13 січня 2014 року помер колишній губернатор Черкаської області Володимир Лук’янець. Яким був Володимир Лукич, «Вечірні Черкаси» пропонують згадати за допомогою цитат, зібраних із його інтерв’ю та матеріалів різних років.
Я ЗВИК мати свою думку.
Я НЕ ПРИХОВУЮ, що політично мене зробив Іван Кіндратович Лутак. При ньому я з голови колгоспу пішов на першого секретаря обкому комсомолу й одинадцять місяців завзято ним керував. Потім він мене відправив першим секретарем у Христинівку.
МАЮ ТРИ ЦЕРКОВНІ ОРДЕНИ, але в церкві не хрещусь. 1990-го року у Христинівці люди зібралися на площі на Водохреще, бо заборонили привезти батюшку. Я дав доручення, щоб привезли. До обкома партії дійшло. Викликали, питали, як я таке собі дозволив. А тоді, коли закривалася партія, як ломанули всі молитися, щоб тільки посади зберегти. І я до цих пір не можу змиритися.
Я КРАСТИ НЕ ВМІЮ і не можу, через це й пішов із посади губернатора. При мені ніхто не платив за посади, за звання та нагороди.
СЬОГОДНІ ПРОДАЄТЬСЯ УСЕ. На зустрічі політичного бомонду я бачився із Василем Кременем. Питаю його: «Чи є ще в Україні ненаціональні університети?», на що він відповів: «А є ще керівники сільгосппідприємств – негерої?»
ГУБЕРНАТОРСТВО ЗГАДУЮ, ЯК КОШМАР. Робочий день починався о 07.15, закінчувався близько десятої вечора. Іноді лишався ночувати в кабінеті.
Єдине, про що хвилювався під час звільнення, – як сприймуть звістку мати й донька. Після зустрічі з Кучмою заходжу до свого кабінету, а там донька чекає. Говорю, що звільнили. Вона мене обняла. Каже: «Це – на краще». Мені аж від душі відлягло. Забрав речі з сейфа і через годину залишив адміністрацію.
ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ з голови адміністрації мені пропонували стати заступником міністра по сільському господарству або поїхати послом у якусь державу. Ледве впросився, щоб призначили директором сільгосппідприємства. Кажу: «Головою колгоспу починав – ним і закінчу».
У ДУШІ Я – АДМІНІСТРАТОР. У владі повинна бути диктатура дисципліни і технології. А зараз – демократія.
СПРАВЖНІ ДРУЗІ – тільки ті, з якими ти познайомився на звичайній роботі. Коли ти начальник, є тільки підлеглі.
У НАС НЕМАЄ ОПОЗИЦІЇ. Там немає жодного солідного чоловіка, який би міг проаналізувати зроблені чинною владою кроки і запропонувати своє вирішення тієї чи іншої проблеми.
ТЕ, ЩО РОБИТЬ СЬОГОДНІ ОБЛАСНА ВЛАДА, – РЕКЕТ. Не треба нам установлювати таксу, не треба забирати гроші у бюджет із виробників, а потім проводити оці тендери про людське око. Сільгоспвиробники своїм коштом і своїми працівниками зроблять та допоможуть селу, у чому зможуть.
Я ВВАЖАЮ, якщо ти державний службовець і живеш в Україні, то маєш знати державну мову. А вивчати можна й російську.
Я ПРОТИ земельної реформи, яку у нас хочуть запровадити, і сподіваюся, що вона безславно закінчиться.
ЯКЩО МИ ЗІБРАЛИСЯ В ЄВРОПУ, то як можна диктувати, кому продавати землю, а кому ні? Важливо не те, хто купить землю, а як нею будуть розпоряджатися.
Вродило для наших селян чи не вродило – все одно біда. Влада займається дерибаном зерна. Було б краще, якби чиновники не влазили у сільське господарство і не заважали працювати.
СЕЛО ДЕГРАДУЄ. Воно й далі деградуватиме, поки не буде робочих місць у селі і мужики питимуть, бо їм нічим більше зайнятися. Разом із тим у селі немає кому працювати. Ви скажіть у центрі зайнятості, що вам не вистачає телятниць, та вас і слухати ніхто не буде!
НЕ РОЗУМІЮ призначення вертолітного майданчика під Каневом. Коли Шевченко для нас – святиня, то до нього треба йти пішки.
Донька хотіла віддати онука в елітний дитсадок. Мовляв, що люди скажуть: онук Лук’янця і в звичайний садок ходить! А я їй кажу: раз його наб’ють, удруге, – так і пристосується до життя. Он я на пустирі виріс, без будь-яких елітних садків і все ж чогось добився в житті.
Володимир Лук'янець, колишній губернатор та голова Черкаської облради
* уривки з інтерв'ю газеті «Вечірні Черкаси»
Нагадаємо, прощання з колишнім головою облдержадміністрації, головою обласної ради Володимиром Лук’янцем, який помер 13 січня, відбудеться сьогодні, 15 січня, з 10.00 год. до 11.30 год. у фойє першого поверху Будинку рад (вхід від вул. Хрещатик). Поховають колишнього керівника області на І кладовищі Черкас (вул. Одеська).
реклама
Коментарі
Пані Наталя, не можу не погодитися з тою думкою, що багатьом користувачам не вистачає такту і культури спілкування, але і вони також мають право на власний погляд(навіть, якщо він іде врозріз з вашим). Я не був знайомий з Володимиром Лук'янцем, тому утримався від коментарів по цій темі. Та все ж, схильний вважати, що під будь-якою критикою є доля об'єктивного грунту. А з приводу кількості людей на похоронах...не хочу проводити жодних паралелей, але і за Сталіним, і за Суллою теж було багато щирих сліз.
Світла пам'ять померлому!
!
А ше можна писать про дослідження космічним апаратом "Кассіні" супутникової системи Сатурна. Теж тема непогана, думаю владу влаштує.
не про смерть Омара Хайяма, а про життя
про які?
А вас жаба давит что с вами не поделились? Еще скажите что вы фонарь держали когда "десятки мільйонів доларів перекачали дяді Васі".
В основном пишут такие комментарии ущербные люди, которые в жизни ничего не добились и только то и могут, что сидеть и перекачивать свою желчь. Вы человеком станьте в первую очередь. Достойный человек не опуститься до уровня того, что бы в интернете писать подобные комментарии про умершего человека. Задумайтесь прийдут ли с вами попрощаться хотя бы 10 человек и стоите ли вы этого. И посмотрите сколько людей сегодня пришло попрощаться с Лукичем. Светлая память.
Нехай буде йому земля пухом.
Стрічка RSS коментарів цього запису