Її професія – не психолог, хоча за вашим побутом вона дізнається про вас більше, ніж ви думаєте. А все для того, щоб створити інтер’єр, який відображатиме саме вашу сутність. Вона підбере ідеальний гардероб, тільки не для вас, а для приміщення, де ви мешкаєте, працюєте або відпочиваєте.
Історію київської дизайнерки родом із Тального розповідають «Вісті Черкащини».
«Усе розпочалося із меблів для Барбі…»
Знайомтесь з професіоналом, яка сама себе зробила, реалізувала, досягнула результатів працею і постійним самовдосконаленням. Дизайнерські секрети, мистецтво у оформленні інтер’єру, унікальність, позбавлення шаблонів, а головне – сміливість ідей. І це далеко не все про 29-річну дизайнерку Ілону Ланчук з Тального, розповідь якої має надихнути.
Вона багато працює, постійно вчиться чомусь новому, займається спортом, а багатий внутрішній світ цієї самодостатньої, стильної й чарівної жінки неодмінно позначається і на якості роботи.
– Я горю своєю справою вже більше 12 років. А якщо говорити чесно – все життя, – каже співрозмовниця. – З дитинства знала, що буду дизайнером, інших варіантів навіть не розглядала, завжди відчувала себе творчою натурою. Усе розпочалося із меблів для Барбі, далі – рік підготовчих курсів до університету, 5 років університету технологій та дизайну, кілька відомих компаній, курси з підвищення кваліфікації і, нарешті, власна справа. Пам’ятаю перший житловий проєкт, який був зроблений відразу після закінчення університету і за який мені заплатили. Це було щось! Розробляла його дуже довго, і оплата була дуже малою, але я була тоді дуже щаслива, бо мала реальну практику. А значно важливішим було усвідомлення, що 5 років безсонних ночей в університеті минули недарма. Більшість людей у Тальному говорили, що з такою незрозумілою професією в мене не буде роботи, а я вже тоді знала, що рухаюсь у правильному напрямку. І ось вона – справа мого життя! З того часу кожен проєкт для мене – окреме життя. За словами молодої жінки, допомога дизайнера полягає у розвитку естетичного смаку клієнта, у реалізації його бажань, у поєднанні краси, функціональності та затишку.
«Килими на стінах, шпалери з квітами і шафи вздовж стін. Мурашки по шкірі»
– Згадайте типову квартиру 30 років тому: килими на стінах, шпалери з квітами і шафи уздовж кожної стіни. Мурашки по шкірі. Зараз все інакше. І це все завдяки дизайнерам, – розповідає. – Часто я чую, як кажуть, що дизайн інтер’єру доступний лише для людей з достатком вище середнього. Абсолютно не погоджуюся! Вважаю, що дизайн доступний кожному, але в залежності від бюджету. Взагалі, люди цікаві: завжди знаходять гроші на якісь послуги краси, відпочинок, та що там, просто одяг, який порадує один-два рази. До чого це я порівнюю? А до того, що ці послуги коштують приблизно так, як проєкт однієї-двох кімнат. Тільки кімната чи взагалі квартира, будинок – це те, що робиться не на один рік, це те, що ви бачите щодня, те, в чому живете, думаєте, радієте, або сумуєте. Тому важливо, щоб спеціаліст займався вашою оселею. Вважаю, що сьогодні робити ремонт без дизайнера – це викинути гроші на вітер. Та якщо ви все-таки вирішили робити ремонт без спеціаліста, від себе можу порекомендувати безпрограшний варіант – це білі стіни, білі двері без всіляких вставок, ще краще – прихованого монтажу, і сірий, або сіро-бежевий базовий мінімалістичний диван. І, звичайно, викинути декор, який нагадує мотлох. Чомусь всі бояться білих стін, обов’язково хочуть їх зробити «бежевенькими», а потім до них купують старомодні меблі в тон з однієї колекції. Це дуже старомодно! Виходить таке собі «бежевеньке непорозуміння». І на десерт – це двері зі вставками, матове скло, ще гірше – піскоструй і якісь вирізьблені малюнки. Двері повинні мати гладку рівну поверхню, краще білі, але можна чорні, сірі, або в дереві. Важливим є і текстиль: штори краще теж робити сірими, або сіро-бежевими. І постіль має бути однотонною, ні в якому разі не псувати інтер’єр текстилем в квіточку, це все дешевить і взагалі не про дизайн.
