У Черкасах презентували першу персональну виставку Миколи Кадагазова

29 жовтня 2021 року Черкаський обласний краєзнавчий музей презентував першу персональну виставку МИКОЛИ КАДАГАЗОВА «ELEGIA».

Виставка представляє серію графічних робіт автора та твір у техніці холодного батику. Концептуальне доповнення кожної роботи складають філософські ремарки до запропонованої митцем назви. Автор окреслює свою техніку як Дзен або медитативну графіку. Серія виконана в ахроматичній гамі. Чорний і білий кольори врівноважують, балансують одне одного, хоча площинну перевагу автор надає чорному, що співвідноситься з нескінченністю.

Автор закладає велику внутрішню силу у кожну з невеликих за розміром робіт. Хитросплетіння ліній створює геометричні системи та образи складної структури, які неможливо інтерпретувати односкладово. Роботи Миколи Кадагазова характеризуються рухливим динамізмом та духовною інтенцією.

Про митця. Микола Кадагазов народився 19 січня 1988 року в м. Черкаси.

З дошкільного віку багато часу приділяв спостеріганню та вивченню зовнішнього світу. Тоді ж був знайомий з виміром мистецтва через дозволеність малювати на деяких поверхнях, музичне навчання брата та його перші комікси, авторські казки батька космічно-фантастичного змісту, художньо-педагогічну діяльність матері. Мистецтво з дитинства приваблювало Миколу майже на рівні з вперш побаченими проявами природи та світла, «робило внутрішнє “вау”», – як говорить митець.

Переїхавши в Казахстан, м. Павлодар, вперше у першому-другому класі взяв участь у художньому конкурсі крейдових малюнків на асфальті. Втілив концепцію аналогії матеріального світу з сотами: бджоли – люди, комірки – кластери соціуму, все разом – єдина  система. Завдяки відзнаці у конкурсі заклав думку про акцент на важливості ідеї. Попри це інтерес до процесу створення зображень пропав до періоду навчання у Черкасах у старших класах школи.

Через дислексію не склав екзамени до бізнес-коледжу, вступив до приватного навчального закладу МІХМД (Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну, сьогодні – Арт-Академія сучасного мистецтва ім. Сальвадора Далі), м. Київ, на факультет комп'ютерної графіки. З другого курсу займався викладацькою діяльністю, вів клас 3d та клас основ дизайну у приватному навчальному центрі Dialon.

Згодом перейшов до візуалізації інтер’єрів, надовго поринувши у цю діяльність.

Неодноразовий учасник колективних виставок та фестивалів: «Антракт» (2009, 2011), «Его» (2011), «Кожура» (2011), «Молодіжна мистецька палітра» Черкаської обласної організації Національної спілки художників (2019, 2021). Представляв мистецькі твори та інсталяції у колаборації з Вікторією Міловицькою. Організатор та учасник перформансів.

Співзасновник творчого об’єднання Dagaz Art.

Микола розповідає про своє становлення особливого арт-бачення: «У період студентства мав знайомство та приємні чаювання з майстром каліграфії Ду Хун Вей, рідкісні, але дуже сакральні та серйозні бесіди з містиком і художником-слов’янистом Віктором Володимировичем Крижанівським, казкові лекції з історії мистецтв та велику базу ексклюзивних фото Катерини Миколаївни Гамалії, багато культурних подій у столичному просторі. Рідко, але систематично створював картини, це був більше процес експерименту, пошуку техніки, матеріалів. Періодами створював авторські жіночі прикраси з недорогоцінних матеріалів, мідної проволоки, елементів механізмів. Втомившись від Києва, повернувся в Черкаси.

Окрім художньої діяльності та дизайну, крізь моє життя проходить тема медитації, Дао, символізму, метафізики. Займався практиками дихання. Пройшов 10-денний ретрит віпасани школи Гоєнко. Синтезом цього стала форма художньої діяльності, побудована на зосереджені у процесі виконання, поєднання дихання та руху, концентрації на ідеї, первинної до візуальної формі, або в деяких випадках – відчутті.

Такий підхід створює основну частину зображення шляхом експромту до моменту остаточного втілення концепції у деталізований образ. Аналітичні процеси мислення долаються переміщенням уваги на те, що з’являється на папері. Звісно, фінальний етап роботи більш осмислений, проаналізований, та чим менше розум втручається в процес, тим більше збалансована остаточна картина.

Подібний процес описував Жан Жиро (moebius): створення того, чого ще не бачив. Думаю, окрім сакрального символізму, на стилістику вплинуло споглядання в дитинстві Ієроніма Босха, Альбрехта Дюрера, Ніколауса Чюрльоніса, Миколи Реріха і багатьох інших майстрів візуального ключа».

Текст: куратор виставки – Марина Бугеря, завідувач відділу науково-просвітницької та виставкової роботи музею.

Фото: Микола Васильєв.