реклама
5TV
реклама
Автоклуб

Нещодавно з черкащанкою Інессою Савчук сталася трагедія: коли вона поверталася з прогулянки з 3-місячною дитиною, її мало не вбив важкий дерев’яний пандус, що був встановлений у під’їзді багатоповерхівки. Тепер жінка має тріщини у двох ребрах, а в майбутньому, після закінчення періоду годування грудьми, її очікує серйозна діагностика у столиці.

Фото Ігоря Єфімова

Інесса показує рентгенівські знімки. Переповідаючи свою історію, починає хвилюватися. Це ще добре, що все закінчилося так, а не гірше.

– Після того, що сталося працівники ЖЕКу швиденько зняли пандус. При цьому, що це ж новобудова і тут просто має бути пандус. Крім того, пандус – це не ліфт. Якщо в старому п’ятиповерховому будинку немає ліфта, то його встановлювати досить проблематично. Але ж пандус може бути мобільним і легким. У свою чергу ЖЕК поставив пандус, який важив декілька десятків кілограм, був зроблений з дерева. Ми зверталися до ЖЕКу, щоб замінив пандус, який тримався на якомусь крючку в стіні. Діти пробігали поряд і весь час наражалися на небезпеку. Того дня я погуляла з дитиною, повернулася, вивезла по пандусу коляску нагору, а тоді повернулася скласти його. Проте не втримала і він просто привалив мене, придавивши мені грудну клітину. Нікого не було, якби дитина не кричала, я б так і лежала, – пригадує постраждала Інесса Савчук.

Жінку відвезли в лікарню, де медики визнали, що ситуація могла мати і гірші наслідки. Проте і зараз Інесса не в найкращому стані. У неї численні травми і забої, тріщини у двох ребрах. А після завершення годування дитини лікарі радять їхати в Київ на більш серйозну діагностику.

- Рентген не все показує. А тут десь бачать нехороші зміни, тож радять їхати на МРТ. Зокрема, радять перевіряти легені, нирки, – каже Інесса Савчук.

За збігом обставин до під’їзду саме підходить дружина міського голови Черкас Анатолія Бондаренка Валерія. Перша леді міста росить двох доньок і чекає на третю дитину, тож найближчим часом вона, як і молода мама Інесса, буде змушена тягати сходами дитячу коляску. Та дружина мера ставиться до цього спокійно. Каже, що трагічна доля сусідки оминула її, бо не користувалася важким пандусом.

– Я просто навчилася з’їжджати коляскою без пандуса. Одним колесом, потім іншим. На один бік, потім на другий. Я тобі покажу, – пропонує майстер-клас Валерія Бондаренко.

– Але ж дитина може випасти, – хвилюється Інесса Савчук.

– Нічого подібного. У мене ж двоє якось виросли… – заспокоює Валерія.

– Бачте, люди пристосовуються, як, в цілому, усі в нашій країні. Але ж хто був за кордоном, бачить тамтешні умови проживання, розуміє, що пристосовуватись до будь-яких негараздів – не вихід. Їх треба долати, – вважає Інесса.

– Щось вимагати немає сенсу. Ми, мешканці будинку, що могли, зробили. І ЖЕК десь чотири роки тому поставив цей важкий пандус. Проте він виявився непрактичним, – підсумовує Валерія.

IMG_2420

Ця невелика розмова, свідком якої ми стали, яскраво демонструє свідомість наших громадян. Навіть дружина міського голови змирилася з реаліями і не бореться за створення належних умов для мало мобільних груп населення, до яких зараз належить вона сама. Що вже казати за «простих смертних»? При тому, що у цьому під’їздів не лише дві родини мають маленьких дітей…

Поряд з тим, Інесса Савчук хоче, аби її історія стала застереженням для інших, а для молодих мам і людей з обмеженими фізичними можливостями створили хоча б мінімальні зручності.

У ПП «РЕУ «РАЙАГРОБУД», яке обслуговує згаданий будинок, повідомляють, що дійсно встановлювали пандус, та своєї провини у тій шкоді, яку він заподіяв, не вбачають.

– Ми зберемо підписи мешканців і на цій підставі звернемося в організацію, яка проектувала будинок, щоб вони переглянули можливість встановлення стаціонарного пандусу,  – сказала керівник підприємства Наталія Білоніг.

Водночас, чоловік Інесси Максим вже знайшов в інтернеті приклади компактних пандусів, вагою близько 3 кілограмів, які можна легко складати та розкладати. Чому представники РЕУ обрали для встановлення саме важкий і громіздкий пандус, він не розуміє.

Юрист Людмила Бордунос каже, що у подібній ситуації відповідальність мають нести ті хто допустив порушення містобудівного законодавства. Законом визначені величезні розміри штрафів від десятків до сотень тисяч гривень. Інесса з чоловіком зараз вагаються, чи подавати до суду, адже сім’я і так перенесла стрес, тож вони не впевнені, чи хочуть переживати судову тяганину.

Маломобільні групи населення - це не лише інваліди. Це значно ширше коло осіб

На сьогоднішній день широкий спектр проблем людей з інвалідністю в Україні свідчить про необхідність посиленої і комплексної уваги до них з боку держави й суспільства. Сучасне життя формує відповідні вимоги до правового та соціального захисту цієї категорії населення. Інфографіка – дані з сайту «Судова влада в Україні» за 14 квітня 2017

 

Приклад з черкащанкою вкотре вихлюпнув на поверхню і загострив задавнену проблему міста, яке не зовсім пристосоване для маломобільних груп населення, до яких зараховують не лише інвалідів, а й особи з тимчасовими порушеннями здоров’я, вагітніжінки, особи старшого (похилого віку), особи з дитячими колясками, тощо (ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»)

До слова, Інесса не раз була за кордоном і пригадує тамтешнє ставлення до мало мобільних груп населення. Вона каже, що і в Європі, і в Америці не можна й уявити, щоб мешканці будинку зіткнулися з такою проблемою. Це ж підтверджує і АТОвець Вадим Мазніченко, який у російсько-українській війні (він воював у 14-му батальйоні ЗСУ, колишньому батальйоні територіальної оборони «Черкаси») 29 вересня 2014 року отримав поранення від вибуху мінометної міни. Йому відтяло ліву руку і праву ногу. Понівечену праву руку лікарям удалося врятувати. Реабілітацію Вадим проходив у США, де йому зробили сучасні (в тому числі – і спортивні) протези. Вадим Мазніченко пригадує, як пристосований до маломобільних груп населення, у тому числі й інвалідів, американський світ. Вадим розповідає про програми протезування, про комп’ютерні клавіатури, які швидко можна адаптувати до людей з ампутаціями, про адаптований до ветеранів війн спорт, про місцеві магазини, де людина з обмеженими можливостями не почуває себе незручно, як у нас.

– У нас немає нормальних пандусів для інвалідів у магазинах, а ті що є.., по них же страшно їхати! У нас проблема з тим, щоби купити інваліду просту коляску, не кажучи про спеціальний велосипед! – емоційно говорив боєць.

«Щоразу переживаю, чи повернуся додому з вулиці живою», – візочниця

З черкащанкою Світланою Поліщук ми знайомимося випадково біля поліклініки №5.

5789

У жінки розсіяний склероз, через що вона вже 8 років пересувається на візку. Однак після відвідин поліклініки її спіткала біда: від одного з коліс візка відлетіла шпонка, а заразом мало не відлетіло і колесо. Добре, що поряд опинилося декілька чоловіків-перехожих, які спробували прилаштувати колесо, але тепер потрібно шукати майстра, бо їздити без ремонту візка небезпечно.

Ми зв’язуєшся з відділом соцзахисту Черкаської міської ради і там обіцяють за півгодини прислати інва-таксі, передбачене саме для пільгових категорій громадян. Однак замовлень багато, тож жінку просять зачекати півгодини.

Світлана Поліщук, попри певну фізичну обмеженість, намагається вести повноцінне життя і організовує екскурсії Дме пронизливий вітер, але Світлана Іванівна не ховається в поліклініку, а підкочує ближче до дороги візок, щоб її помітили: вона живе у цьому ж районі міста, але навіть невелику відстань до будинку не подолає через поламаний візок.

– Це не перший випадок, коли в мене на черкаських дорогах ламається візок. Подібні проблеми мають і мої друзі зі спілки інвалідів «Доброта 21 століття», яку я очолюю. Тепер через знайомих доведеться шукати майстра, щоб виготовив копію загубленої деталі, що відлетіло від колеса, – каже Світлана Поліщук.

Взагалі, про перепони, які її підстерігають на кожному кроці, Світлана Поліщук може розповідати багато.

– Ці бордюри, які повсюди піднімають, роблячи зараз ремонт доріг – просто нездоланна перешкода для нас. Як і старі бордюри, як і ями на тротуарах. І все це по газонній траві не об’їдеш, бо там коріння дерев, горбики, і можна просто перекинутися з візком. Ось лише уявіть: мені потрібно переїхати пішохідний перехід в своєму районі до зупинки Генерала Путейка, а вже тут від автобусної зупинки перейти дорогу, щоб добратися до лікарні. Щоб все це зробити на візку, треба бути каскадером. Бо фактично ніде бордюри для віз очників непристосовані. А ще ж треба дивитися на потік машин. Я постійно хвилююся, чи повернуся додому живою, – каже черкащанка. – Я була якось у Саках, то там просто на пішохідних переходах встановлені лежачі поліцейські і це як зупиняє водіїв, так і допомагає віз очникам з’їхати на дорогу. Чому б не використати такий досвід у нас?

Поряд з непродуманими бордюрами-перепонами є й ряд інших клопот. Так, за словами жінки, у ряді аптек, які встановили кнопки виклику для мало мобільних груп населення, ці кнопки не працюють.

– Що вже казати за бажання поїхати кудись далеко чи побувати на концерті та іншому масовому заході. Так, щодо подорожей (наприклад, поїздок у санаторій), то тут перепона в розкладі руху поїзда у столицю і практично непридатних пандусах на нашому вокзалі. Поїзд відправляється з Черкас у Київ о 6-й, а прибуває до Черкас пізно увечері. Ні зранку, ні ввечері на вокзалі часто немає великої кількості людей, які б могли мені допомогти, а проїхати самій на другу платформу практично нереально. Дівчата в довідковій службі чи касири досить слабкі, щоб допомогти. Якось я приїхала на вокзал звечора, щоб до ранку почекати потяг, то мені повідомили, що кімната для інвалідів є, але вона платна. довелося з бомбами пересидіти ніч в залі очікування. Що ж до масових заходів, то часто на них не можуть потрапити віз очники, бо немає пристосованого місця для них, а поперед віз очників стають здорові люди і все заступають. Разом з тим, нам потрібно було б просто певна огороджена яскравою стрічкою територія, адже ми також хочемо повноцінно жити, – каже Світлана Поліщук.

Жінка зауважує, що могла б розказати безліч випадків з життя, коли будь-який, здавалося б, звичайний похід для віз очника є неймовірно тяжким в черкаських реаліях.

Багато пандусів чи кнопок виклику встановлюються «для галочки», - фахівець

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, яке було створене наприкінці листопада минулого року, встигло здійснити торік 17 перевірок, а цьогоріч вже 48. Про це «Прочерку» повідомили в управлінні. Перевірки були плановими і позаплановими. На усіх планових перевірках були виявлені порушення.

– Перевіряємо і те, що в стадії будівництва, і те, що здається в експлуатацію. Особливо серйозно зараз звертаємо увагу на облаштування будівель згідно норм ДБН щодо доступності споруд для маломобільних груп населення. За час нашої роботи саме таких порушень по спорудах не виявлено, – розповідають інспектори.

Сам начальник управління Валентин Дяченко пояснює, що з початку створення управління місцевий орган самоврядування надає дозволи на здійснення містобудівної діяльності, контролює хід робіт та карає порушників.

– Але ж врахуйте, що нині будинки будуються згідно з деклараціями. Це немов метод довіри, коли ми дивимося документи, чи забезпечена повнота даних, а тоді реєструємо. Достовірність ми не зобов’язані перевіряти, бо так виписане законодавство. Але звісно, маємо таке право. Тож поступово будівлі перевіряються. І якщо виявляємо порушення, то даємо на їх усунення три місяці, після чого декларації скасовуються. Однак маємо проблему – в нас мало людей. Тож поки проведемо планові перевірки, мало можливостей ще й на позапланові, та ще й на останні треба чітко виписувати підстави, згідно яких ми робимо таку перевірку, – пояснює Дяченко.

За його словами, порушення в будівництві тягнуть за собою судові справи, через що штрафів за період роботи управління порушниками сплачено значно менше, ніж виписано. Це пов’язано з довгими судовими процесами, коли порушник не хоче визнавати вину.

Що ж до закладів комунальної та державної власності міста, то в мерії стверджують, що усі такі заклади облаштовані належним чином. Зокрема, як стверджують в департаменті архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міськради, стовідсотково доступні та обладнані пандусами всі органи місцевого самоврядування (5), заклади охорони здоров’я (15), заклади соціального захисту населення (4), органи пенсійного фонду (2), проте не повністю доступні заклади освіти (з 90 одиниць установ повністю доступні лише 15, що складає 17%), заклади культури (з 24 одиниць установ повністю доступні лише 5, що складає 21%), заклади фізкультури та спорту (з 10 одиниць установ повністю доступні лише 3, що складає 30%).

