«Я чистий управлінець, ніякого бізнесу не маю і не було», – казав нещодавно в одному з інтерв’ю новоспечений голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Вельбівець. У принципі з цим важко не погодитися. Декларація Олександра Івановича суттєво скромніша від його попередників. Навіть більше, з більш оплачуваної посади він перейшов на менш оплачувану! Так, на посаді голови Черкаської облради за 11 місяців цього року Олександр Вельбівець заробив близько 805 тисяч гривень, тобто отримував 67 тисяч гривень за місяць, а от на посаді голови ОДА він отримуватиме, якщо порівнювати з декларацією попередника, менше... (звідки у Олександра Вельбівця така зарплата - можна почитати ТУТ).
Свого часу під час призначення Вельбівця на посаду голови облради його противниками активно експлуатувалася тема можливої причетності чиновника до Партії регіонів. Особливо активно тема звучала в 2015 році, коли Вельбівця обирали на посаду голови облради. Він все заперечував і навіть цитував Біблію.
Врешті, навіть офіційно сам звертався до правоохоронців, аби з’ясувати, чи писав він заяву на вступ в ПР. Такої заяви не виявилося…
Між іншим, про релігію Вельбівець також вже не раз роз’яснював, адже тема його прихильності до Московського патріархату також давала можливість опонентам робити закиди на його адресу.
Нині ж точаться дискусії на тему, наскільки самостійним є новий голова облдержадміністрації, особливо в контексті наближення президентських виборів. Злі язики подейкують, що новий очільник області має забезпечувати рейтинг президента на виборах тощо.
Про інтерв’ю з Олександром Івановичем ми стали домовлятися після його призначення на посаду, і в принципі він не відмовляв, просто посилався на завантаженість і відтерміновував зустріч. Врешті, вона відбулася увечері наприкінці тижня. У кабінеті Вельбівця, здається, кількість ікон ще більше зросла з часів попередніх керівників, і через це мені взагалі кабінет здався схожим на церкву… Проте не високими матеріями єдиними. Політики в цьому кабінеті вистачає. Так, наприкінці розмови Вельбівець таки повернувся до теми звинувачень на його адресу щодо приналежності до ПР. Показував і нагороду, яку свого часу регіонал Тулуб вручав «батьківщинівцю» Михайлу Мушієку. Що робить ця нагорода в кабінеті – неясно. Але це гарний аргумент для Вельбівця проти Мушієка, який, власне, чи не найбільше сам критикував Вельбівця. (Про нагородження регіоналом Тулубом Мушієка читайте ТУТ).
Під кабінетом нового голови ОДА вже чекали на зустріч безліч чиновників. Зараз в Олександра Івановича складний період, бо таки доводиться працювати не за одного. Серед заступників поки лишився лише Костянтин Омаргалієв. А роботи додає навіть погода.
Пропонуємо вам інтерв’ю з новим головою ОДА.
– Шановний Олександре Івановичу, короля грає свита. Хто ваше оточення, хто буде заступниками?
– Я прізвища зараз називати не хотів би, бо саме сьогодні в Адміністрації Президента проходять співбесіди. Далі процедура проведення спецперевірок, далі узгодження Кабміну. Тож якщо в когось будуть складності, не хотів би, щоб потім це обговорювали.
– Це принаймні черкащани? У тому сенсі, що, наприклад, з Тулубом працювали люди взагалі не з Черкащини…
– Це люди, які, я думаю, не зовсім відомі черкаському загалу. Є дехто, хто пов'язаний з Черкащиною, але проживає не в цій області. Але ці люди готові переїздити сюди і працювати в нашій області. У них тісний контакт з Черкащиною. Детальніше можна буде говорити згодом…
– Виокреміть найнагальніші проблеми Черкащини.
