Нотатки завзятого подорожувальника
Їду в Черкаси.
Посередині дороги, між Черкасами й Золотоношею, є невелике село Деньги (з наголосом на останньому складі).
Якось приїхав в Деньги секретар райкому партії, з перевіркою. А на правлінні колгоспу висить старий, вилинялий плакат "Смерть окупантам!"... А це вже середина шістдесятих років, двадцять років, як війна закінчилася.
- Яким це окупантам тут у вас смерть? - строго інтересується секретар райкому партії.
А голова йому каже: "Це не за мене вішалося, але я думаю, що все ж таки німецьким"...
Смерть окупантам! Ідеальне гасло для цих країв. Його й знімати не треба, хай висить. Ще можна додати "будь-яким", та іноді підфарбовувати...
Заїхав в Черкаси, зайшов на базарчик. Чоловік продає якісь небанальні помидори. Красиві. Помідор наполовину червоний, а наполовину - жовтий...
- Як називаються? - питаю
- "Загадка природи" - каже
- Може "Ошибка природи"? - питаю
- Та, ні! Загадка
- Смачні? -питаю
- Я так хотів сьогодні на рибу поїхать, каже чоловік. - Так ні, стовбич тут з цими помідорами, бодай вони не вродили!
- Стій собі мовчки, - сурово каже йому з-за спини дружина, яка тримає касу...
Я розказав чоловікові давню мудру притчу, аби йому не так на рибу хотілося. Він ту притчу геть не так зрозумів, і захотів на рибу ще дужче...
Купив помідорів...
Чоловік зважив, каже: двадцять чотири гривні...
А помідорів - повна торба
- Щось ти, чоловіче милий, кажу якось слабо мені нарахував...
- А! Точно! Двісті сорок!
Заходжу в стоматологію, а дівчина з рецепції каже мені: "Здрасьтє!"
- Доброго здоров'я, - відповідаю
А вона каже: я в тім смислі, що вам не на цей понеділок, а на слідуючий було призначено!
Отакої!
Ну, хоч помидорів купив...
Загадка природи....
Віталій Чепинога, екснардеп,
уродженець Чорнобаївщини
*Допис з фейсбуку
Фото "Прочерку"
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису