Зроблю виняток із правил: напишу пару слів "до дати", яка нам дісталася у спадок від часів СРСР. Абсолютно не розумію, чому у нас досі відзначають у червні день вторгнення Гітлера у 1941-у на землі, підвладні тоді Москві, якщо для України Друга світова розпочалася на два роки раніше, ще у вересні 1939-го зі спільних бойових дій, розв'язаних двома маніакальними диктаторами - з Берліна і Москви. А от у вшануванні чергової річниці визволення України від нацистів таки є прямий резон - особливо, на фоні окупації новітніми ворогами українського Криму і війни проти них на Сході України.
Потрібно вшановувати УСІ дати українських перемог - в УСІ часи і проти ВСІХ ворогів. Скажімо, дуже актуальні нині такі звитяги, як переможний похід гетьмана Петра Сагайдачного на Москву (1618) або розгром московитів гетьманом Іваном Виговським під Конотопом у 1659 році...
Наразі повернуся до 28 жовтня - дня, коли з української землі було викинуто вояк Вермахту. Не говоритиму цифрами, не апелюватиму до масштабів подій. Нагадаю лише про одного солдата і лише про одне місто на карті України. Мова про того, чий взвод винищувачів танків першим увірвався на околицю Черкас, визволяючи наше місто від гітлерівців - старшого сержанта Миколу Жужому. Знов-таки, не деталізуватиму всі подвиги цього українця родом з-під Краматорська на Донеччині, скажу лишень, що він пройшов усю війну від початку й до кінця, отримав 18 поранень і контузій, нагороджений безліччю орденів і медалей 4-х держав - включно з Польщею, Югославією і США.
Вперше звання Героя Радянського Союзу Жужомі присвоїли... посмертно, помилково вважаючи загиблим. Потім це звання таки підтвердили вже як живому. Від відзнаки Народного героя Югославії його змусили відмовитися вже після війни - викликавши до військкомату - пояснивши, що так треба, бо таваріщ Сталін побив горшки з таваріщем Броз Тіто, який Югославією керує. А коли розпочалася "Холодна війна" проти Заходу, вимагати від Жужоми повернути відзнаку, вручену йому від імені США побоялися - бо вже міг і послати десь "поза Москвою гуляти". Срібну Зірку США, найвищу нагороду цієї країни, українець отримав за порятунок американських десантників, які потрапили в оточення гітлерівців у Прусії в 1944-у...
Згадав це ім'я, як знакове для Черкас: воно збережене у назві однієї з найкрасивіших вулиць, яка нині активно облаштовується, разом з дорогами і сучасною набережною Дніпра. "Заточеним на ностальгію за СРСР" у даному випадку скаржитись нема на що: і назва вулиці збережеться на віки, бо герой-українець жодним чином не заплямував себе в історії, і розбудовується й покращується вулиця Жужоми на черкаській Митниці буквально "взірцево", хоча і не з-за назви...
А от імена більшовицьких партійних бонз, організаторів Голодомору і посібників московської окупації з карти міста щезли - і це добре, і це вже назавжди.
Андрій Кравець, журналіст
*допис з "Фейсбуку"
Коментарі
В чому неадекватність? Давай по пунктах.Тільки не жуй соплі про заспокійливе і т.д.
Якщо усвідомив щось то засохни тихенько.Уже давно зрозуміло з якого ти поля ягода.Не корч із себе рафінованого інтелігента.Чи вільний я не тобі вирішувати ватнику
Якщо не вмієш толком користуватися інтернетом, то твої проблеми, неуче.
Благо, по плюсам видно, чьи слова находят поддержку.
Провокуєш, голубе? Я дуже давно усвідомив, що ніколи не слід опускатися до рівня таких як ти, воїн світла. Ви вільні, рядовий.
Гріша - дозволю собі ще раз тебе запитати. Що ти, свиня, тут робиш?
Я не бував у тих клініках, які ти згадуєш ватан - тобі видніше
Стрічка RSS коментарів цього запису