Сьогодні кінологічний центр ГУНП в Черкаській області налічує 24 собаки, які несуть службу нарівні з людьми. Вони задіяні до оперативно-розшукової роботи, тобто шукають і зниклих людей, і наркотики, і вибухівку. Саме німецька вівчарка чорної масті на прізвисько Дакота на початку листопада знайшла за півтори години в багатотисячних Черкасах дитину. Ця новина розійшлася по ЗМІ і на «Прочерку» вона набрала величезну багатотисячну відвідуваність.
Ми вирішили поцікавитися, які ж школи та університети проходила Дакота і як взагалі собаки на Черкащині несуть службу нарівні з людьми.
Кінологічний центр Черкас розташований аж у кінці мікрорайону Луначарка. Там є гарна територія, вольєри, всього в центрі працює до 20 осіб по штату. Це інспектори-кінологи, ветеринар тощо. Невеличка будівля опалюється дровами. Тут на території 17 собак, а інші 7 (всього в кінологічному центрі, нагадаю, їх 24) знаходяться в Умані, які працюють в тому кущі області. У кінологічному центрі є бельгійські вівчарки (малінуа), німецькі вівчарки, один ротвейлер, лабрадори.
– Ми обслуговуємо кущ, який ближче до Черкас. Зараз наш співробітник виїхав у Корсунь на якусь крадіжку. Так само їдемо до Звенигородки, Лисянки, Чорнобая, Чигирина, Кам’янки. А вже з Уманського відділку ближче до Христинівки, Маньківки. Колись давно, знаю, були кінологи при райвідділках ,але потім відбулося реформування. Можливо, буде кінолог при Звенигородському управлінні, тоді він буде ту територію закривати, – розповідає заступник начальника кінологічного центру, майор поліції Євгеній Коваленко, який працює в центрі п’ятий рік.
Коли людина заступає на службу на добу, то за час служби має і з собакою попрацювати, і на виїзди з’їздити.
Євгеній працює з службовою собакою ротвейлером Титан, який шукає наркотичні речовини. Поки спілкуємося, обходимо навколо вольєра. Титан гавкає на чужого, а от Дакота намагається вирватися, щоб погуляти з Андрієм, колегою-кінологом Євгенія Коваленка. Бо кожна собака тут має свого господаря, з яким разом працює. І чекає саме його. Щоб собака навчилася працювати, треба близько півроку. Окрім того, за характером бувають різні тварини, тож одна схоплює науку швидше, за три місяці, іншій треба більше часу. Водночас, кожна має свій тип психіки і придатна для різної роботи.
– Все ж тут крім загальних фізичних показників та знання законодавства людина має трішки любити тварин. Без цього ніяк. Крім того, після загального навчання наші фахівці їдуть до Житомира, де вони навчаються разом із собаками, – каже Євгеній Коваленко.
Нещодавно ротвейлер Титан їздив з паном Євгеном на роботу і виявив у домоволодінні і в гаражі різні наркотичні речовини. Пес знайшов і таблетки, і наркотичні речовини. Щоб знати, що шукати, пес тренується і привчається до спеціальних запахів, таких собі препаратів, які видають в київському центрі.
Лейтенант Андрій Давиденко випускає з вольєри Дакоту і вони починають тренування. Собака насамперед тренується до пошуку людей. Сам Андрій розповідає, що в ідеалі з твариною краще перебувати якомога більше часу.
– Базових навичок можна навчити тварину за три місяці, а далі напрацьовувати. Собаці потрібна і соціалізація, треба вчити її по сходах підніматися й спускатися. Ходити по різних поверхнях. Буває, що зникла людина, прийшли з твариною в дім понюхати особисті речі, а там може бути плитка чи лінолеум на підлозі і тварина вже може хвилюватися, не брати слід, якщо не готова до такої поверхні, – каже інспектор-кінолог з пошуку вибухових речовин і зброї Андрій Давиденко.
Андрій на службі майже 5 років. Коли випускався з навчального закладу, якраз проводився відбір в поліцію. Пройшов навчання в Житомирі. Саме там в Україні навчають кінологів. Їздив туди з іншою собакою. Після навчання отримав службову собаку – Дакоту, працює з нею 4 місяці. У відпустку Андрій намагається брати собаку до батьків у Чигирин. Бо якщо довго не підтримувати зв'язок з твариною, потім слід дечому заново вчити.
– Знайшли вже дитину, виїздили в Золотоношу на крадіжку, там також Дакота взяла слід.
До слова, є в кінологічному центрі собаки, що побували в АТО, зокрема, працювали на блок-постах, шукали вибухівку, зброю. Так само собаки залучаються на масових заходах. Так, перед сесією міської чи обласної ради собаки можуть обійти залу, понюхавши всі закутки. На Черкащині, на щастя, нічого в сесійних залах пси не виявляли.
Годують собак спеціалізованими, збалансованими сухими кормами. Раніше варили каші, але це стало і дорого, і забагато витрачається на це часу.
Фахівці кінологічного центру також дають поради черкащанам, кажуть, що більшій тварині, безперечно, потрібен простір, тож краще тримати в тісних квартирах собак значно менших порід, ніж вівчарки чи ротвейлери. Окрім того, завжди треба зважати, що собаку треба підбирати під людину. Адже як і люди з різними темпераментами, так і тварини. Звісно, на службі найкращі вівчарки, лабрадори, ротвейлери. Проте з твариною треба працювати, приділяти їй час, а не купувати просто для забавки. Тут слід бути відповідальним. Водночас навчена, доглянута і тренована собака завжди відповість взаємністю.
Працівники кінологічного центру розповідають, щороку серед фахівців кінологічної служби влаштовуються і змагання. Але через брак кадрів черкаському центру ніколи готувати собак для виставки, бо тут насамперед акцент на роботі та виконанню обов’язків.