– Звісно, це дороги. З дорогами виникла проблема, бо довго стояло питання про створення державного підприємства, що буде виконувати функцію замовника з виконання робіт на дорогах загального користування місцевого значення. Йшла організація процедури збору інформації, узагальнення, виконання проектних робіт, тоді виконання тендерних процедур на визначення підрядників… Все це дуже затяглося, піддавалося критиці в ЗМІ… Цього року я зробив висновки і не буду, хоч маю повноваження, самостійно затверджувати перелік доріг місцевого значення загального користування. Я хочу публічне управління – відкрите і зрозуміле для всіх.
Відбулося обговорення громадськістю стратегії розвитку дорожнього господарства Черкаської області, були визначені головні транспортні магістралі. По роботах будемо бачити, скільки фінансового ресурсу з державного бюджету нам буде виділено на дороги державного значення. Основний акцент буде на дорогу Н-16 – Золотоноша-Умань (240 кілометрів протяжністю). Коли матимемо чітко затверджений ресурс, покажемо в рамках цього напрямку головні ділянки для першочергової роботи. Це мова про дороги державного значення, щодо доріг місцевого значення, то маємо зараз ресурс у вигляді 488 мільйонів. Частина піде на проектування, близько 210 млн піде на поточні і середні ремонти, 96 млн – піде на дороги комунальної власності, 152 млн – піде на утримання, 90 млн – плануємо на першочерговий ямковий ремонт після зими… Це приблизно розподіл за напрямками. Я закликав усіх керівників районів дати мені інформацію щодо вимог на місцях. У рамках отриманої інформації все узагальнимо й оприлюднимо після погодження зі службою автомобільних доріг. А тоді хай громадськість контролює якість і вчасність виконання робіт. Це будуть нові підходи в розвитку дорожнього господарства. Щоб не було так, що хтось отримав 5 мільйонів, а хтось 60…
– Як щодо інших проектів?
– Є масштабний проект "Аеропорт "Черкаси". Там довго проходила паперова робота, потім зрізали старе покриття, почали стелити нове. Зараз, коли зима, люди припинили виконання робіт, щоб ніхто не звинуватив у викиданні грошей на вітер. Для прикладу, з 85 мільйонів, які цьогоріч планувались освоїти, використано лише 60, а 25 доведеться повернути… Це в свою чергу призводить до проблеми, що наступного року нас недофінансують на 25 мільйонів. І це спадок, який я мушу сприймати і мушу шукати кошти з інших джерел. Є викликом і завершення ремонту драмтеатру. Але я дати не анонсуватиму, бо завжди можуть бути якісь непередбачувані обставини. Гарантую єдине: що при наявності ресурсу, який зараз маємо, театр завершать швидко і якісно.
– Які ваші стосунки з нардепами? З ким найтісніші?
– Насправді є депутати, які завжди вирізняються активністю у прийнятті рішень чи то на рівні комітетів Верховної Ради, чи то на прийняття рішень у міністерствах. Серед них можу виокремити Владислава Голуба, Сергія Рудика, Антона Яценка. Це ті, що найактивніші в частині лобіювання інтересів свого округу, в частині залучення додаткового ресурсу з бюджету вищого рівня. Щодо інших, то все обмежується виключно фондом соціально-економічного розвитку, який мають нардепи. Важливо не втрачати зв'язок з депутатами, бо поєднання зусиль завжди дає змогу консолідувати більший ресурс на Черкащину і виконати більше робіт.
– Якщо порівнювати ваші декларації, то ви зараз перейшли на менш оплачувану посаду… Звісно, складається враження, що з більшим колом обов’язків, та все ж...
