"ВІТЧИЗНУ-МАТІР" У ЧЕРКАСАХ СТВОРИЛА СКУЛЬПТОРКА, ЯКА САМА СЛУГУВАЛА ПРОТОТИПОМ "БАТЬКІВЩИНИ-МАТЕРІ" У КИЄВІ
Знайте всі, хто списи ламає навколо пам'ятника в Києві: автор - УКРАЇНЕЦЬ Василь Бородай (з Дніпра), а прообразом скульптури була УКРАЇНКА Галина Кальченко (Чернігівщина)!
Окрім цієї скульптури, В.Бородай є автором багатьох інших відомих творів - зокрема, пам'ятників Тарасу Шевченкові у Нью-Йорку і польському місті Білий Яр та Засновникам Києва (Кию, Щеку, Хориву й Либеді) - на набережній нашої столиці.
Галина Кальченко, чиє обличчя у "Батьківщини-матері" в Києві - теж скульпторка, зокрема, авторка пам'ятників Лесі Українці в Києві, канадському Саскатуні та кримській Ялті; Марії Заньковецькій та Івану Котляревському в столиці; Нечую-Левицькому у Стеблеві на Черкащині; Кирилу Стеценку у Квітках на Черкащині; Семену Гулаку-Артемовському в Городищі на Черкащині...
І головне - авторка пам'ятника "Вітчизні-матері" в самих Черкасах, на пагорбі Слави. Кажуть, чоло у цієї скульптури - теж Галини Кальченко.
Так що плюньте з високої гори на маячню телепропагандиста-рашиста, який днями морозив туфту про те, що в Києві - то монумент "русской женщінє".
До речі, на Байковому цвинтарі, де похована Галина Кальченко, пам'ятник їй самій зробив скульптор Анатолій Фуженко з Черкас (точніше, з Сокирної). Але то - вже окрема історія...
Андрій Кравець, журналіст,
*допис з "Фейсбуку"
реклама
Коментарі
В Че непонятка :одна нежіноча рука тіпа хендехох,я друга з чашкою. Що може подумати на це нетверезий і тверезий ? З кого ліпили фейс?
Саме цікаве що війна 1941-1945 років прийшла на нашу землю з заходу.А пам"ятник матері чомусь дивиться на схід.Мабуть вже тоді знали що легенду доведеться міняти і все поставити на своі місця.
Мати, скульптура якоі стоіть над Дніпром, не посилала своіх синів убивати дітей матері, скульптура якоі стоіть над Волгою.Так що про "незавидну долю" Ви, добродію, трішки поспішили робити висновки.
До речі:в Москві такої уРОДІНИ не поставили ,а опікувалися в той час збереженням історичної архітектури Золотого кільця
Стрічка RSS коментарів цього запису