"Фрезеніус", день третій: влада не може домовитись, хворі залишаються на площі

Сьогодні вже третій день поспіль під стінами Черкаської облдержадміністрації знаходяться хворі на ниркову недостатність, щоб обласна влада передбачила видатки на оплату послуг лікування методом гемодіалізу в ТОВ «Фрезеніус Медикал КЕР Україна».

27-річний Сергій Дахненко розповів «Прочерку», що зіштовхнувся з проблемою ниркової недостатності, коли йому було 22 роки.

– В обласній лікарні я жив півтора роки. Люди там помирали кожного тижня. Усіх моїх друзів, з якими я лежав у палаті, вже немає. Я бачив, як вони помирали. Це моторошно. Коли їм ставало погано, їх до мене в палату кидали і вони так доходили, – згадує хлопець.

Коли Сергія перевели до центру «Фрезеніус», зізнається, що не хотів туди йти, йому було страшно.

– А як перейшов, то мені просто розвиднілось, – порівнює він. – В обласній лікарні в мене гемоглобін був 55, а тепер – 120. Тоді я ледве доходив до ліжка, а тепер живу повноцінним життям, працюю.

Не задоволена умовами в Черкаській обласній лікарні і жителька Корсунь-Шевченківського Анастасія Радченко. Там на обліку вона перебувала із 15 років, лікуючи нирки. Гемодіаліз дівчині призначили 27 травня 2005 року. Згадує, що весь час її обличчя було жовтого кольору, із рота пахло аміаком і її маршрутом було ліжко та гемодіаліз.

– Коли перейшла до «Фрезеніуса», у мене з’явилися інтереси. Я ходжу в басейн, займаюсь в тренажерному залі, почала в’язати, вишивати. Як волонтер, проводжу заняття з інвалідами. У «Фрезеніусі» у мене є перспектива народити дитину. Мені 26 років. Я жива людина, хочу сім’ю, мої батьки хочуть внуків, – говорить Анастасія.

Дівчина пригадує, що в обласній лікарні санітарка так колотила їм розчин, що блювота була у всього діалізного залу.

– Ще й говорили нам: «Що ви, падлюки, пообжиралися?!». Але ж ми всі з різних районів, як ми могли усі «понажиратися», – обурюється пацієнтка. – Після кожної процедури у нас була блювота. Там мене називали «звізданутою на всю голову», а тут (у «Фрезеніусі» – Ред.) я, вибачте, Анастасія Анатоліївна, – говорить вона.

– Так, називають на ім’я та по батькові кожного, – підтверджує слова Анастасії Любов Пелих. – А в обласній ще спробуй персонал докликатися! Бувало таке, що у нас голки вилітали, кров била фонтаном, а медсестер ніде не було. Дівчата кричали, гукали їх.

– Улюблена фраза в них була: «Вийди з образу!». Мене привозять ніяку: тиск 200, гемоглобін 50, а мені кажуть, що «Я в образі», – продовжує Анастасія Радченко.

– Ще й білизну не міняли, вона вся чорна була. Навіть коли помирала людина, на ту ж білизну клали нового пацієнта, – говорить Валентина Привалова.

– У нас половина гепатитом заражені. Це в обласній лікарні нас заразили, – наводить далі негативні приклади лікування Анастасія Радченко. – І нам ніхто про це не казав. І хто за це відповість? А як нам не заразитися, якщо там в лікарні апарати не миють. У «Фрезеніусі» після гемодіалізу без очистки гарячою водою наступний пацієнт не лягає, а в обласній – відразу, – обурюється Анастасія.

Дівчина виходила на захист центру, у якому проходить лікування, і вчора на мосту через Дніпро.

– Мене вразила наша міліція! По нас їхали машини і хоч би хто записав номер. А у нас у кожного на руці вшита фістула для більшої ефективності забору крові. Це наше друге серце. Це найцінніше, те, що ми бережемо. Вона у мене весь час дзижчить. Ось спробуйте, – простягає руку дівчина. – Якщо ми її придавимо, вона затрамбується, а міліціонери нас із ніг збивали, руки вивертали.