– Так, те, що з більшим колом обов’язків, то це факт. Є перехідний період з заступниками, тож є додаткове навантаження. Загалом посада справді відповідальна, бо виконавча в усіх напрямках, і концентрації зусиль об’єктивно треба більше. І я це визнавав на посаді голови облради і тоді намагався сприяти та підтримувати роботу голови ОДА. Яка буде остаточна сума заробітної плати – побачимо. Десь розумію, що буде, можливо, менше, ніж на посаді голови облради. Загалом чому зарплата саме така, яка є? Я ж 20 років в системі управління працюю. Посадові оклади затверджені Кабміном, депутати проголосували за надбавки та премію. Та й не по 400% премій я отримую, як, наприклад, дехто в міськраді. Але й копійки отримувати управлінець не повинен. Уявіть, коли в 2014 році я отримував 2 тисячі триста гривень, працюючи у районній владі. Тодішній прем’єр Арсеній Яценюк казав, що голови місцевих адміністрацій не повинні отримувати ніяких стимулюючих надбавок, а жити в межах посадового окладу. І я тоді отримував менше, ніж якийсь спеціаліст в РДА. Це був популізм, адже не могла людина так жити. Завжди казав, що дешева влада дорого коштує для суспільства.
– Де зараз проживаєте? Так само на Хімселищі? Чи є час робити вранішні пробіжки?
– Там само. Маю тепер бігову доріжку, щоб погодні умови не впливали на пробіжки.
– Дружина ваша живе в Лисянці?
– Ні, вже два роки, як вона переїхала, і ми разом живемо в Черкасах. Її ж тоді скоротили з Пенсійного фонду, а тепер працює в управлінні Пенсійного фонду в Черкасах. Фактично така ж посада.
– Ваш попередник форсував створення ОТГ, активно цю тему просував, ви ж, як загалом і керівники по лінії райрад, не дуже схвалювали таке рішення? Яке зараз ваше ставлення до ОТГ?
– Це хибна думка щодо мого ставлення до ОТГ. Я, мабуть, є найбільшим прихильником процесу децентралізації і утворення ОТГ. Але, на відміну від більшості чиновників, я хотів би бачити якісний процес, а не процес заради процесу і не імітацію. Реформа має чіткі завдання і мету. Якщо ми не досягаємо на кожному з етапів її провадження цієї мети або відходимо від неї все далі, то в кінцевому випадку може статися, що процес буде або викривлений, або відверто дискредитований. І я називав ці випадки на рівні Черкаської області, бо вони, на жаль, є. Разом з тим я називав і кращі приклади в області щодо створення ОТГ, де є в основі економічна складова. А це основа розвитку. Ну уявіть, які завдання стоять перед ОТГ, де 25 тисяч населення і 2,5 тисячі населення? У принципі однакові – вони реалізують державну політику і місцеву програму розвитку. Візьмемо питання, пов’язане з молоддю, то якщо порівнювати ці дві вищезгадані громади, в структурі виконавчих органів треба тримати і там, і там людину, яка займатиметься питаннями молоді. Виходить, в обох громадах буде по 40 осіб апарату. Але ж яка різниця в кількості населення! То що вирішує формат утворення? От що треба розглядати. Хоча разом з тим це вибір людей, та часто це і вибір землекористувача, сільського голови, когось ще, хто бачить власний інтерес.
– Нещодавно голова Жашківської РДА сказав, що ОТГ мають допомагати району. То хто кому має допомагати?
– Всі мають спільно вирішувати завдання, а не допомагати одне одному, бо допомога – то просто підтримка одне одного, хоч ви і не зобов’язані це робити. Тут треба спільно реалізовувати виконання завдань.
– Очевидно, йшла мова про розподіл коштів…
– Так, уявіть, для прикладу, що утворилася ОТГ. І певний фінансовий ресурс відійшов від зведеного бюджету району. Але залишається такий об’єкт інфраструктури як районна лікарня. І так в районі дефіцит коштів, а тут ще мають таке питання. Ризики недофінансування закладу стали більші. Хоч я казав: хай хоч один голова громади встане і скаже, що «жителі об’єднаної громади не будуть користуватись послугами центральної райлікарні, а тому фінансовий ресурс на співфінансування ми не спрямовуватимемо». Ніхто такого не скаже. Люди все рівно там лікуються, але надання послуги має оплачуватись. От тому стоїть питання не про допомогу, а про співфінансування на утримання спільної мережі.
– Коли ви розпочали виконувати обов’язки, точилося багато розмов на тему ваших можливих контактів з тими чи іншими впливовими людьми, зокрема Косюком. То чи можна казати про вплив цього потужного бізнесмена на ваші рішення?
– Занадто цій темі приділяють уваги. Але не все так трагічно й однозначно, як хтось собі малює. Насправді я з Юрієм Косюком не був тісно знайомий, як хтось думає. Я з ним бачився двічі до того, як проходив співбесіду в адміністрації Президента. І це не було пов’язано якимсь форматом сам на сам. Це було святкування МХП в Миронівці, туди їздив і Юрій Ткаченко. Ми привітали його, побули на святкуванні, бо свою діяльність він здійснює в тому числі і на Черкащині. Перед цим спілкувався, ще коли на Черкащині його структурами керував пан Васецький. На цьому все. Я не маю якихось таємних прив’язок до МХП. Окрім того, навіть через мою доньку, яка проходила свого часу стажування в офісі МХП в Києві, мене вже намагались прив’язати до цього бізнесу. Тобто доходить до абсурду.
– Взагалі як зараз впливає Косюк на область?
– Я не приховую, що Юрій Косюк – впливова в області людина. І не лише в області. Думаю, що він в якійсь мірі давав поштовх процесу по моєму призначенню. Для мене ж це була новина, коли мене запросили вже для обговорення моєї готовності очолити область. Мене тоді, пригадую, питали, чи усвідомлюю я рівень проблем в області, чи бачу чіткі шляхи виходу з ситуації. Це все відбувалося, коли ще Юрій Ткаченко працював і посада не була вакантна.
– Як щодо курників в Чигиринському районі? Будуть побудовані?
– Знаєте, я сам ставив це питання, а конкретно – чи маю я на новій посаді сприяти розвитку курників? А він відповів, що в нього проектних планів у Вінницькій області вистачає на два роки. І це не є стратегічним зараз розвивати конкретне виробництво в нас. Поряд з тим, рішення насамперед приймаються в громадах. А ми знаємо, що пройшли громадські обговорення і більшість голосів була схильна до того, щоб будувати. Щодо подальших дій, то Косюк це може зробити і без голови ОДА. Найкращою ж відповіддю буде зараз: «Поживемо – побачимо». Бо це буде дуже неправильно вважати мене якимсь ворогом громаді, який сприятиме розвитку чийогось конкретного бізнесу. Не ставилося таких завдань.
– За кого Черкащина проголосує на виборах?
– Моє завдання зараз – зробити все можливе, щоб прихильність до чинного Президента і в цілому до чинної влади була вищою, ніж на момент, коли я був призначений. Не хочу говорити несхвально про дії попередника. Але політична складова і дії влади були такими, що не додавали великих плюсів владі в цілому і Президентові зокрема. Я усвідомлюю, що рейтинг Президента на кожній території – це по суті рейтинг довіри до місцевої влади. Тому мене призначали не як менеджера виборчої кампанії чи як людину, що буде щось фальсифікувати. Ні. Та й великий громадський контроль зараз за виборами. Окрім того, не може йти мова про блокування дій якихось інших політичних сил. Думаю, просто рішення по моєму призначенню було таким, в якому справді бачив логіку Президент. Я думаю, що насамперед маю змінити підходи в управлінні. А це відкритість, публічність і зрозумілість. Я також маю підвищити довіру й інтерес людей до влади. І цим можна буде додати якихось відсотків до кількості голосів на користь чинного Президента. От і все. У цілому я розумію, що моє призначення кимось сприймалось як не дуже логічне і прагматичне. Але якби ми залишили все, як є, то через пару місяців сподіватися на якісь голоси владі не доводилося. Саме суспільство давало ж оцінку. І не за кількістю білбордів про Президента, а за якістю ремонтних робіт, якістю будівництва. Отже, я маю зараз знайти такі форми роботи з громадою, щоб докорінно змінити ставлення до влади. І вже зараз готовий залучати активних людей, які впливають на громадську думку, до діалогу.
– Ви казали про поїздку з Ткаченком до Косюка. Ви до кого ще їздили?
– Та до кого завгодно, хто запросить. З усіма впливовими людьми, що формують економічний розвиток області, незалежно від їхніх політичних уподобань, я готовий налагоджувати комунікації, також готовий сприяти їхню діяльність в нас в області в межах повноважень і в межах законодавства. Та переваги комусь не надаватиму. Якщо брати розвиток краю – то влада і бізнес мають працювати в одному напрямку, тому, повторюся, відкритий до всіх і не вбачаю в поїздці на святкування ювілею підприємства якісь підтексти.
– Що зі Смілою? Чи справедливо вирішилось, на вашу думку, смілянське питання по теплу, коли борг приватного підприємства переклали на місто?
– Якась частка правди тут є, що борг йде під гарантії бюджету. Але, з іншого боку, всі зараз хочуть показати, що це лише з боку нинішньої влади є бажання накласти на когось зобов’язання. Цікаво, а якими ж були дії громадських активістів, нардепів та інших, коли був укладений договір про спільну діяльність комунального підприємства міськради та приватної структури «Сміла Енергоінвест» під контроль міської ради? Тобто накопичення боргів відбувалося на фоні укладеного договору про спільну діяльність і під контролем влади. Це була злочинна свідома бездіяльність чи свідома злочинна діяльність на користь таких протиправних дій? Більше того, мені було цікаво дивитися акти ревізії, коли вже в 2016 році сума боргу складала 80 мільйонів! Чому тоді не була така принципова позиція жителів міста, нардепів, політиків? Чому не було таких радикальних дій? А зараз спрацьовує політична складова. Та в цілому як ми могли опалювати місто, не думаючи про борги попередніх періодів? Вони не могли висіти в повітрі, їх слід було прив’язати до майна, що є в комунальному підприємстві, реструктуризувати борг під зобов’язання бюджету і далі в судовому порядку відбивати від приватної структури повернення того ресурсу, який вона отримала від споживачів послуг, але не заплатила «Нафтогазу». Паралельно має бути судова робота, але ми мали розблокувати процес, бо, якщо говорити відверто, немає договору ще між «Нафтогазом» і комунальним підприємством. По суті, законодавство не дозволяє відключити місто від опалення. Тобто газ буде подаватись і далі, але ж уже ціна буде вдвічі більша, плюс помножена на коефіцієнт через розбалансування газотранспортної системи. То чи будуть страшними ті 86 мільйонів або ті кошти, що зберуться за цю зиму?
– З ким зараз тримаєте контакт в міськраді?
– Я мушу контактувати з будь-ким, хто представляє Смілу. Бо ви ж знаєте, яка там ситуація... Зараз керує в місті пан Федоренко, і я з ним тримаю зв'язок, він їздив вже в «Нафтогаз». Вже йшло до підписання договору, та враз з’являється ще один трейдер, який в лютому надавав послуги, з яким так само не розрахувалися, і він вимагає коштів близько 2 мільйонів та ще на 9 мільйонів пені і штрафних санкцій. І той трейдер блокує зараз підписання угоди між Смілою і «Нафтогазом». У мене таке враження, що всі посадовці від моменту укладання договору про спільну діяльність між комунальним підприємством і приватним так чи інакше причетні до злочинних схем. Це просто якесь неподобство. Навіть більше, чому «Нафтогаз» займає сьогодні принципову позицію, а не займав принципову позицію з року в рік? Так чи інакше – рішення міської ради є. Його треба довести до логічного завершення. Шкода, що в мене як в голови ОДА нема майже повноважень. (На момент проведення інтерв’ю була саме така ситуація, проте учора, 27 грудня, «Нафтогаз» заявив про початок подачі газу Смілі, - ред.)
– В контексті цього запитаю: чи не планували лишити когось з заступників? Чи не пропонували їм? Наприклад, тому ж Сергію Овчаренку, який питаннями Сміли займався. Бо таки ж важко вам зараз, та й нових знайти нелегко. От, наприклад, нещодавно на «Прочерк» приходив такий коментар: «Немає в керівництві області серйозних менеджерів, які б, крім поточних справ, займались інноваційним розвитком та хоча б планували щось для підняття економіки…»
– Я не хочу ображати нікого. З деякими з попередніх заступників, і в тому числі з Ткаченком, в мене нормальні людські відносини. Я б не хотів, щоб хтось розцінював наші стосунки як ворожі. Вони не такі. Я з повагою ставлюся до нього. Під його началом працював в РДА, спільно працювали в обласній раді. Але… Ви наводили цитату про хороших менеджерів… Якщо дехто з заступників був хорошим менеджером, то я можу багато прикладів навести, що свідчать протилежне… Жоден з цих хороших менеджерів не проходив ланки управління знизу. Хто з них був керівником району?
– Була сесія облради, де вас намагались зачепити за живе через вашу прихильність до УПЦ МП. Ваше ставлення до створення єдиної помісної церкви?
– На все воля Божа. От ви питаєте, чи я можу противитися якимсь діям, пов’язаним з такими об’єднавчими процесами? Скажу, що на все воля Господня. Якщо це ніяким чином не розколе українське суспільство і не поглибить розкол між вірянами, то це одна річ, а якщо будуть наступні дії, коли на парафіян УПЦ МП говоритимуть, що це московити, які підтримують війну, то це буде неправильно. Не все так однозначно. Більшість людей, що ходили в церкву Московського патріархату, є патріотами України. Повірте мені. Те, що люди з дитинства до тієї церкви ходили, то так у них склалося, і не всі швидко можуть перебудуватися.
– Чи правда, що СБУ давала негативну характеристику вам через вірність УПЦ МП?
– Цю оцінку знали і ставили питання мені при співбесіді. Власне для мене церква – це храм Божий для духовного підживлення. І я ходжу туди щонеділі. І мені треба десь спілкування з Вищою Силою. Я ходжу до церкви, що всім відомо. Якщо хтось ходить туди займатись політикою і шукати більшого чи меншого патріота України, то я не для цього туди йду. І ще скажу, коли йде мова про те, нібито в церкві відбуваються молитви за російську владу, то в храмі, який відвідую я, такого немає. А за інші не розписуватимуся. Ви послухайте владику Софронія. Людина каже мудрі речі. А подавати все можна по-різному. Неприємно, коли люди мають демонструвати єдність, то ми стаємо розрізненими. Такого не треба робити. Українське суспільство як ніколи має демонструвати свою єдність. А єднання на базовій духовній основі буде правильним. І те, що в основі віри, а це терпимість, любов і взаємопідтримка, має бути в кожному з нас.
реклама
Коментарі
Нє разабраліся...
А от по тому, як "посунув папєрєдніка", то це - чистий Льошенко, який подвинув того ж Лук'янця, який зробив його своїм замом.
Так само і Вельбівець: спочатку Ткаченко поставив його головою Лисянської РДА, потім Ткаченко всадив його (це ж не секрет) головою облради, тоді Ткаченко відстояв його на посаді від штурмів Бондаренка-Мушієка.
А потім Вельбівець "подякував" Ткаченкові.
У Чигирині громада вже сказала своє слово на виборах до ОТГ: "Нацкорпус" отримав три депутатські крісла, а БПП - жодного саме з-за того, що люди сприймали перших як тих, хто підтримає їх у боротьбі проти смердючих курятників, а репутацію БПП остаточно присадило ототожнення її з впертим пропихуванням цих курятників.
А Вельбівець своїм "парадом ілюмінованих тракторів МХП" у Черкасах тільки зайвий раз підтвердив те, що він - чєлавєк Косюка.
Стрічка RSS коментарів цього запису