Невідомі факти з історії Черкас, які написані доступно і цікаво, – саме так відгукувалися про книжку «Черкаські місторії. Мандрівки у часі від Соснівки і Кривалівки» ті, хто її прочитав. Книжку, яку написав черкаський журналіст і краєзнавець Борис Юхно, допоміг видати голова громадської організації «Рідне місто Черкаси», депутат Черкаської міської ради Сергій Отрешко. А презентували її, зібравши авторитетних експертів.
Автор
Борис Юхно зізнався: свої історичні оповідання спершу і не планував як окрему книжку, друкував їх у черкаських газетах. Зокрема, в газеті «Акцент» були надруковані практично всі. Та коли замислився над виданням книжки, виявилося, що зробити це не так і просто. Тому за підтримку Сергієві Отрешку вдячний.
– Коли Борис приніс мені варіант книжки і я почав читати, то мушу визнати, що вона мене захопила. Незважаючи на постійний брак вільного часу, прочитав її майже за три дні. Бо формат викладення дійсно цікавий. І, гадаю, він буде цікавий для молодого покоління, заохочуватиме школярів та студентів вивчати історію рідного міста, – зауважує
Сергій Отрешко.
Сергія Отрешка (зліва) захопила книжка черкаського журналіста
Обіцяє: книжку буде поширено серед бібліотек та навчальних закладів міста.
Директор черкаського видавництва «Брама» Олександр Третяков каже: коли взявся за роботу з цією книжкою, вона його вразила насамперед стилем написання – легким і доступним для будь-якої категорії читачів.
– Нехай то буде історик, пенсіонер, чи навіть молода людина, котра в школі не хоче вчити історію, все одно книжка його зачепить, кожен знайде якусь необхідну для себе інформацію, – вважає пан Олександр.
Погоджуються з цим і авторитетні історики.
Голова обласної організації Національної спілки краєзнавців, кандидат історичних наук Василь Мельниченко зауважує, що, на відміну від більшості історичних праць, у цій книжці показані не глобальні події, а життя простих людей.
– Завдяки цьому ми можемо не тільки дізнатися про те, що і коли будувалося в Черкасах, а ніби занурюємося у повсякденне життя простої людини, – каже історик.
Кандидат історичних наук, директор наукової бібліотеки ЧНУ ім. Б. Хмельницького Григорій Голиш зізнається: книжка настільки захопила, що читав її уночі.
– Вона цікава і для архітекторів, бо це історія архітектури міста, цікава для інженерів, бо там ідеться про інженерні споруди, цікава для вчителя, бо є там є про освіту, зрештою, цікава для домогосподарки, бо написана на доступному рівні, – зауважує він.
Афтограф-сесія на згадку
А ще, як відзначили фахівці, у книжці присутній автор. Він не боїться висловлювати свою думку і подекуди критикувати владу.
Коментарі
Если-бы эту книгу продавали в США, я был-бы в первых покупателях!
На жаль є неточності. Несуттєві і... суттєві. Приміром, памятник, що на Пагорбі Слави, відливали не на Азоті, а в Смілі. Ось початок моєї статті в "Новій Добі". І людина, яка цим займалася, ще жива...
"Буваючи в Черкасах, смілянин Володимир Годкевич обов'язково відвідує Пагорб Слави. Й не тільки тому, що є ветераном війни, і це місце для нього святе. Володимир Георгійович брав безпосередню участь у створенні найвеличнішого пам'ятника області на честь Перемоги. Бронзову фігуру Матері-Вітчизни, що ніби пливе над містом, виготовили в середині 70-х років минулого століття в ковальсько-ливарному цеху Смілянського електромеханічн ого ремонтного заводу. А , начальником цеху був тоді саме Володимир Годкевич..."
PS/ Для писак із завищеним рівнем жовчі повідомляю, я не прихильник ПР, не лелію за Отрешка, я не Борис Юхно і, навіть з ним не знайомий, я не журналіст і не-не-не...... А Борису подякую за книгу хоч би за те, що він її зробив.
Подивіть на мінусування в рєпу за просте запитання Лени: "Де можна придбати книгу?" Це ж можуть робити тільки супер "талановиті" люди, які крім пі-пі-пі-пі нічого робити не вміють, ніколи нічого не робили, ніколи нічого не зроблять, але "прокоментують" все. Чекаю на реакцію "обдарувань".
Прежде чем кого-то обвинять в пиаре, спросите мнение автора книги по этому поводу. Спросите, сколько он искал деньги на издание, кто его долго кормил обещаниями, а книгу так и не поддержал. Нашёлся человек, который помог - сразу обвинили в пиаре. Вы, критиканы, сами хоть кому-то в жизни помогли?
Дякую :)
40 грн. магазин в музеї Кобзаря
Стрічка RSS коментарів цього запису