Чепинога: Чорна хмара (Вечірня історія)

Фото: Прочерк

Поблизу Черкас, в напрямку Сміли, є таке собі село, яке називається на букву "Б" (не вказую повну назву, аби нікого, часом не образити).

З давніх давен славилося село "Б" своїм самогоном. Гарний самогон, якісний, чесний, крепкий. Аж із самих Черкас по нього приїжджали.

Всі паркани й ворота в селі традиційно пофарбовані в зелений і в синій колір. І не просто так. Це - код! Якщо ворота сині - значить тут точно є самогон.

І був у тому селі голова колгоспу, якого переобирали дев'ять разів. Любили люди голову.

Ще в давні, радянські часи, коли приїжджала міліція з облавами, і влаштовувала трус на самогонку, голова про це дізнавався першим. І вмикав місцеву радіоточку.

Пару хвилин голова розповідав про актуальні колгоспні новини: надої, накоси, врожаї і тд. А потім вмикав радіолу, і ставив пластінку.

Пісня була завжди одна й та ж сама: "Чорна хмара наступає"...

І коли посполиті чули, що "чорна хмара наступає", то чітко знали, що це полундра, і треба терміново згортать бізнес та ховать у секретні погреба. Ніколи нікого так і не піймали...

Українці - солідарний народ...

Чорна хмара наступає,

Дрібен дощик накрапає.

Чумак воли запрягає...

Віталій Чепинога, екс-нардеп,

уродженець Чорнобаївщини

*допис з ФБ