Представниця управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради наочно хоче показати журналісту доступність влади для всіх категорій населення, тож виходить на вулицю і показує пандус при вході в міськраду. Потім повертається всередину і показує схил поряд зі сходами, щоб візочник-відвідувач міг проїхати до ліфта. Також показує туалет, обладнаний належним чином.

Але за інформацією представників комітету доступності, який створений і діє в Черкасах, багато пандусів, кнопок виклику тощо облаштовані неналежним чином.

– Торік рішенням виконкому був затверджений новий склад комітету і наприкінці року відбулося перше засідання в новому складі. Ми витребували звітування керівників департаментів за програмою «Простір без бар’єрів», згідно якої мають встановлюватися пандуси, звукові світлофори для незрячих тощо. Звісно, чиновники звітували гарно, але ж і ми перевіряли всі об’єкти, – розповідає заступник голови комітету, представник Національної Асамблеї інвалідів України, голова Черкаської обласної громадської організації стомованих хворих «Життя без бар’єрів» Леся Валяєва. – Так, була інформація, що Третя міська лікарня доступна для громадян з обмеженими можливостями, але там туалет поставили на високому бетонному подіумі, що нівелює доступність. В одному з управлінь соцзахисту теж є проблеми, бо хоч установа і має пандус, проте територія навколо має високу сходинку, яку важко подолати візочникам, а туалет чомусь був закритий. Неприємна була ситуація, коли в Першій міській поліклініці робився ремонт і на початку ремонту просила зробити одне реєстраційне вікно пониженим, щоб це було зручно для візочників. Також не можна, щоб двері були тугими, бо не всі можуть їх відкрити. На жаль, пропозиції не були враховані.

Валяєва зауважує, схоже, що багато пандусів чи кнопок виклику встановлюються «для галочки» і ніхто насправді не думає про мало мобільні групи населення. Зокрема, кнопки виклику якщо є, то вони не працюють або розміщені на висоті людини в повний зріст, як наприклад у стоматологічній поліклініці по бул. Шевченка, 325.

Валяєва пригадує випадок, коли перше засідання комітету в новому складі проходило на першому поверсі в непристосованій кімнаті, бо один з членів комітету - Віталій Середенко - не зміг на візку виїхати на другий поверх. Ситуація була парадоксальна - ліфт у міськраді чомусь не зупинявся на другому поверсі, де мало б відбутися засідання комітету. Однак у владі зреагували належним чином: вже друге засідання комітету проходило на другому поверсі, куди Віталій таки зміг піднятися ліфтом, який тепер зупиняється на всіх поверхах у будівлі міськради.

Комітетом було розроблено і надано у відповідні департаменти ряд рекомендацій. Зокрема, фахівці звернули увагу на зупинки громадського транспорту, навколо яких не облаштовано пониження, а бордюрний камінь взагалі створює лише перешкоду. Є претензії і до звукових світлофорів, які або не працюють, або встановлені неправильно. Схожа ситуація і по маркуванню жовтою фарбою східців будівель громадського значення, що теж нанесено не завжди правильно.

Комітет просить владу передбачити в бюджеті кошти на 2017 рік на проведення комплексних заходів щодо покращення доступності дорожньо-транспортної інфраструктури міста для маломобільних груп населення.

– Хоча, кошти – це не завжди першочергове. Інколи досить волі керівництва, а виконавцям просто треба «увімкнути мізки». Адже завжди у місцях перехресть абощо можна понизити бордюр до рівня асфальту, а кнопку виклику, яка і так буде встановлюватися, просто опустити на рівень нижче, – зауважує Леся Валяєва.

Невелике «покращення» тротуарів від міської влади Черкас створило ще більші перешкоди для мам з колясками і візочників

 

Добра воля керівництва і справді грає неабияку роль у питання встановлення різного роду елементів доступності. Так, черкащани пам’ятають минулорічний випадок з встановленням екстремального пандуса до приймальні прокуратури Черкаської області: він був крутий, без поручнів, зі слизькою плиткою. Тоді громадська активістка КМГО «Молода Черкащина» Тетяна Кавальчук звернулася письмово до прокурора області Сергія Овчаренка, акцентувавши увагу на тому, що пандус не відповідає Державним будівельним нормам України. Згодом у прокуратурі в справах побувала і Леся Валяєва, яка ненароком поцікавилася реакцією керівництва прокуратури на звернення. Така увага громадськості до проблеми вплинула на ситуацію і пандус зовсім переробили, врахувавши і кут нахилу, визначений законодавством, і поручні, і висоту, на якій має розташовуватися кнопка виклику.