Ілона Ланчук – не з тих дизайнерів, які роблять усі інтер’єри під копірку. В неї вони індивідуальні та пасують власникам. Технології розвиваються і вдосконалюються з кожним роком, і щоб бути «на коні», необхідно стежити за всіма змінами, що відбуваються.
– Щоб зробити проєкт унікальним, треба увімкнути креативність на максимум, – продовжує. – Для цього я переглядаю журнали й інтернет-ресурси, слідкую за відомими дизайнерами, відвідую експозиції, слідкую за такими світовими виставками як Isaloni та Maison&Objet. Зараз я живу в Києві і дуже люблю гуляти затишними вулицями цього неймовірного міста, із автентичною архітектурою та стильними людьми. Одна вечірня прогулянка – одна крута ідея для проєкту. Також відвідую атмосферні місця: кав’ярні, ресторанчики, арт-кафе. За останні роки у столиці з’явилося багато культових місць з нестандартним інтер’єром, які не можуть не надихати. А ще мене надихає спорт. Це чудовий спосіб вивільнити негативну енергію і залишити лише творчу. Моє просте бажання бути у формі переросло в бажання виступати на сцені і змагатися. Виступаю в Національній федерації бодібілдингу в категорії фітнес-бікіні.
Наскільки важливі дрібні деталі?
Кожному хоча б раз траплялося побачити і придбати «ідеальний» декор для будинку. Дивлячись на конкретний предмет інтер’єру в магазині, ми інколи думаємо: «О, це саме моя річ!». Повернувшись додому, ви бачите, що це не зовсім те, що вам дійсно було потрібно. Тож, наскільки важливі дрібні деталі?
– В сучасних інтер’єрах такі деталі як картини, годинники практично не використовують. А якщо і використовують, то їх дрібними деталями не назвеш: якщо картина, то вона може займати пів стіни, або стояти на підлозі. Хоча якщо відразу придумати місце для сімейних фото, то це можна зробити гарно. Загалом більшість відомих українських дизайнерів не використовують такий декор. Зараз модно ставити сучасні скульптури, особливо популярною є скульптура «Людина-дощ», її можна побачити в багатьох проєктах лакшері-сегменту.
Існує дуже багато стилів дизайну. Вони з’являються і зникають, деякі залишаються назавжди, деякі раптом різко змінюються на повну свою протилежність. Без професійної допомоги важко розібратися у всіх тонкощах і особливостях стилю.
– Якби мене запитали про улюблений стиль кілька років тому, я б однозначно відповіла – лофт, але зараз скажу – еклектика. Лофт із вкрапленням класичних елементів, особливо молдинги на стінах – сьогодні тренд. Використовувати один чистий стиль сьогодні – моветон. Інтер’єр для моєї душі – брутальний, самобутній. У ньому багато натуральних матеріалів – каміння, дерево, скло, дзеркала, нейтральні кольори (білий, сірий та чорний). Дещо у чоловічому стилі. Можливо, саме тому мені простіше працювати з клієнтами-чоловіками, – каже дизайнерка.
Ілона Ланчук зізнається, що вільного часу вона практично не має, весь час займає робота і спорт. Але кожного ранку старається знаходити хоча б пів години, щоб почитати книгу і зробити ранкове кардіо в парку біля дому. Інколи вечорами ходить на театральні вистави, зустрічається з друзями.
– У принципі, все, чим я займаюся, мотивує мене та надихає робити те, що люблю більш за все – створювати хороші інтер’єри, – каже вона.
Катерина Кіхтенко
реклама
