Черкащанин самотужки зняв кліп на свою реп-пісню (ВІДЕО)

Черкащанин Олександр Гусейнов випустив у світ свій перший кліп, у якому символічно показав загарбника й українця, який відстоює своє право на рідну землю. Кліп знімався в Черкасах. Тепер творчий черкащанин планує видати книгу і зняти ще фільм. Про це він розповів «Прочерку».

Сам Олександр Гусейнов родом із Кіровоградщини, з Новомиргорода. Вчився та захоплювався волейболом і баскетболом. Футбол не любив. Після закінчення Златопільської гімназії поїхав навчатися в Черкаси і лишився в нашому місті. Працював два роки в магазині охоронцем, був старшим зміни.

– Як виповнилось 20 років, забрали на строкову службу до армії. Відслуживши, повернувся, і ось уже рік, як працюю в правоохоронній системі. Де б я не був, я завжди щось писав. І на роботі, і в армії... – пригадує юнак. – Я Водолій за гороскопом. У таких людей, як сам читав, є потяг до творчості. По-друге, хочеться щось робити для людей, бо приємно отримувати відгуки і зворотну реакцію навколишніх на твою творчість.

Шкільні роки.

Потяг до письменництва хлопець відчув із дитинства. У шкільні роки брав участь у масових заходах. Ходив до ЦДЮТ на гурток «Сценічна мова», часто був ведучим. У 9-му класі створив з двома друзями гурт «Круті Перці», писав сценки і  з друзями показував їх. Спершу писав вірші, тоді оповідання (деякі з них публікував в інтернеті), а згодом написав пісню.

– Я меломан, люблю музику різних стилів. Обрав пісню саме в стилі репу, бо це зараз модно і не потребує від мене гарних вокальних даних. Головне – мати слух, – каже Олександр.

Серед його улюблених виконавців – «Скрябін», «Король и Шут», «Сектор Газа», а з реперів «Ярмак».

– Трек «Патріот» я написав на роботі в нічну зміну. У мене завжди при собі блокнот і ручка. Хотілось створити щось, що б було гарною мотивацією для кожного українця. Щось, що б давало надію на світле майбутнє. Псевдонім «RAIN» (з англ. дощ) вибрав не випадково. Дощ буває різним і приносить людям різний настрій. Є холодний у похмуру погоду, а є і теплий, коли світить сонце і з’являється веселка... От і мої треки будуть різними. Одні сумні, а інші веселі, одні про любов, інші ж на іншу тематику, навіть, можливо, з нецензурною лексикою…

Перший кліп знімався не просто.

– Спершу мало бути шестеро осіб, але усіх не можна було зібрати докупи. Тож вирішив зняти одного актора. Спершу хотіли знімати в лісі, та, поки друг звільнився з роботи, стемніло. Тож я і Станіслав Дяченко (мій хороший друг, який і знімався зі мною) вирушили на берег Дніпра. У нього є професійний фотоапарат, на який і знімали. Оператором взяли нашу хорошу знайому, якій довелося вперше таке робити. За дві години зняли бій. В інший день я з рідним братом Станіслава поїхав у ПЗР, де ми зняли, як я читаю реп на фоні танка, літака... Коли весь матеріал був зібраний, я сів удома за свій ноутбук і за 5-6 годин змонтував кліп, – пригадує Олександр.

Бій, як сам він самокритично визначає, вийшов не найкраще, бо не все було як слід продумано.

– Перед зйомками не могли знайти в знайомих прапора, тож пішов і купив, тепер він прикрашає мою кімнату. Загалом, прапор грав центральну роль у кліпі. Задумка була така. Прапор символізує нашу країну. Я в білому одязі – це як добрий українець. Станіслав у темному – це ніби загарбник. Він підходить і хоче витягти прапор із землі – це означає, що загарбник бажає привласнити собі нашу територію. Я ж стаю на заваді, і розпочинається бійка – це як народ, який не бажає віддавати свої землі. Противник мене перемагає, але потім все ж я підвожусь і продовжую бій (цим я хотів показати, що як би важко нам не було, ми завжди знайдемо в собі сили боротися до кінця). У кінці кліпу я перемагаю і замість того, щоб убити, відпускаю противника. Ми потискаємо руки (цим я показую, що ми - українці, не звірі, а добрий народ. Ми відстояли своє і все. Нам не треба війна. Ми бажаємо миру). От такий вийшов кліп.

Щодо планів на майбутнє, Олександр зізнається, що зараз має повно пісень у зошиті і хоче зняти ще кліпи. Міркує, що це буде лірика. Окрім того, хобі юнака – містичні оповідання та повісті. Планує у 2019 році надіслати рукопис до котрогось видавництва та видати книгу. А ще у планах – створення короткометражного фільму.

– В мене вже готовий сценарій, є актори (друзів умовив). Залишилось тільки зняти, коли буде слушна мить, – каже Олександр Гусейнов.

Назарій ВІВЧАРИК