Вона, як і всі дівчатка, пробувала готувати в дитинстві. Пізніше, під час декретної відпустки зацікавилася виготовленням тортів, вичитуючи в Інтернеті необхідні поради, наслідуючи російських кондитерів. Нині ж торти черкащанки Анни Островської, фотографії яких виставлені на її персональному блозі, є прикладом для наслідування багатьом господаркам, а у любителів солодкого просто розбігаються очі.
Між іншим, власний блог пані Анна відкрила нещодавно. Та він вже має постійних відвідувачів. Можливо, на його створення дружину надихнув чоловік, який має власний Інтернет-магазин з продажу ламінату, і для якого реклама свого продукту через віртуальний простір не є новинкою.
– Переглядала закордонні сайти на кондитерську тематику і це мене захопило, – пригадує Анна Островська. – Стала все детальніше цікавитись секретами їх приготування. Тож коли в Черкасах ще не знали, що таке мастика, я вже пробувала з неї ліпити квіточки. Щоб ви розуміли, мастика – це така консистенція на основі желатину і цукрової пудри, що допомагає виробу тримати форму.
Нині її торти можуть бути вкритими не лише квітами. На них можуть зручно вмоститися сніговики, сидіти під грибочком їжачки або гноми. Та навіть більше! На тортах пані Анни можуть виростати цілі замки з драконами або… будівельні майданчики (якщо це тематичний торт на замовлення). І все це можна їсти!
– Кожен торт намагаюся робити як для себе, тому не можу туди додавати якісь шкідливі барвники. Через це доводиться купувати їх (як, до речі, і всі інструменти для приготування тортів) через закордонні сайти, – пояснює пані Анна. – І хоч з англійською я не дружу, проте через онлайн-перекладача намагаюся все-таки детально читати інструкцію перед покупкою. Бо можуть бути всілякі нюанси, наприклад, про те, що барвники нетоксичні, однак перед вживанням торта їх треба зняти з нього. Такі от «нешкідливі» барвники. Та що там казати… Я знаю, що дехто для зафарбування мастики використовує навіть фарбу для яєць.
Нині, зважаючи на наближення Нового року, на кухні у господині примостилися багато сніговиків. Усі вони чекають свого торта. До речі, фігурки Анна почала ліпити, коли її підвела одна кондитерська майстерня, де господиня замовила декілька фігурок. «Попросили приготувати торт, але в мене було обмаль часу, тому я замовила у кондитерській фігурки ведмедиків, однак те, що отримала, на ведмедиків, м’яко кажучи, було не зовсім схоже. Тож довелося ліпити самій», – зізнається майстриня. Анна бере одного зі сніговиків і залишає пензликом у нього на чорних вуглинах очей невеликі білі цяточки. Очі фігурки одразу оживають і стають веселішими. Такі своєрідні «родзинки» є в кожної фігурки, саме тому дехто з замовників ніяк не може доїсти торти Анни. Адже гарні фігурки зберігаються, немов сувеніри, у серванті.
– Якось я приносив на роботу торта з замком, у якому був дракон. Той дракон у нас простояв більше місяця, а потім хлопці не витримали і з’їли його, – розповів чоловік Анни Дмитро.
Інші замовники додумуються влаштувати біля тортів черкащанки справжні фотосесії.
– Моя подруга замовила своєму чоловіку торт на день народження, а оскільки її чоловік будівельник, то зверху на торті я зробила цілий будівельний майданчик, – розповідає пані Анна. – Потім мені знайома, яка на день народження чоловіка змушена була поїхати у відрядження, розповідала: «Приїжджаю я додому, а чоловік показує фото: ось він біля торта, ось він з дітьми біля торта, ось він з гостями біля торта і так далі».
На одним тортом черкащанка може працювати три вечори підряд. Готує торти лише ввечері, бо вдень вона працює – бухгалтером на комунальному підприємстві. Тож своє «солодке» захоплення розцінює як хобі. А воно, до речі, дало Анні вже багато нових знайомих.
– Отримую нову інформацію про приготування тортів, в основному, з Інтернету, спілкуюся на форумах, дивлюся відео-уроки. Маю вже на форумах багато знайомих дівчат, робимо спільно закупки, адже так виходить дешевше, – говорить Аня.
Має наша героїня вже і свою ученицю. Знайома мало не щовечора приходить вивідувати у господині тонкощі кондитерської справи.
Завдяки Аниному захопленню мають можливість поласувати солодким її колеги по роботі. Вона пригадує, як принесла якось на роботу будиночки з печива. Керівник подумав, що вони іграшкові. Пізніше зайшовши в кабінет і побачивши, що працівниці вже трохи над’їли будиночки, вирішив, що їх хтось поламав. А лише потім здогадався, що будиночки їстівні.
Цікаво, що самій майстрині, як вона нам зізналася, у кожному торті щось не подобається. Мабуть, такі високі вимоги до себе і призводять до того, що Анна щоразу дивує своїх замовників. Між іншим, нещодавно вона зробила торт у вигляді барабану. І звичайно ж, на ньому зверху лежать дві барабанні палички.
А тепер найприємніший спогад для «Прочерку». Анна Островська порадувала і одночасно вразила нас, зробивши торт з логотипом нашого сайту. Для цього вони з чоловіком навіть їздили дивитися на стеллу з написом «Черкаси», що при в’їзді у місто. А до фігурок журналістів і фотографа доклав руку чоловік господині Дмитро. Щоб акуратно їх вирізати, йому довелося взяти у руки скальпель.
– До речі, віднедавна мені стали телефонувати замовники, що побачили мої торти на блозі. Людям подобаються фотографії, вони хочуть такі ж торти, але їх не влаштовує ціна. Ніхто не хоче розуміти, що в ціну я вкладаю фактично лише вартість тих продуктів, які доводиться купувати. А різні горішки або нешкідливі барвники з Англії коштують недешево, – каже майстриня.
Нині ж на найсвіжіших фотографіях пані Анни у блозі – в основному торти на зимову тематику. Черкащанка каже, що все-таки саме на Новий рік припадає найбільше замовлень. Ще б пак! Адже так приємно здивувати близьких великим тортом зі сніжинками або компанією веселих сніговиків!
реклама
Коментарі
Насичений коментар!
Стрічка RSS коментарів цього запису