Фактично з 2006 року я знайомий з Одаричем. Хоча раніш бачив його, навіть пам'ятаю по навколополітичній тусні наприкінці 80-х біла спілка письменників на Банковій. В 2006-му році був створений телеканал Антена. Після того як Одарич став вперше міським головою, я почав отримувати пропозиції продати йому телеканал. Точніш не йому, а Бродському. Навіть неодноразово зустрічався з ним в Києві.
Позбавлятися тв та газети я не хотів. Шукав партнерів. Бо той, що разом зі мною реєстрував Антену-плюс, виявився звичайним шахраєм, що кинув мене на гроші і я був змушений купувати обладнання, шукати гроші в той період, поки канал був збитковим, самотужки. Тому і шукав партнерів, що здатні профінансувати розвиток телеканалу. Бродський намалювався першим. Але навіть після першого спілкування віч-на-віч я зрозумів як за десять хвилин люди з космополітів перетворюються на антисемитів...
Перемовини я спочатку вів з Бродським безпосередньо. Бо Одарич нічого не вирішував. Сам Моня мені про це неоднозначно натякнув. Мовляв, що скажу, то й зробить. Потім дехто Орест Сохар. Людина, яка у Бродського була на підхваті в напрямку піару. Він же й керував компаніями Одарича в Черкасах, залишаючись в тіні. Потім кілька разів з пропозицією на мене виходив безпосередньо Одарич. Після чергової він ображений моєю відмовою заявив, що я в нього гроші вимагав. Ну такий собі рекетир:-):-):-). Тоді я зрозумів, що з цими людьми робити щось спільно неможливо. Це банальні шахраї. Потім, вже скоріш для забаганки я підтримував з ними контакт. Така собі гра - телеканал та газета щимить Одара та витирає ноги від великого генія Моні, а я спокійно спілкуюся з Сохаром на різні теми, в тому числі і політичні. В 2009-му році Антена стала разом зі мною та Мамалигою їм кісткою в горлянці. І тоді стався замах на життя. Про це написано чимало і чимало я розповідав про свої стосунки з Бродським, якого вважаю причетним до замаху на моє життя. Потім вибори, вкрадені у нашої команди голоси і два мандати депутатів міськради. 2010-го я захворів. Згодом лікарі розповіли мені дещо, що позбавило мрій про майбутнє. Я почав позбуватися зайвої і вже не потрібної власності. Перемовини вів все той же Сохар та Коля Мирза. Але суто концептуально. Не більш. Я відповідав на їх питання і все. А тим часом відчуваючі мою неспроможність боротися, Серьожа, лицимір та блюзнір почав наступ в судах. Їх мета була знищення будь-якою ціною Антени. Не вийшло. Після останнього зимового наїзду Одар получив обратку. Адекватну. А тут мені ще Бог допоміг позбавитися від проблем зі своїм здоров'ям та знов з новою силою взятися за визволення Черкас від цих ублюдків.
Останній раз схлиснувся з Сохаром кілька днів тому, побачивши його коментарі під постом про публікацію в топ-новинах Української Правди про О.Сисоєву. А потім ще й кілька не дуже толерантних висловів на форумі УП. Та й зрозумів, що за організацією травлі Сисоєвої стоїть команда Бродського, а саме Сохар. Хоча для тих хто не дуже в темі нагадаю, що на колишню дружину Сохара записана ТРК Вікка. Зараз Сохар веде піар-війну з Тулубом та тими, хто підтримав вигнання Одара з міста. До травня він працював керівником телеканалу Хокей, що належить зараз опальному, але все ще близькому партнеру Бродського Борі Колеснікову (хундай-міністр інфраструктури, вже екс).
А от сьогодні читаю вже фрагменти свого приватного листування з Сохаром:-) Хоча зовсім не розумію мету цього. Вочевидь, хлопчина вигріб від босів за провал піар-акції та за те, що засвітився та підставив хозяїв.
Та тут ще Моню щимити АП почало. Невже зіграла свою роль звернення Черкаської міськради до Президента з вимогою його звільнення?:-)
Що хотів Сохар? Чи я не маю права вільно розпоряжатися своєю власністтю, в тому числі інтелектуальною? Ці хлопці не вміють програвати, не вміють тримати удар, і попри все бояться стати як всі - без захмарного даху та вседозволеності, бояться відповісти за свої злочини. Бо вони і є ублюдками, про яких так голосно верещав дехто на прізвисько Моня-Пупс (відомий терпіла в середовищі київських бандитів), і яких він хотів не допустити до влади.
Отакі роздуми. Є питання - задавайте. Але тут і публічно, Бо приховувати мені нічого.
Валерій Воротник, депутат Черкаської міської ради, журналіст
* передрук з персональної сторінки у Фейсбуці
реклама
Коментарі
Это единственный позитивный комент. Но чтойто больно стиль на стиль автора публикации похож.
абсолютно адекватный ответ, как по мне...
http://pres-centr.ck.ua/tape/37181/
Эта ссылка специально для "принципиальных".
Хотя им начхать, как на пенсионеров, так и на остальных...
Культурный человек НИКОГДА не будет коверкать ФИО своего оппонента, даже если он ему крайне неприятен. Вот в этом посте "принципиального ", ну как и автора сего опуса, проявлена вся их "культура".
Делайте выводы жители города, выборы не за горами.
Стрічка RSS коментарів цього запису