– До всього має бути воля керівника і просто людські якості. Наприклад, у нашому місті частина маршруток є технічно доступною. Але ця доступність нівелюється, оскільки водії та кондуктори не виконують вимоги, які необхідні людям з інвалідністю для користування громадським транспортом. Також у місті робляться масово дороги і піднімається бордюр ний камінь. Раніше мені пояснювали у владі, що буде ще один шар асфальту, який вирівняє все це, але цього не сталося… І цей бордюрний камінь є ще однією перешкодою для громадян, – зазначає Леся Валяєва.

реклама

Коментарі  

 
0 #12 qw 21.04.2017 20:55
"довелося з бомбами пересидіти ніч в залі очікування" - цікава яка опечатка. Напевно,мало бути "з бомжами".
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #11 Pissed_off 20.04.2017 23:44
кнопка виклику - це приниження. Люди з інвалідністю не повинні просити їх впускати в приміщення, воно повинно бути доступним за умовченням, Недоступний громадський простір для людей з інвалідністю - це порушення їх громадянських прав, Мер і його дружина мабуть думають 200 років жити і думають, що ніколи не стануть старими і немічними, Дункани МакКлаути Лисянські
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+3 #10 Продавец черного дерева 19.04.2017 07:42
Мрії українця...
"Сніжок мете,гірлянди мерехтять,
Веселий сміх лунає по Вкраїні,
Хрещатиком прапОри майорять,
Червоно-чорні й просто жовто-сині!
А на Майдані нашім упідряд
Гойдаються під вітром на жердині,
На радість і дорослим і малят-
Рошен із Янеком та Йуля посрідині"
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+3 #9 Сэло, йыдь додому ! 17.04.2017 18:58
:lol: :lol: :lol: :lol: Едьте девки обратно в колхоз. Там никаких проблем с пандусами :lol: :lol: :lol: :lol:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+6 #8 язон 15.04.2017 09:09
Пандусы стационарные - для инвалидов. Потому и тяжёлые, что должны инвалидную коляску выдерживать. А если в подъезде 9-этажки, где добрая сотня мужиков живёт, и в каждой третьей квартире дети, некому пару жестяных полосок кинуть, чтобы детские коляски к лифту заезжали - так не жек виноват, а безрукое обленившееся быдло!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+2 #7 Дмитро 14.04.2017 23:03
коли мешкав на Г.Сталінграда, 42, то мав також проблеми з пандусом: він хоч там і був бетонний, проте дуже крутий... На відміну від наших сьогоднішніх героїнь, звертався не в 1 інстанцію і що? на 15-05 просто оператори працюють, в СУБі сказали, що можуть допомогти - розбити наявний пандус, а з міськвиконкома відповідь шикарна - "в під*їзді не проживають інваліді-колясочники" І от що робити тоді?!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+13 #6 1 11.04.2017 15:28
10 квітня, "серед біла дня" , визивали таксі до обласної лікарні. Після фрази "інвалідна коляска гарно складається в багажник "- різко неставало машин в цьому районі. Дзвонили до 8 різних служб таксі більше часу - безрезультатно. Ситуація змінилась, коли перезвонили в чергову , дев'яту,службу таксі і не сказали за коляску. Приїхавший водій насупив губи та хотів уже давати дьору. Довелось умовляти, показати, що за секунди знімаються в колясці підніжки, колеса, підгибаються трубки і все чарівним образом вміщується в маленький багажник джиллі.
Ох і скоти бувають таксисти , але не думали, що так массово!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+8 #5 Прозорий 11.04.2017 12:53
Цитую стабилизец:
нафига мэру пандус, когда на подходе собача будка в виде асабняка в сосновке.

А можно про асабняк в Соснівці поподробнее, народу треба зреліщ !
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #4 пандус 10.04.2017 14:09
Треба і самій бути уважним і обережним при складанні того пандуса. Можна ж було і не отримати таку травму, якби все правильно зробила. А тепер всі будуть винні - від сусідів до мера.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+20 #3 Гуру 10.04.2017 12:58
Нічого подібного. У мене ж двоє якось виросли… – заспокоює Валерія.
В тому то й справа, що якось, але не так як у простих людей.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль


реклама Хінкалі
реклама
Моніторинг цін
Театр
Loading...