Чотирилапих «енергетиків» РЕМ працівники сприймають як членів колективу

У них різний зріст, вік і звички. Імена теж різні – від звичайного Рекс до чисто «професійного» Ізолятор. І саме вони іноді створюють той невимушений настрій і додають трохи «домашньої» атмосфери, яких так не вистачає у перервах між працею. Собака – не тільки друг, а й помічник людини. Чотирилапих «енергетиків» РЕМ працівники сприймають уже як членів колективів, а деякі з них навіть щодня разом із усіма «ходять на роботу».

Про це повідомляє пресслужба ПАТ «Черкасиобленерго».

Впізнають своїх

Собаку-улюбленицю працівників Смілянського міського РЕМ звати Анфіса.

Прийшла вона із сусіднього підприємства ДП «Комбінат «Дніпро» ще у 2014 році. РЕМівці люблять Анфіску і охоче її підгодовують, ділячись своїм обідом.

Кажуть – вона як дзвіночок, який сповіщає про прихід відвідувачів. І – як це не дивно – «нюхом чує» енергетиків, розпізнає своїх і чужих. Навіть людину, яка тільки прийшла влаштовуватись на роботу, відразу приймає за свого і не гавкає.

А в Уманських енергетичних мережах є аж два хвостатих помічники – білий Рекс і чорна Найда.

На підприємстві кажуть – охоронці люблять собак за те, що вони добросовісно стережуть територію – коли заходить хтось не з персоналу, то реагують як сигналізація. Знає їх і кожен працівник, адже саме вони вранці проводжають усіх від прохідної до будівлі.

Врятовані і вірні

У Катеринопільському РЕМ кожен знає Жулю – у 2018 році її привезли з відрядження працівники ОВБ. Знайшли на дорозі, прив’язану, з табличкою «Люди, врятуйте собаку».

– Це була зима, холодно. Я її пускав у гараж погрітися. Потім зробив будку. Згодом вона привела шістьох цуценяток, – розповідає електромонтер зв’язку Віктор Грущінський. – Вийшло так, що я їй приділяв більше всіх уваги, тому і прив’язалася до мене: куди я – туди і вона. Доглядав, годував, і її, і малечу.

Інші працівники балували смаколиками чотирилапих від випадку до випадку, а Віктор Миколайович не забував про своїх підопічних навіть на вихідних – привозив їжу і годував. Коли цуценята підросли, їх роздали в хороші руки. Мама-собака ж залишилася в РЕМі. На час карантину вона «переїхала» до свого товариша-енергетика. Невідомо як, але знайшла де він живе, і прибігла прямо туди. Однак коли знову почали працювати в нормальному режимі, вдома її втримати було неможливо – почала ходити на роботу з господарем. Прибігає із самого ранку, відсиджує зміну – і додому. Всіх працівників вона знає в лице, машини теж відрізняє.

– Буває таке, що я у відрядженнях, то вона сидить чекає. Якщо ввечері не з’явився – приходить додому сама. Переночувала – і знову зі мною у РЕМ, – розповідає Віктор Миколайович.

Жульці подобається умиватися. Зараз, під час карантину, монтери часто миють руки в умивальнику, який стоїть на вулиці. Приходить і вона. Її теж умивають, миють лапки. Знає хвостата і деякі команди, вміє давати лапу. А ще – любить розчісуватися.

Ще один врятований від нелегкої долі пес із справжнім «енергетичним» ім’ям Вольт живе у Мошнівській енергодільниці Черкаського РЕМ.

Там розповідають – собака прибився до них із травмами, погано ставав на задні лапки. Але з часом виходився, призвичаївся.

Зараз колектив уже і не уявляє дільниці без Вольта – його тут люблять, підгодовують і облаштовують йому побут.

Хлопці змайстрували будку, тому тепер зміни в погоді його особливо не турбують – є куди сховатися, якщо негода чи дощ. Працівники кажуть – хвостатий улюбленець додає позитиву та завжди радо зустрічає гостей.

Руденька найда

Черкаський район електричних мереж знаходиться в санаторно-курортній зоні Черкас, тому довкола вистачає зелені та соснових дерев. Тож не дивно, що цю місцевість облюбували білки, які частенько втрапляють до РЕМу в пошуках смачненького. Саме разом із ними десять років тому на територію забігло руденьке цуценятко. Працівники довго думали як назвати гостю, лунало чимало пропозицій, однак зупинились на тому, що буде Білочка – бо ж і забігла з білочками, і хвостик схожий на їхній, і колір.

Білочка – справжня господиня на ввіреній їй території. Радо і привітно зустрічає працівників вранці, а ввечері проводжає додому. Іноді оббігає територію, щоб перевірити чи все в порядку. А потім далі несе свою службу біля воріт.

РЕМівці турбуються про свою улюбленицю, тому вона ніколи не обділена увагою. Особливо дбає про неї прибиральниця Любов Дранік. Вона навіть розробила для собачки збалансований раціон харчування – приносить супи, каші, рибку і багато інших смаколиків. Кожного ранку Білочка зустрічає її на воротах, бо точно знає, що і цього разу буде щось смачненьке.

Робота енергетиків – непроста і відповідальна. Тому пухнасті помічники у перервах між роботою додають колективу позитиву та добра.