Вступати в полеміку з народним депутатом Владиславом Голубом, котрий в засобах масової інформації й зокрема на своїй інтернет-сторінці висловлює некоректні, неправдиві й необгрунтовані заяви, Віктор Полозов не планує. Він завжди готовий до публічного конструктивного діалогу з будь-якою людиною, в т.ч. із паном Голубом. Однак коментувати плітки й нісенітниці, висловлені, як на свою адресу, так і на адресу інших людей, Віктор Олександрович вважає аморальним. Спірні ж питання він звик обговорювати в суді.
Оскільки Владислав Голуб має юридичну освіту, він повинен розумітися на юриспруденції і знати про існування її правового принципу – презумпції невинуватості. В ст. 151 під назвою «Наклеп» Кримінального Кодексу України чітко зазначено, що умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи у творах, що публічно демонструються в засобах масової інформації, або в мережі інтернет , карається в т.ч. й виправними роботами на строк до одного року, а наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, може каратися виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на такий же термін. Тож чи підлягають під вищезгадану статтю публічні звинувачення Голуба в тому, що Полозов - путініст і вбиває українських хлопців, вирішуватиме суд. Як і те, чи ганьблять честь і гідність Полозова публікації в газеті «Черкаський кур`єр», автор яких, порушуючи журналістську етику, не називаючи свого прізвища, дозволяє собі називати депутата обласної ради Віктора Полозова такими словами, як вбивця, барига, тлуста ворона тощо, а його вагому допомогу українській армії подачками.
Щодо підписантів звернення ветеранів АТО на захист Віктора Полозова і зокрема відкликання підпису пана Коцеруби. Не думаю, що військовим, які пройшли війну, хтось закладав пальці в двері, змушуючи їх проти своєї волі підписувати згаданий лист. Полковник Коцеруба, напевно теж підписував вищезазначене звернення не із зав`язаними очима і добре розумів, про що в ньому йдеться. Очевидно, відкликати свій підпис його змусили обставини. Зміст листа-вибачення, який оприлюднив Дмитро Коцеруба, м`яко кажучи, викликає здивування. Спершу він пише про те, як підрозділам його частини протягом 2014 року Віктор Полозов допомагав, а потім вибачається перед паном Голубом за те, що не володіє інформацією, зазначеною у зверненні. Виникає питання – хто насправді тиснув на полковника? Полозов, який допомагав йому, чи Голуб, котрий не допомагав, але образився на пана Коцерубу, за те, що він підписав звернення до урядовців із проханням притягнути нардепа до відповідальності за наклепи на людину, яка неодноразово надавала військовим фінансову підтримку?
Насправді, пану Коцерубі не позаздриш, і особисто мені дуже прикро, що він опинився в такій принизливій ситуації й став заручником того, хто змусив його відмовитися від свого попереднього рішення.
Ніна Жук, прес-секретар депутата Черкаської обласної ради Віктора Полозова
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису