Майже рік черкащанка Альона Семиліт рятує дітей та молодих людей по всій Україні. Наразі у неї спільний проект з українським ведучим Дмитром Комаровим та солісткою гурту "Время и стекло" Надією Дорофєєвою. Із ситуацією, коли рідну людину доводиться відвойовувати у недуги, Альона знайома на власному досвіді. Півтора року тому зворушлива історія її сина Андрія підірвала соціальні мережі. Жінка разом із сином виготовляли на продаж іграшкових сніговичків, аби подолати хворобу хлопчика. Згодом до акції долучилося чимало людей з багатьох країн світу. Із мужньою молодою жінкою, яка знає, що чудо твориться лише власними зусиллями, спілкувався кореспондент сайту vikka.ua.
Ми зустрічаємося у центрі Черкас. Альона приїхала у місто напередодні вночі. Наразі вона з сином Андрійком та мамою Тетяною Василівною живуть на дві країни: Україну та Білорусь. Там Андрій проходить лікування. Дитині ставили діагноз – гострий лейкоз, і тепер у нього ремісія, тобто відсутність прояву хвороби. Тож хлопчик залишився з бабусею у Гомелі.
Так вийшло, що, рятуючи сина, Альона долучилася до порятунку доль інших хворих і вже навіть не може окреслити чітку дату, коли почалася її громадська та волонтерська діяльність. Як колись вона з сином потребували допомоги, так тепер і сама отримує чимало звернень з проханнями врятувати чиєсь життя.
Трохи втомлена, але сповнена ідей та планів, Альона зізнається, що чужого болю для неї вже не існує. Вона учасник волонтерського проекту "Чашка кави". Там привертають увагу та допомагають зібрати гроші на дороговартісне лікування тим, хто вкрай потребує допомоги і не в силах самостійно знайти потрібну суму. Серед тих, кому вже вдалося допомогти – діти, підлітки та молоді люди з різних міст країни. Це Катя Ричкова та Ліза Сенченко з Києва, Діана Лихва із Дрогобича, Кіра Ковальова з Дніпра, Андрій Полтавець із Черкас, Стас Лисенко з Катеринополя.
"Нескладно ж відмовитися від чашки кави, або якоїсь дрібниці і перевести ці гроші на лікування дитини. Дмитро Комаров почав збирати гроші Каті Ричковій, у якої була патологія кишковика. І з тих пір все почалося. Особисто з Дмитром ми познайомилися, коли я брала участь у шоу-програмі "Стосується кожного" і передала йому сніговичка", – розповідає Альона Семиліт.
Через велику зайнятість та перебування за межами країни ведучий у багатьох організаційних питаннях покладається на Альону. За весь цей час у них склалися дружні стосунки. А у березні цього року до їхньої справи долучилася українська співачка Надія Дорофєєва. Відомі особистості мають велику кількість дописувачів у соціальних мережах, їм довіряють. Тож за їх участю гроші збираються набагато швидше.
Альона розповідає: коли грошей та часу було обмаль, доводилося діяти не за сценарієм.
"Я вмовила головного лікаря клініки в Іспанії почати лікування Діани Лихви у борг. Ця сума тоді склала 18 тисяч євро. Виявилось, що лікар родом з України, тож знайшли спільну мову і він пішов нам назустріч", – розповідає неймовірну історію черкащанка.
Наразі, Альоні на добу приходить близько 10 листів із проханням про допомогу. У тому числі звертаються і аферисти.
"Потрібно все це відслідковувати. Є такі випадки, коли люди створюють фейкові сторінки у соцмережах", – пояснює вона.
Є й такі історії, від яких серце волонтерів просто розривається.
"Спочатку вивчаю випадки, відбираю людей, потім ми вже сідаємо та викреслюємо спільну лінію. Беремо одну дитину та намагаємося довести справу до кінця. Це краще, ніж обнадіяти багатьох, а результату не досягти. Тож намагаємося зробити по максимуму. До прикладу, Надя нещодавно проводжала на операцію до Стамбула Стасика з Катеринополя. У нього пухлина стовбура головного мозку", – розповідає черкащанка.
