«Добрий вечір, вам малята, любі хлопчики й дівчатка». З цих слів більше 25 років поспіль він починав кожен випуск «Вечірньої казки». Актора за фахом Петра Весклярова рідко називали по імені – таким нерозлучним він був зі своїм телевізійним образом діда Панаса. Розповідати вечірні казки він починав на радіо. Спочатку підміняв диктора-пенсіонера, а згодом зайняв його місце. Коли вечірню казку вирішили перенести на екран, Вескляров теж пішов на проби, і виявився кращим з понад 200 претендентів, повідомляє polk.inter.ua.
Петро Вескляров був природженим актором. З раннього дитинства грав у драмгуртку в рідному місті Тальне Черкаської області. У 1932 році він почав працювати актором в Черкаському робітничо-селянському театрі, пізніше очолив клуб на залізничній станції Гребінки.
З перших днів війни був направлений на фронт – в складі військового театру Південно-Західного фронту. Потрапив в полон, був направлений в концтабір, звідки втік d окупований Київ. Його молодший брат також був покликаний на фронт і загинув під Сталінградом в 1942 році. Батьки Петра Юхимовича також загинули під час війни. Після визволення Києва у 1943 році був переведений на роботу в театр Луцька.
Більшість казок, які ведучий розповідав в ефірі, Петро Юхимович писав сам за день до запису передач, потім довго їх репетирував. Працюючи в кадрі без підказок, він все тримав у пам'яті, але нерідко додавав щось від себе. Його головними телевізійними атрибутами були розкішні вуса і вишиванка. За «надмірний патріотизм» влада навіть намагалася звільнити Весклярова з посади ведучого дитячої передачі. І таки зробила це. І вже на наступний день на адресу телестудії хлинули тисячі листів з вимогою повернути на екрани улюбленого діда Панаса. Колеги Весклярова згадували, що щотижня дід Панас отримував центнери листів з усієї України – адрес «Київ-1, Хрещатик, 26, діду Панасу» знали напам‘ять мільйони дітей.
Петро Юхимович знявся в 30 фільмах, але через українську мову він не отримував головні ролі. В середині 80-х ведучий болісно переживав закриття дитячої передачі. В останні роки життя часто хворів, і все частіше скаржився на самотність.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису