніше, – сміється Алла, а журналістові стає якось не до сміху. – Якщо вже ваш чотирилапий улюбленець справді небезпечний, то тоді треба вдягати намордник. Щодо інших собак, то не думаю, що їм потрібні намордники. Тільки уявіть, що на вас вдягають намордник і ви хочете відпочити в такому вигляді. Яка ж собака може відпочити, знаходячись у такому вигляді?

Інна прогулюється парком 50-річчя. Нещодавно вона прилетіла з Італії, щоб навідати рідну матір. Сама жінка давно влаштувала своє життя в невеличкому містечку Нарні, що розташоване за 70 кілометрів від столиці – Риму. Вона поділилася власним досвідом щодо того, як саме доглядають за собаками на Апеннінському півосторові.

– Звичайно, в Італії є місця, де знаходяться таблички, що забороняють вигул собак, але їх дуже мало. Не в них справа. Під час вигулу собак найнеобхіднішою вимогою в італійців є дотримання чистоти. А для цього власникові собаки обов'язково необхідно мати рукавички, та інші предмети, щоб прибирати сміття за своїм «чотирилапим другом». Тому, ідучи навіть просто по вулиці, а не в парку чи на пляжі, ти не боїшся вступити у те, що залишив після себе пес, – сміється Інна. – Італійці дуже законослухняні. Тим паче нещодавно в цій країні вийшов закон: якщо тебе спіймали на тому, що твій собака нашкодив і ти за ним не прибрав, маєш сплатити штраф 200 євро.