Боротьба проти будівництва на Черкащині «нових курників» стала одним із потужних напрямків діяльності черкаських політиків і громадських діячів. Виступи із критикою «курячих інвестицій» звучать із вуст депутатів обласної ради, з’являються гучні заяви активістів на сторінках ЗМІ Щоб зрозуміти мотивацію ПАТ «Миронівський хлібопродукт» розмістити нові потужності саме на черкаських землях, ми звернулися по коментарі до Віктора ГРИНЮКА, директора дочірнього підприємства цієї компанії, підприємства «Перемога Нова» (с. Будище Черкаського району).
Віктор Степанович відразу погодився на зустріч, і навіть запропонував кореспондентові «Прочерку» екскурсію по виробничих майданчиках свого підприємства.
– Пане директоре, як відомо, ваша фабрика багато років працює у Будищі. Потім ви хотіли побудувати нові потужності між Мошнами і Яснозір’ям. Тепер от поглядаєте на Чигиринщину і Кам’янщину...
– По-перше, на Кам’янщину ми не «поглядаємо». Я розповім, звідки взялася ця інформація. Представники Кам’янського району (депутати, голови сільрад) дізнавшись, що ми шукаємо місце для своїх нових виробничих майданчиків, попросилися побувати у нас у гостях. Ми, як завжди, не відмовили. Вони приїхали, подивилися і... підняли у себе там цілу кампанію. Вже проводять сесії сільрад, наскільки мені відомо, голосують «за» чи «проти». Але з нашого боку не було ніяких ні ініціатив, ні офіційних звернень. У нас все цілком зрозуміло і відкрито – якщо плануємо будуватися, то робимо офіційне звернення, а усе інше - плітки.
– Якщо ви такі прозорі, то скажіть чітко, на які саме райони ви «поглядаєте».
– На сьогодні варіантом є розміщення додаткових потужностей є територія Рацівської сільської ради Чигиринського району. Розглядається також можливість будівництва під Городищем.
Плани на Чигиринщину
– Судячи із виступу представниці Рацівської громади на нещодавній сесії облради, на Чигиринщині вас раді бачити.
– Місцеві жителі, депутати районної ради були в нас, бачили виробництво, технологію. Дивилися. Нюхали, наскільки наше виробництво «смердить».
–Про запахи від птахофабрик розповідають легенди…
Замість відповіді Віктор Гринюк запросив нас, не відкладаючи, прямо зараз поїхати «на майданчик» і понюхати. Дорога зайняла хвилин зо десять. Перед в’їздом на територію – шлагбаум, охорона. Ще сто метрів – і ми перед входом до приміщень, де сидить птиця. В межах десяти метрів будівлі – ще відчувається легкий «курячий» запах, ще за п’ять метрів він повністю зникає. Про наявність птиці свідчать тільки крики півнів, які чути з «курників».
У пташнику
Ми з Віктором Гринюком заходимо на територію санпропускника. Перед входом у виїмці в підлозі налито дезінфікаційний розчин, по якому кожен мусить пройти, щоб потрапити хоча б у так звану «брудну» зону санпропуcкника.
– Сильно вам тут смердить? – питаємо ми у працівниці, яка назвалася ветеринарним санітаром Ніною Панчохою.
– Ні! – категорично відповідає жінка. – Я живу біля третьої бригади, метрах у 500. Мешкаю тут уже 17 років, і мені нічого не смердить. Коли тут були бройлери, запах був, це правда. Зараз, коли бройлерів прибрали і посадили тут батьківське поголів’я, запах зник зовсім.
– А на Чигиринщині будуть бройлери чи батьківське поголів’я? – запитали ми у Віктора Гринюка.
Як пояснив нам Віктор Степанович, до грудня 2014 року фабрика «Перемога Нова» виробляла м’ясо бройлера. Цикл такого виробництва – 45 днів, і коли відбувалася зміна поголів’я, з пташників вичищали послід. У цей період запах поширювався округою. Оскільки цикл був безперервним, пташник за пташником, то запах можна було почути досить часто.
Тепер «Перемогу Нову» переведено на виробництво інкубаційного яйця. Із Німеччини привозять зовсім маленьких курчаток, яких у Будищі вирощують до дорослого стану, а потім садять нестися. Майже рік вони несуться, після чого птицю забивають і замінюють новою.
– У результаті поголів’я скоротилося втричі, заміна його відбувається дуже рідко. Та й посліду стало дуже мало – ми його навіть не маємо можливості постачати фермерам, ледве вистачає роздати на добриво працівникам фабрики, – зазначив Віктор Гринюк.