Серед переваг медичного центру Анастасія Радченко називає те, що усіх пацієнтів, які проходять процедуру в четверту зміну, везуть додому на таксі. За її словами, керівництво вже давно підрахувало, що так значно дешевше, ніж оплачувати витрати на бензин та зарплату водієві. Крім того, їй подобається те, що усі лікарські препарати, які їй вводять, чітко зазначаються в картці, де вона обов’язково ставить свій підпис.

Ще одна учасниця Галина Матвеєва учора й сьогодні була делегатом від пацієнтів у перемовинах з обласною владою.

– Голова Черкаської обласної ради Валерій Черняк нам сказав, що представники «Фрезеніуса» відмовляється зустрічатися з владою і не хочуть йти їм назустріч, – розповідає Галина Дмитрівна.

– Парадокс, – дивується житель Чернігова Микола Лавріненко, який із ще трьома товаришами приїхав сьогодні до Черкас, аби підтримати людей із таким самим діагнозом.

– Це виходить, що інвестор прийшов до Черкас, вклав 16 мільйонів гривень, а потім сказав, що не хоче домовлятися? – закінчує свою думку пані Матвеєва.

Сьогодні жінка знову брала участь в перемовинах, які продовжаться о 14.30. За її словами, єдине, що ускладнює процес, це ціна гемодіалізної процедури.

– І у нас, і у вас ніхто з чиновників не поцікавився, як працюють іноземні інвестиції, вкладені в гемодіалізний центр, чи правильно вони (представники влади – Ред.) зробили, що дозволили втілити цей інвестиційний проект, – розповідає пацієнт такої ж клініки в Чернігові Сергій Дмитрієнко. – Влада хоче зробити медичну реформу, то ось же вона, реальна, але її душать. І намагаються відновити те, чого не існує. А нас направляють лікуватися на апарати, які були останнім словом техніки в 90-х роках.

Далі до слів гостя з Чернігова знову приєднується Галина Матвеєва:

– У Черкаській обласній лікарні повісили телевізор, щоб пацієнтам, які 4 години знаходяться на процедурі, не так тягнувся час. Але ми ж туди не в кіно ходимо! Нам потрібна професійна медична допомога, а її там немає.

Заслухавши ставлення мітингувальників до обслуговування в Черкаській обласній лікарні, «Прочерк» звернувся до головного лікаря медичного закладу Олександра Дудника, на що він відповів, що про рівень обслуговування варто запитувати у пацієнтів, які зараз лікуються в обласній лікарні.

– Єдине, що можу сказати, – сказав Олександр Миколайович, – у 2011 році на прохання «Фрезеніуса» в нашій лікарні проходила обласна комісія Міністерства охорони здоров’я, де серед експертів був головний фахівець у галузі нефрології професор Колісник. За їхнім висновком, обслуговування в лікарні відповідає всім стандартам.

Прокоментував ситуацію, що склалася навколо приватного медичного центру, екс-голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь.  Він вважає, що не було жодної необхідності позбавляти «Фрезеніус» фінансування і провокувати протести пацієнтів, які, налякані перспективою переведення на лікування у державні лікарні, вийшли перекривати черкаські вулиці.

– Так вийшло, що, будучи головою Черкаської обласної ради, я двічі перерізав стрічку на відкритті цього центру. Спочатку з губернатором Олександром Черевком при справжньому відкритті, а потім з губернатором Сергієм Тулубом при організованому відкритті для піару. То в мене запитання: «Якщо нинішній владі цей центр не по кишені, то навіщо вона його помпезно відкривала, коли він вже кілька місяців працював?» Бо це справді потрібний об’єкт, чи не так? Бо він справді надає якісні послуги, які дозволяють фактично приреченим хворим на ниркову недостатність повноцінно жити. І якщо ці послуги навіть і дорожчі, то держава, обласна влада має передусім дбати про інтереси громадян, бо від того, як надається послуга гемодіалізу, у буквальному розумінні цього слова, залежить їхнє життя. Та, зрештою, не про такі вже непідйомні суми в цьому випадку йдеться. На вертолітні майданчики більше викидається.

Правда, у цьому випадку, за словами пана Греся, там дбають про інтереси можновладців, а не простої громади, тому ті витрати для нинішньої владної команди є пріорітетнішими.