Сьогодні кінологічний центр ГУНП в Черкаській області налічує 24 собаки, які несуть службу нарівні з людьми. Вони задіяні до оперативно-розшукової роботи, тобто шукають і зниклих людей, і наркотики, і вибухівку. Саме німецька вівчарка чорної масті на прізвисько Дакота на початку листопада знайшла за півтори години в багатотисячних Черкасах дитину. Ця новина розійшлася по ЗМІ і на «Прочерку» вона набрала величезну багатотисячну відвідуваність.
Ми вирішили поцікавитися, які ж школи та університети проходила Дакота і як взагалі собаки на Черкащині несуть службу нарівні з людьми.
Кінологічний центр Черкас розташований аж у кінці мікрорайону Луначарка. Там є гарна територія, вольєри, всього в центрі працює 8 фахівців. Це інспектори-кінологи, а загалом людей більше, зокрема, є ветеринар. Невеличка будівля опалюється дровами. Тут на території 17 собак, а інші 7 (всього в кінологічному центрі, нагадаю, їх 24) знаходяться в Умані, які працюють в тому кущі області. У кінологічному центрі є бельгійські вівчарки (малінуа), німецькі вівчарки, один ротвейлер, лабрадори.
– Ми обслуговуємо кущ, який ближче до Черкас. Зараз наш співробітник виїхав у Корсунь на якусь крадіжку. Так само їдемо до Звенигородки, Лисянки, Чорнобая, Чигирина, Кам’янки. А вже з Уманського відділку ближче до Христинівки, Маньківки. Колись давно, знаю, були кінологи при райвідділках ,але потім відбулося реформування. Можливо, буде кінолог при Звенигородському управлінні, тоді він буде ту територію закривати, – розповідає заступник начальника кінологічного центру, майор поліції Євгеній Коваленко, який працює в центрі п’ятий рік.
Коли людина заступає на службу на добу, то за час служби має і з собакою попрацювати, і на виїзди з’їздити.
Євгеній працює з службовою собакою ротвейлером Титан, який шукає наркотичні речовини. Поки спілкуємося, обходимо навколо вольєра. Титан гавкає на чужого, а от Дакота намагається вирватися, щоб погуляти з Андрієм, колегою-кінологом Євгенія Коваленка. Бо кожна собака тут має свого господаря, з яким разом працює. І чекає саме його. Щоб собака навчилася працювати, треба близько півроку. Окрім того, за характером бувають різні тварини, тож одна схоплює науку швидше, за три місяці, іншій треба більше часу. Водночас, кожна має свій тип психіки і придатна для різної роботи.
– Все ж тут крім загальних фізичних показників та знання законодавства людина має трішки любити тварин. Без цього ніяк. Крім того, після загального навчання наші фахівці їдуть до Житомира, де вони навчаються разом із собаками, – каже Євгеній Коваленко.
Нещодавно ротвейлер Титан їздив з паном Євгеном на роботу і виявив у домоволодінні і в гаражі різні наркотичні речовини. Пес знайшов і таблетки, і наркотичні речовини. Щоб знати, що шукати, пес тренується і привчається до спеціальних запахів, таких собі препаратів, які видають в київському центрі.
Лейтенант Андрій Давиденко випускає з вольєри Дакоту і вони починають тренування. Собака насамперед тренується до пошуку людей. Сам Андрій розповідає, що в ідеалі з твариною краще перебувати якомога більше часу.
– Базових навичок можна навчити тварину за три місяці, а далі напрацьовувати. Собаці потрібна і соціалізація, треба вчити її по сходах підніматися й спускатися. Ходити по різних поверхнях. Буває, що зникла людина, прийшли з твариною в дім понюхати особисті речі, а там може бути плитка чи лінолеум на підлозі і тварина вже може хвилюватися, не брати слід, якщо не готова до такої поверхні, – каже інспектор-кінолог з пошуку вибухових речовин і зброї Андрій Давиденко.
Андрій на службі майже 5 років. Коли випускався з навчального закладу, якраз проводився відбір в поліцію. Пройшовши навчання, отримав службову собаку – Дакоту, і поїхав вже з нею вчитися у Житомир. Саме там в Україні навчають кінологів. У відпустку Андрій намагається брати собаку до батьків у Чигирин. Бо якщо довго не підтримувати зв'язок з твариною, потім слід дечому заново вчити.
– Знайшли вже дитину, виїздили в Золотоношу на крадіжку, там також Дакота взяла слід.
До слова, є в кінологічному центрі собаки, що побували в АТО, зокрема, працювали на блок-постах, шукали вибухівку, зброю. Так само собаки залучаються на масових заходах. Так, перед сесією міської чи обласної ради собаки можуть обійти залу, понюхавши всі закутки. На Черкащині, на щастя, нічого в сесійних залах пси не виявляли.
Фахівці кінологічного центру також дають поради черкащанам, кажуть, що більшій тварині, безперечно, потрібен простір, тож краще тримати в тісних квартирах собак значно менших порід, ніж вівчарки чи ротвейлери. Окрім того, завжди треба зважати, що собаку треба підбирати під людину. Адже як і люди з різними темпераментами, так і тварини. Звісно, на службі найкращі вівчарки, лабрадори, ротвейлери. Проте з твариною треба працювати, приділяти їй час, а не купувати просто для забавки. Тут слід бути відповідальним. Водночас навчена, доглянута і тренована собака завжди відповість взаємністю.
Працівники кінологічного центру розповідають, щороку серед фахівців кінологічної служби влаштовуються і змагання. Але через брак кадрів черкаському центру ніколи готувати собак для виставки, бо тут насамперед акцент на роботі та виконанню обов’язків.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису