Доброго дня, земляки! Оце відправив свою стару до внуків у город і вирішив трохи помізкувати над виборами. Точніше не над самими виборами (до них ще кілька тижнів), а над електоратом, який оцих депутатів і ці партії обиратиме. Тобто над нами з вами.
Розумні соціологи кажуть, що електорат ділиться на три частини: протестний, владний і середній. Для того, щоб було зрозуміло, беремо папірець. Краще білий, з принтера. Купили мені якось онуки пачку такого паперу. Щоб листи їм писав. А у мене ж інтернет вже є!!! Тому грубку на літній кухні цими папірцями і розтоплюю…
Але повернемося до графіку. Беремо олівець. Бажано чорний. Малюємо лінію поперек сторінки і пишемо на правому кінці лінії: «Владний електорат», на лівому – «Протестий електорат» і по серединці – «Середній електорат». От з цими папірцем і працюватимемо. Протестний електорат для Черкас це зазвичай 40%, владний – до 30%, а решта 30% – це як раз і є той середній електорат, за який варто боротися.
Чому? – запитаєте ви. А от чому. Бо ці 30% при розумній кампанії кожної із сторін можуть вдало перекочувати до влади чи до опозиції.
Що таке владний електорат?
Це ті люди, які завжди і за будь-якої погоди голосують за владу або за владного кандидата. Черкаси – не Донецьк і не Луганськ. Тут за владу в 104% не голосують. Але свій електорат вона має. І не залежно, хто кандидат і як називається партія.
Як кажуть, Бог у поміч. А тут ми візьмемо ЦВК у поміч. Точніше їхні дані. Беремо папірець і пишемо під назвою «Владний електорат».
У Черкасах влада має стабільний електорат. Він коливається в межах від 10 до 30%. У середньому це десь 20%. Хто ці люди? Можливо, ідейні натхненники влади, бюджетними, на яких впливають, адмінресурс. Але факт лишається фактом. Влада має свої стабільні 20%.
Це сталий електорат. Його можна чітко простежити ще з 90-х. Вибори Президента України 1999 року. У другому турі за Симоненка голосує 50%, а за Кучму – 37%. Хоча в першому турі за Леоніда Даниловича віддали свої голоси 25%. Зрозуміло, що у жителів Черкас був вибір. І вони вибирали «із двох зол краще». «Кращим злом» тоді був червоний Симоненко. Проте, як бачимо, є стабільний відсоток влади.
У 2002 році на парламентських виборах цей «стабільний відсоток» розподіляється між СДПУ (о), командою «Озимого покоління», блок «За Єдину Україну». Загалом вийшло 16%. Були ще дрібні владні проекти. Вони не набрали необхідної кількості голосів. Але сама сіль у тому, що влада отримала те, що зараз називається «владний електорат». З часом він став монолітним. Точніше монолітним за одну партію або одного кандидата. Як приклад, вибори Президента в 2004 році. За Януковича – 21%.
Вибори 2006 року. Партія Регіонів – 8%, НДП – 5%. Можна порахувати сюди і КПУ. Але комуністи «пасуться» на протесаному електораті, а коли приходить час «Ч» – опа! і в більшості!
У 2010 році на місцевих виборах Парія Регіонів уже брала -12%. Тенденція.
А на президентських за Януковича в Черкасах проголосувало понад 25%. Ну просто «а-ля Леонід Кучма-99».
Що таке протестний електорат?
Тепер візьмемося за «протестний електорат». Черкаси – славетне козацьке місто. Так склалося історично. Владу тут завжди не підтримували. Спершу місто голосує за «червоного» Симоненка, бо іншого опозиційного кандидата не було, потім віддає голоси за «Нашу Україну», Ющенко та БЮТ. Стала електоральна підтримка протесаного електорату – 35-40%. Він може збільшуватися залежно від ситуації. Але збільшення відбувається саме за рахунок «середнього».
Ось тут пропоную покурити. До речі, у мене є хороший тютюн – сам вирощував. Сильний, собака!! Так от. На парламентських виборах сукупна доля опозиційного електорату склала 33%. Це Соцпартія і Народних Рух України. Решту зараховую до провладного електорату. На президентських через рік за Петра Симоненка голосує 50% (у другому турі).
У 2002 році протестний електорат склав 46%. Це сукупно «Наша Україна», СПУ та БЮТ. А от президентські вибори-то і є цікавинкою. Маючи до 50% протесного, опозиційного електорату, Ющенку вдалося переконати «середняків» і за нього віддали голоси майже 70%. Через два роки протестний електорат вже мав трохи менше – 64%. Паралельно, як бачите, зростає владний. Це, мабуть, результат розчарування після Майдану.
У 2010 році сукупний електорат опозиції дає Юлії Тимошенко – 65%.
Що таке середній електорат?
Точно кваліфікувати, хто це (вчителі, медики, підприємці, чиновники), – неможливо. Це певна група людей, які за певних обставин голосують або за владу, або за опозицію. Пропорції голосування різні. Це залежить від того, яка із сторін яким чином простимулює голосування середнього електорату.
Самі «середнячки» за натурою люди неактивні, у Майданах участі переважно не беруть, на акції під облдержадміністрацію не ходять, та й і владу відверто не підтримують.
Думаю, цей електорат треба вивчати. Прискіпливо. Під мікроскопом. Це робота для політтехнологів і піарників (отаке модняцьке слово!). А також для соціологів і психологів.
Так от! До чого я веду нашу розмову. Ми маємо 40% протесного електорату. Цьогорічні вибори – це купа опозиційних проектів. БЮТ-Фронт змін, Українська правиця (Наша Україна, УНП, КУН), Кличко з «Ударом», Королевська зі своєю «Я маю мрію…», соціалісти. Та й комуністи. От вважайте, що оті 40% розтягнуть між собою оці всі проекти. Хтось візьме 3%, дехто – 8%, а декому перепаде 15-20%
Із владою тут зрозуміло. Партія Регіонів. Свої 15-20% по Черкасах вони візьмуть. От електорат влади і найбільших опозиціонерів фактично на рівні буде. Десь по 15%. І тут на сцену виходить середній електорат. Той, за кого варто боротися. А от як за нього боротися – це вже питання до розумних головатих політтехнологів.
реклама
Коментарі
Хоч ти і м........тик злегка, але за Олійника краще прямі мовиш строчиш.
Пиши ще.
Королевська, комуняки і социки у тебе - протестний електорат. Угу-угу.
І Партія Регіонів свої 15-20% по Черкасах візьме.
Ясно-ясно кому ти сулиш перемогу.
Най перелічені мною набирають свої 10%, щоб потішити всіх, хто візьме у них смачну пілюльку й працюватиме "в команді" та "на результат" і шурують куди подалі!
Черкаси не здамо!!
Стрічка RSS коментарів цього запису