– А взагалі, як тут працюється? – запитали ми у ветсанітара Ніни Панчохи.
– Ну дивіться: пристойна зарплата, соціальний пакет, щомісяця – про 60 штук безкоштовних яєць і по 3 курки (це як компенсація того, що закон забороняє працівникам птахофабрик тримати вдома птицю). Крім того, можна купляти курятину по 15 гривень за кілограм у соціальному магазині. Тож, кажу, не скаржимося, – відказує Ніна Іванівна.
– А з 1 березня в середньому на 15% піднімаємо зарплату по підприємству, – додав директор.
– Скільки у вас отримують люди?
– Звичайна пташниця отримує 5 тисяч гривень.
Мипопросили Віктора Степановича дозволу відвідати інший майданчик.
На цьому іншому майданчику запах був відсутній повністю, навіть біля самого пташника. Неподалік майданчика розкинувся величезний став, у якому, незважаючи на зимові холоди, плескалася риба.
– Ловиться на голий гачок, – каже Віктор Гринюк. – Якби від нашого виробництва була така екологічна шкода, що було із рибою в цьому ставку? А ви почитайте, що про нас пише дехто з ваших колег: сморід, мільйони кубів пилу, зіпсована вода. Дивіться, робіть висновки.
– Вікторе Степановичу, висловлюються побоювання, що, в разі побудови пташників на Чигиринщині транспортування продукції і шкідливих відходів виробництва здійснюватиметься через Холодний Яр, тому що до таким чином дорога до залізничної станції Кам’янка – найкоротша...
– Ми взагалі не користуємося залізничним транспортом, тільки автомобільним вагою у 5 тонн. Наша продукція – це курячі яйця, які вимагають бережного перевезення. Це – по перше. А по-друге, ніяких «шкідливих відходів» у нас немає. По-третє, треба згадати самих курчат, яких ми привозимо з Німеччини, і корми на їх годівлю. Машина з курчатами важить 5 тонн (тоді як нашими дорогами постійно курсують 40-тонники), корми – 20 тонн. Комбікормовий завод у Миронівці. Звідти корми веземо по трасі в Будище, а якщо будуть потужності на Чигиринщині – везтимемо далі туди. Холодний Яр – не по дорозі. Усі ці шляхи у відстані не менш 30-40 км від урочища, тому ніякої шкоди завдати пам’яткам не зможуть.
реклама
Коментарі
https://youtu.be/OIq1v2YCPFE
https://youtu.be/QcSoMfK-QHg
https://youtu.be/3QZNJT7pWHs
https://youtu.be/5B4JLAg_usk
Притворяться можно сколько угодно... быть собой все-равно придется...
А Ви шо супершановний Вадя?Менi розповiв мiй кореш по 101 розвiдшколi месьє Наливайка.
А так вообще то Запад устает тогда, когда ему выгодно. Им был выгоден
провал экономики Украины-они заставили сделать
курс плавающим. Им невыгодно чтобы Украина была
сильным, обеспеченным государством потому что
обеспеченные не хотят воевать. Поэтому будут
держать "на кукане" кредитов МВФ. и т. д. За всю
мировую историю самое большое количество
предательств было в Европе. Отбросьте иллюзии.
Украине впарили никчемную справку об
Евроассоциации, а Украина взяла на себя
обязательства любой ценой быть вечным врагом
России. Стороны в расчёте.
Чув чи ні, а бачу гарно. Всі ці Миронівські КУРНИКИ - це просто халям-балям проти шури-мури з нашими СТАВКАМИ, МЛИНКАМИ ТА ВИШНЕВИМИ САДКАМИ. У геніальному мозгу великого комбінатора, Сергія Івановича, зародився план швидкого збагачення, і він - ЗРОБИВ ЦЕ. Наш процес до збагачення - це як звичка палити, як затягли то затягли. Натомість, розрекламований план ПОБУДОВИ КУРНИКІВ дуже схожий на процес з дохлою рибою - або продав, або закопав.
Назовите, пожалуйста, источник Вашей дезинформации
Владлен, прав на все 100%! Восьмой заповедью Господь Бог запрещает кражу, то есть присвоение каким то бы ни было образом того, что принадлежит другому. Так вот, один чигиринский "мусор", кидала - эту заповедь нарушил и "всплыл" со своими ставками в Рацевских КУРНИКАХ.
Стрічка RSS коментарів цього запису