Цей випадок – по-своєму феноменальний. Адже за прогнозами лікарів час для хлопчика спливав і йому залишалося декілька тижнів. Один пост у "Фейсбуці" зробив диво. Зусиллями Дмитра Комарова, Надії Дорофєєвої та Альони Семиліт вдалося зібрати більше трьох мільйонів гривень.
"Нам потрібно було для старту 50 тисяч доларів. У родини було 15 тисяч. Неочікувано за три дні зібрали більше 111 тисяч доларів. При цьому 10 тисяч доларів перевів український айтішник, який наразі працює за кордоном. Дружина одного з депутатів придбала білети на екстрений виліт. Про це з нею домовлялися самі ж батьки Стаса. Це і є спільна робота", – зазначає Альона Семиліт.
Вона підкреслює, що максимальне включення батьків у ситуацію дуже важливе. Адже, якщо впадати в розпач – ситуацію не зміниш. Черкащанка знає це на своєму прикладі. Доводилося бути сильною та змінюватися на зло обставинам, коли вже зовсім не вистачало сил. Жінка каже, що їй було дано стільки, скільки вона змогла витримати. Наразі її син проходить підтримуючу хіміотерапію в білоруському місті Гомель.
"Коли мені сказали, що можна поїхати на лікування туди, дуже здивувалася. Було важко повірити в те, що в країні колишнього Радянського Союзу можуть надати такі умови для лікування онкохворих. Але, приїхавши туди, відчула різницю. Для прикладу, у наших лікарнях не вистачає інфузоматів – приладів для дозованого введення препаратів. У клініці, де ми лікуємося, їх 4 одиниці. Ставлення до всіх пацієнтів однакове", – розповідає Альона.
Черкащанка не може не підкреслити занедбаний стан вітчизняної системи охорони здоров’я.
"У нас є дуже гарні лікарі, але їм ні з чим працювати: немає ліків, обладнання, нормального ставлення з боку держави. І все рівно лікують, заглиблюються в ситуацію. У свій час фраза нашого лікаря мене дуже підтримала. Це коли Андрій хворів. Я в розпачі запитала, що я роблю не так і чому це сталося. А вона мені відповіла дуже по-людяному. Сказала, що й сама не знає, як би вчинила у подібному випадку", – пригадує жінка.
До клініки, яку вони відвідують, хворі з України звертаються часто. Родина Альони звикла до переїздів. Коли вона привозить сина до Черкас, це для неї завжди маленький стрес. Адже звичайна застуда для його здоров’я вже серйозна загроза, а лікарня за сотні кілометрів.
"Андрій досі не знає, чим він хворіє. Наразі у нас ремісія. Він вважає, що просто проходить курс лікування і отримує вітаміни. А як ти дитині скажеш, що вона онкохвора? У цій ситуації мене дуже підтримала мама. Вона майже одразу переїхала до Білорусі, щоб допомагати і бути поруч. До того ж взяла на себе уроки та заняття Андрія. Коли він піднімається сходами, може їх порахувати і українською, і російською, і англійською мовами", – розповідає Альона.
Каже, що з великою насолодою проводить час зі своєю дитиною і кожну мить цінує, як останню. Вже так привчили її обставини.
"У мене багато планів та мрій. Але ділитися поки що не буду. Андрійко ж – моє сонечко. Разом катаємося на велосипедах, кормимо качок у ставку, а ще любимо кривлятися", – каже Альона.
Черкащанка зізнається: найгірші хвилини та емоції, що пережила, вже не пам’ятає. Вона сповнена любові до життя та віри у краще. Цим наразі й ділиться з тими, хто зіштовхнувся з бідою.
Цікаві новини звідусіль
