Кілька років тому у Черкасах стався надзвичайний випадок: 9-річна дівчинка, що до останнього дня ходила до школи, виявилась хворою на рак у 4 стадії – потрапивши до обласного онкодиспансеру, дитина наступного ж дня впала в кому і, не приходячи до свідомості, померла за 2 тижні. Увесь цей час дитина жила серед людей. Хворобу, що розвивається тривалий час, ніхто не помічав. Дитина не скаржилася – вона просто не розуміла, що з нею відбувається. За цей час рак прогресував і поширювались метастази…
…Випадок, який спричинив тоді ефект вибуху гранати у тихому провінційному містечку (про це говорили, писали, департаменти міськвиконкому проводили службові розслідування), згадався у зв’язку із 15 лютого. Одразу після ажіотажно-романтичного дня закоханих настає дата, яку світ відзначає як Всесвітній день онкохворої дитини.
Повторювати патетичні гасла про все краще - дітям, про захист дитинства – у нас давно стало ледь не правилом хорошого тону - але чи вкладаємо ми до цих гуманних слів хоч якийсь усвідомлений зміст?.. На відміну від дорослої людини, дитина – безпомічна і безпорадна, вона не може оцінити свій стан і допомогти собі. Це – завдання дорослих, завдання людей, відповідальних за дитину, завдання суспільства, у якому дитина зростає. І, якщо дитина, що живе у суспільстві, серед людей, через байдужість потрапляє у біду – це ознака не зовсім здорового суспільства.
Критично важливим стало наповнити змістом пафосні слова про захист і охорону дитинства.
Головний онколог Черкащини Віктор Парамонов під час вручення сертифікату на обладнання і ліки для онкохворих дітей. Фото Лідії Шнайдер
Щоб батьки, які мусять постійно водити дітей на різні перевірки до лікарів, збирали не довідки зі штампами для дитсадків та шкіл, а реально переймалися здоров’ям дитини. Щоб вчителі, на очах яких також зростає дитина, бачили не лише прізвище у шкільному журналі.
Сьогодні на Черкащині до 20% дітей хворих на рак – кожен п’ятий – потрапляють до лікарів уже із занедбаними стадіями хвороби. Іноді – з пухлинами, вага яких складає половину від ваги дитини.
І цей день, Всесвітній день онкохворої дитини, потрібен не для онкологів, і не для вже хворих – він потрібен як привід все-таки привернути увагу до тих, кого ми традиційно називаємо для нас найдорожчим - і хто потенційно знаходиться під загрозою, яку ми можемо відвернути.
Дивіться також ВІДЕО на висвітлену тематику
Віктор Парамонов, головний онколог області
реклама
