Сьогодні я хочу підтримати всіх жінок, котрі рятують дітей
Що відчувають ті, котрі залишаються?
Що вони не рятують, наражають своїх дітей на небезпеку, погані матері, котрих мучають докори.
Неправда
Ми всі рятуємо своїх дітей
І не лише своїх
У всіх різна реакція на стрес: у когось паніка і реакція «біжи», хтось завмирає і ціпеніє.
У когось психіка не справляється з війною і просить їхати, у когось більше стійкості і витривалості
Така фізіологія
І всі не можуть виїхати, інакше ми програємо
Хтось має готувати, лікувати, волонтерити, підтримувати і навіть просто чекати вдома
Але, ми всі рятуємо своїх дітей
Жінка, котра виїздить - рятує свою дитину
Жінка, котра веде дитину в бомбосховище - рятує свою дитину
Жінка, котра стелить дітям у ванній - рятує свою дитину
Жінка, котра читає молитву - рятує свою дитину
Жінка, котра плете сітки - рятує свою дитину
Жінка, котра працює і допомагає країні - рятує свою дитину
Жінка, котра проводжає на фронт свою дитину - рятує інших дітей
Ми всі різні
І всі однакові
Ми всі рятуємо своїх дітей
У кого як виходить
Нехай мені доля вготовила муки.
Не камінь на плечі, а цілий обвал.
Я буду до щастя простягувать руки,
Я буду молитись на свій ідеал.
Нехай моя доля знедолена плаче,
Карає і мучить нестерпним життям,
Я – все-таки сильна, я щось таки значу,
Я світ цей дивую красивим дитям.
Накотяться біди – повинна здолати,
Підкориться туга- повинна змовчать
Немеркнуче світло: я – жінка, я – мати,
Запалена Богом остання свіча.
І хто мене кине – покинутий буде.
Хто словом осудить – осудиться сам.
Земна і небесна – такою прибуду!
Такою достанусь грядущим вікам.
©Ганна Чубач
Ми всі хороші матері
Найкращі матері найкращої країни!
Ніколи в собі не сумнівайтеся
Інна Лук'янець, психолог
*допис з «Фейсбуку»
реклама